Педагогів нагинають першими або Професія в позі «зю»
Майбутні педагоги ще з першого курсу вчаться ставати в позу «зю». Нібито копають. Насправді це тренування. Бо все подальше життя вони проводять у приблизно такому положенні. Це вкотре довела першотравнева демонстрація в Чернігові.
Зона катувань
Спеціально для «зючних» тренувань в Ялівщині існує «Дослідна станція педуніверситету». Наймолодші майбутні педагоги там прослуховують кілька лекцій з ботаніки, а також доглядають чималу ділянку землі.
Першими згинаються найхворобливіші. Точніше, скрючуються – від болю в нирках чи застуджених статевих органах після першої ж лекції. Температурка в лекторському будиночку всіляко сприяє.
Якщо майбутній педагог додумався замотати поперек бабусиною хусткою і таки пережив лекції, він отримує бонус – безкоштовну аеробіку з лопатою.
В землі риються абияк. Навіть найпрацьовитіші розуміють: в такому піску всеодно нічого не виросте. А якщо врожай і достигне – студент явно не скуштує ані малинки, ані сунички. Хто поїдає плоди студентського поту і крові – таємниця за сімома замками.
Але риються. Бо інакше не отримаєш залік із загадкової дисципліни «польова практика».
Користь від риття в землі подвійна. По-перше, вже з першого курсу педагогу прозоро натякають: з вашою майбутньою зарплатою без дачі-городу-села не виживеш. По-друге – ставлять у позу. Вчися, студенте!
З першотравнем, освітяни!
Першого травні у Чернігові освітяни крокували на параді одними з перших.
За неофіційною інформацією, педуніверситет зганяв студентів під розписку.
Вчителі просили (чи наказували – як хто вміє) прийти учнів старших класів.
І таки зігнали. І крокували. І прапорці несли під бадьорі вигуки пана ведучого: «Немов ріка, на коїй скресла крига, Тече людей схвильований потік!... З перштравнем, освітяни!».
Колони тяглися нескінченно. Несли штучні квіти – як на могилку своєї свободи. Чи вона й не народжувалась ніколи?
Найбільш «продвинуті» разом з учнями розмахували власноруч виготовленими паперовими тюльпанчиками-орігамі. Цього теж вчать в педуніверситеті.
Під трибуною перешіптувались: «Дивись-дивись, он скільки 29-а школа привела». Предметом гордості вже ставало – хто більше нагнав людей.
Як сказав один з активістів-соціалістів: «Очі які у дітей були! Вони ж такого ніколи не бачили! Але нічого, навчаться. Це тільки початок…». Він пишається.
А люди мовчать. За свідченням журналістів міського телебачення, жоден учасник демонстрації не зізнався, що прийшов із примусу. Страшно сказати? Чи соромно? Чи раптом сталося диво і вчителі разом з лікарями відчули ностальгію?
Після урочистої ходи учасники демонстрації розійшлися. Виступ нового мера слухали одиниці.
Як казав пан ведучий демонстрації:
«Хай живе свято трудящих!
Символ свободи, справедливості і праці!»
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 6587 |
Фотоновини
Коментарі (24)
VIrena | 2008-02-07 23:33
Трикстер | 2007-07-17 00:45
Приємно!
Olesmamai | 2006-05-05 22:27
Николай | 2006-05-05 15:31
Віола ПУХ пану Яковенку | 2006-05-05 09:58
І те, що змушуєте студенток перекопувати землю (педфак чи біофак - вони такі ж дівчата, і так само руки у них болять).
І те, що лекції в промерзлому будиночку таки читаються (а заперечували як!!! хі-хі!)
А також, як і всі викладачі педу, що коментували матеріал, не заперечили застосування примусу та зганяння студентів на демонстрацію. Чим теж підтвердили мої слова.
Щиро дякую Вам, шановний пане Яковенко, за підтримку!
З надією на продовження співпраці
з Вами особисто та викладачами
університету у написанні нових матеріалів,
Віола ПУХ
Антон - Виоле Пух | 2006-05-04 21:32
Читатель | 2006-05-04 14:47
Вредина | 2006-05-04 12:35
Віола ПУХ пану Яковенку | 2006-05-04 11:59
Дякую Вам за наведені факти та педагогічні поради.
Якщо Ваша ласка, наведіть ще цитату з програми навчання студентів за спеціальністю "вчитель початкових класів", де обґрунтовується - навіщо їм копати 15 соток дослідної ділянки та мерзнути в нетопленому приміщенні будиночку.
Чи педфак - це у вас такий нижчий клас, що копає, а Ви потім колекції розводите разом з біологами?
З повагою,
Віола ПУХ
О.Яковенко | 2006-05-04 11:17
Агробіостанція ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка - науково-дослідний підрозділ, на базі якого проходять навчальні польові практики, ведеться наукова робота студентів і викладачів в напрямку вивчення біології, екології та інтродукції рослин.
Наведені автором – Віолою Пух, матеріали, що стосуються „дослідної станції педуніверситету” містять недостовірну і помилкову інформацію, що вводить в оману громадськість міста, і дискредитує співробітників цього підрозділу і викладачів-науковців університету.
Хотілося б констатувати ряд фактів, які відповідають реальній ситуації:
1. Підготовка вчителя біології, хімії і основ екології, згідно Державного стандарту освіти, передбачає проведення навчальних польових практик з ботаніки, фізіології і екології рослин, основ сільського господарства, селекції. Майбутні вчителі повинні мати навички практичної дослідницької роботи, знати і вміти реалізувати технології агротехніки польових і овочевих культур, і не бути неуками.
2. Територія агробіостанції – це система колекцій, які репрезентують флору Чернігівщини, України і частково помірної зони Європи. Професійна підготовка передбачає знайомство з 200 видами рослин в цілому, які тут зростають у відповідних відділах.
3. Збирання такої колекції – це велика праця кількох поколінь науковців, які під час експедиційних досліджень Карпат, Криму, степової зони України, привозили з собою екземпляри, зразки і привчали їх „жити” в умовах Півночі Полісся. Треба поважати працю, яка спрямована на науку, а не на демагогію. Віола, спробуйте виростити магнолії, тиси, мамонтове дерево, гінкго!
4. Також слід відзначити, що з „чималої кількості землі” (думка авторки) на території агробіостанції обробляється тільки 0,15 га, вся інша територія – це дендрарій, колекції видів природної флори, екологічний моніторинговий майданчик, коніферетум та ряд інших відділів, які не перекопуються!!! Приходьте, подивіться!
5. Слід відзначити непрофесіоналізм автора у висвітлені ґрунтового покриву агробіостанції. Проведені дослідження ґрунтових горизонтів, розкопів ділянок констатує про наявність цій території строкатого ґрунтового покриву, від дернової групи, підзолів і до сірих лісових ґрунтів.
В цілому велике побажання автору, перш ніж писати такого рівня матеріал необхідно мати, відповідну підготовку, і окремі професійні знання, а не подавати невірну наукову і фактичну інформацію для жителів нашого міста.
З повагою О.І. Яковенко,
зав. агробіостанцією ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка
Вредина преподавателю педа | 2006-05-04 10:48
А испытательный участок в еловщине действительно существует, и каждую весну, как только отключают отопление там действительно занимаются будующие мамы (в этом году я их точно видела! а когда-то и сама была там :( ). Так что Ваши разговоры о вранье меня возмущают до глубины души. Это, наверное, неискоренимая совдеповская привычка - скрывать существующую проблему, а не взывать к общественности с просьбой о помощи. Как вам не стыдно? Ведь совсем недавно была годовщина Чернобыля! Принцип действия: сейчас все скрыть, человеческих жизней у нас много, как-нибудь обойдется, а потом уже не Я буду крайний.
А по поводу первого мая - так мне жалко тех студентов, которые отменили свою поездку к родным, и их родителям пришлось самим садить в этом году картошку. Догадываюсь, что многие хотели бы помочь маме и папе, а не маршировать "по приколу". Потому что не до приколов в сельском хозяйстве и крестьянском труде.
Edvin | 2006-05-04 10:11
И, извините, но если автор даного материала привыкла к "позе "зю" в учебе и жизни, то пожалуйста, не надо всех равнять к себе...
Best regards!
Кеша | 2006-05-04 09:05
Віола ПУХ | 2006-05-04 08:26
Дякую за увагу до матеріалу.
Але вважаю що, навпаки, написала аж надто м’яко.
Мене особисто разом з факультетом початкового навчання ганяли на дослідну станцію. Пані Огієнко читала нам лекції в нетопленому будиночку. Після першого дня у 2-х одногрупниць скрутило нирки, після тижня лекцій ще кільком довелось лікуватись у гінеколога. Деінде це стало б приводом для судової справи. У нас же «еліта суспільства» мовчала.
Там же нас примушували копати землю під грядки. Це стосується педагогічного навчання? Чи теж привід для подання судового позову за примусову працю?
Малину і суниці я особисто бачила ще у 1997 році. Правда, не знаю, чи сортові, бо таки не дали покуштували.
Можна розказати ще багато чого. Про примусове ганяння до театру і пов’язані з цим скандали. Про хабарі за заліки з методики не скажу чого, бо соромно за Вас і вуз.
Якщо вільна думка є для Вас синонімом жовтої преси – вибачте, жалію та співчуваю.
З повагою,
Віола ПУХ
викладачі університету | 2006-05-04 00:00
Дуже неприємно читати відверту брехню.
По-перше, авторка навіть назву цього підрозділу університету правильно не називає.
По-друге, всі лекції з ботаніки проводяться виключно у навчальних аудиторіях головного корпусу університету, згідно розкладу.
По-третє, на піску, де на думку авторки нічого не росте, науковці університету (викладачі і студенти), роблять справжні дива. Вони створили найбільшу колекцію рослин в нашому місті, яка нараховує понад 1000 видів, підвидів і сортів декоративних, овочевих, деревинних, екзотичних та інших цінних видів рослин. На агробіостанції університету спільно з науковцями з ботанічних садів Києва, дендропарку „Тростянець” проводяться роботи по інтродукції магнолій на півночі України, розмноженню екзотичних хвойних; зібрана найбільша колекція в Чернігівській області папоротеподібних.
По-четверте, сортові малина і суниці висаджені тільки навесні 2006 року. То хотілося б спитати у авторки, хто ж їх міг куштувати, якщо вони ще не плодоносили?
І наостанок, шановна Віола, все-таки у журналіста повинен бути моральний кодекс, а не кодекс жовтої преси. Невже Вам подобається всіх чорнити, ставити в одну шеренгу вашої точки зору. Побійтесь Бога, і людей. Не для того ми добивалися незалежності Нашої держави, щоб мати „жовту пресу” та інші неперевірені і недостовірні аргументації. Невже Вам не соромно обливати брудом тих, людей, які Вас вчили, і які вчать тисячі студентів, майбутню еліту нашого суспільства, нашої України!!!
З повагою викладачі університету.
P.s. Ми готові з Вами зустрітися, і заперечити наведені Вами факти щодо агробіостанції як ті, що не відповідають дійсності і дискредитують викладачів і вчених університету.
Чичен | 2006-05-03 23:29
Юрий, препод | 2006-05-03 23:08
ZYMA | 2006-05-03 22:13
Коли в голові людини одночасно живуть дві думки - кажуть, це шизофренія (козацькі марші і першотравневі соціалістичні гасла). Отож можна подумати, що наша міська громада, поза сумнівом, не зовсім здорова (та її частина, що радісно йшла в колонах) і з цим поки-що нічого не зробиш. Нехай радіють. Це їх право. Шкода лише тих людей, у яких рвалося серце від відчуття наруги та абсурдності дійства.
Те, що було на площі 1 травня, можна назвати відкриттям сезону в театрі абсурдів. А політологи з соціологами це звуть суспільною амбівалентністю (шизофренією) - тобто одночасною орієнтацією на несумісні, взаємовиключні, цінності. А що робити, коли ми досі такі?
Станку | 2006-05-03 21:29
аноним | 2006-05-03 20:08
Станко | 2006-05-03 17:23
PS я не соці, і проти Колі - але істина дорожче...
Олександр | 2006-05-03 15:03
Любовь | 2006-05-03 13:22
Автор статьи забыл, как в ноябре 2004 года не одна тысяча жителей Чернигова отстаивала свои права и свой выбор у горсовета.
На Первомай новая городская власть попыталась организовать праздник для жителей.
И многие поддержали.
Интересно было людям старшего и среднего возраста. Они вспомнили свою молодость.
И школьникам было «по приколу!»
Возможно, в организации праздника были недостатки. Надо делать выводы на будущее.
И вносить предложения как сделать городские праздники более интересными.
психіатр | 2006-05-03 11:22