Вибрики двовладдя
З 1 липня цього року в Бахмацькій міськраді засідають... два міських голови. Річ у тім, що 9 червня місцевий Бахмацький районний суд поновив на посаді міського голови Олега Поліщука, який був усунутий від владних повноважень ще у 2003 році.
В акті державного виконавця від 1.07.2005 року зазначено, що він “має доступ та займає кабінет міського голови м. Бахмач в приміщенні Бахмацької ради”. У той же час діючий міський голова Катерина Лузанова відмовилась передавати йому печатку і продовжує виконувати свої повноваження.
... Олег Поліщук став міським головою Бахмача ще у 2000 році, коли йому виповнилось лише 28. Амбіційному молодому політику, який переміг на виборах, поламавши плани районного керівництва, не дуже-то таланило на щирі стосунки з тими, у кого в руках було вирішення бюджетної політики у місті...
Перед виборами 2002 року О.Поліщука навіть по-дикому побили в райдержадміністрації, аби він „не висовувався” і знав своє місце. Але цей інцидент навпаки зблизив його з виборцями, які хотіли перемін. Він знову став мером.
На жаль, рушійних перемін після його перемоги у місті не сталося. Чому? Міський голова, на його біду, прагнув виконати обіцянки бахмаччанам радикальним шляхом.
– Ми виступили категорично проти вилучення з бюджету міста належних нам коштів, які можна було б використати на благоустрій, – розповів він. – Спочатку з цього приводу подали позов на райдержадміністрацію, потім на райраду, а згодом на облдержадміністрацію. Бо саме за розпорядженням голови облдержадміністрації відбулося вилучення коштів.
Ця колізія завершилась плачевно для ініціатора спору з верхами. Бюджет був довго не затвердженим, що породило невдоволення у місті. Прецеденту ж з поверненням грошів міській громаді не вийшло. Натомість у міського голови з’явилося купа інших проблем. Деснянський районний суд у липні 2003 року визнав О.Поліщука винним у здійсненні корупційного діяння ( сприяння в отриманні квартири рідній сестрі. –Авт) і оштрафував його на 850 гривень. При цьому постанова судового органу забороняла йому займати посади в державних органах протягом трьох років. У серпні 2003 році місцевий Новозаводський суд по другому факту (отримання путівки у санаторій вартістю 3504 гривні. –Авт.) теж визнав міського голову винним у здійсненні корупційного діяння, оштрафував на 850 гривень і заборонив знову ж таки займати посади у державних органах.
Зрештою 2 вересня 2003 року за ініціативою одинадцяти депутатів скликається позачергова сесія Бахмацької міськради, яка виражає недовіру О.Поліщуку і відправляє його у відставку. Причому проголосували “за” недовіру меру усі 26 депутатів, які взяли участь у таємному голосуванні. Протокол сесії містить їхні одкровення на сесії, сповнені критичних зауваг на адресу міського голови, міськради. Фактично конфлікт з верхами паралізував діяльність органу самоврядування: депутати практично не збирались, їхня робота не координувалась, мер у той же час дуже багато часу займався судовими справами...
Невдовзі у місті відбулися вибори нового міського голови. Жителі надали перевагу програмі Катерині Лузанової.
Олег Васильович практично три роки відстоював свої права у судах. Постановою Верховного Суду України від 10 березня 2004 року була скасована постанова судді Новозаводського районного суду від 1 серпня 2003 року, а справа закрита за відсутністю у діях О.Поліщука складу корупційного діяння. Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 20 квітня 2005 року скасовано постанову Деснянського районного суду за відсутністю у діях екс-мера складу корупційного діяння. Через це, як встановив Бахмацький суд, “законних підстав для його звільнення з роботи на даний час немає і за таких обставин він підлягає поновленню на попередній роботі, а рішення Бахмацької міської ради від 2 вересня 2003 року “Про недовіру міському голові” та “Про дострокове припинення повноважень міського голови” підлягають визнанню неправомірними та підлягають скасуванню”.
Чому ж Катерина Лузанова не віддає печатки своєму попереднику?
– Місцевий суд звернув увагу тільки на останні відміни рішень щодо корупційних дій, вчинених позивачем, – сказала вона. – Разом з тим депутати виразили недовіру Олегу Поліщуку не тільки тому, що їх ознайомили з постановою судів, а й через те, що він не забезпечував здійснення посадових повноважень. З лютого по вересень не було жодної сесії. Бюджет міста затвердили лише після того, коли міський голова був усунутий від виборної посади.
Виникла й ще одна правова колізія. К.Лузанову обрала громада міста. Чи має право суд визнати її вибір незаконним, якщо порушень чинного законодавства при цьому не відбулося? Щодо її особисто теж існує норма закону, яка регламентує можливі причини звільнення. Катерина Олексіївна не порушувала Конституцію, чинне законодавство, не є сумісником, не змінювала громадянство, не визнана судом недієздатною... Або таке: скажімо, проходить ще кілька місяців, Бахмач обирає нового голову на виборах 2006 року , а судова тяганина нарешті завершується на користь О.Поліщука. Новообраний мер повинен скласти повноваження на користь екс-мера?
Апеляційний суд Чернігівської області 12 серпня відмінив рішення місцевого Бахмацького суду і направив справу йому ж для нового розгляду. Схоже, судовий процес довкола законності перебування посадових осіб у кріслі міського голови Бахмача справді “перелізе” у 2006 рік. У О.Поліщука є підстави ще поборотися за посаду міського голови – адже за наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій сільського, міського голови незаконними позачергові вибори призначає Верховна Рада. У Бахмачі ж на це не питали дозволу. Головною ж підставою для зібрання сесії 2 вересня 2003 року були все-таки судові рішення. У депутатів Бахмацької міськради є теж свій супротивний козир – другий пункт рішення “Про недовіру міському голові”, у якому зазначається про “незабезпечення здійснення у відповідності з чинним законодавством наданих міському голові посадових повноважень відповідно до змісту пунктів 8-го, 10-го, 13-го, 15-го, 19-го і 20-го ст..42-ї та пункту 5-го ст..46-ї Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Сесія Бахмацької міськради від 12 липня 2005 року вирішила “повторно виразити недовіру О.В.Поліщуку” з вищезгаданою аргументацією та з додатком 4,7,9 пунктів 42 статті названого закону. Щоправда, довести порушення цих положень чинного законодавства О.Поліщуком у суді явно буде нелегко. „Жодної аргументації в рішенні сесії Бахмацької міської ради “Про повторне вираження недовіри міському голові” від 12 липня 2005 р. не наводиться і не надається для цього підтверджуючі документи щодо порушення мною як міським головою вищезгаданих норм закону”, – зазначає у своїй скарзі до Бахмацького районного суду позивач.
Нині ж К. Лузанова відміняє прийняті рішення О. Поліщука. У свою чергу він приймає розпорядження про призупинення рішення 19 позачергової сесії міськради. Одне слово, у Бахмачі вибрики двовладдя. Добре, якщо вони хоча б дадуть поживу для законодавців у вирішенні подібних колізій у правовому руслі у майбутньому.
На знімку: Олег Поліщук (зліва) та Катерина Лузанова (справа) з своїми адвокатами під час засідання апеляційного суду Чернігівської області.
Фото автора
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 5498 |
Додати коментар: