Якщо комусь «дістається на горіхи» від губернатора, то його роблять соціалістом?

або Дивні метаморфози з партійністю голови Бобровицької райдержадміністрації

Приємно, звичайно, коли журналісти абсолютизують будь-які дії народного депутата України, першого секретаря Чернігівського обкому СПУ Миколи Рудьковського. «А при чому тут Рудьковський?» - здивується необізнаний читач.

По-перше, раз голова Бобровицької райдержадміністрації Валерій Мозговий - член Соцпартії, то він вже пов’язаний з Рудьковським.

По-друге, автор матеріалу «Яке позитивне сальдо у Ріната Ахметова? або Маринад від чернігівського губернатора», розміщеного на сайті «Високий вал» 5 серпня ц. р., категорично стверджує, що «саме обласний провідник соціалістів Микола Рудьковський лобіював на свою малу батьківщину – Бобровицю – однопартійця» (Мозгового).

Як говорив один з героїв вистави «Весілля в Малинівці», «все так, але трішечки не так». То ж як?

Перше – те, що так: Микола Рудьковський дійсно рекомендував Мозгового на посаду голови Бобровицької райдержадміністрації, як свого давнього приятеля, якому він довіряв. Звичайно, запропонувавши йому вступити до СПУ.

Друге – те, що зовсім не так: пан Мозговий до Соцпартії не вступив, натомість став членом Народного союзу «Наша Україна», про що повідомили чернігівські засоби масової інформації, представляючи нову команду обласного керівництва (див. «Чернігівський вісник» від 14 квітня 2005 р., «Вся губернаторська рать»).

Звичайно, подібний кульбіт Мозгового особливої радості у Рудьковського не викликав і між ними, як то кажуть, пробігла чорна кішка.

Третє – те, що покрито густим туманом: з яких причин Мозговий поміняв партійну орієнтацію і чому губернатор зосередив вогонь критики на своєму однопартійці, певно, відомо лише їм двом. Можливо, ще й Рудьковському.

Можу припустити, що принциповому Владиславу Атрошенку не до вподоби перебіжчики і він добре знає: хто зрадив раз, зрадить і вдруге, коли зміниться кон’юнктура політичного ринку. Проте, скоріше за все, головною причиною критики  Бобровицького керівника на останньому розширеному засіданні колегії облдержадміністрації стали елементарні провали в роботі.

Мораль. Радість прихильників УНП з приводу гіпотетичної перемоги над своїм, як вважає Владислав Савенок, постійним опонентом (СПУ) на Чернігівщині, виявилася передчасною. Вони втерли носа (бо губернатор хвалив керівника Носівщини, члена УНП Миколу Андрієнка) своєму союзнику по Блоку Віктора Ющенка.

Нічого страшного в цьому не вбачаю – йде процес нормальної конкуренції між професіоналами, незалежно від політичної належності. Голови райдержадміністрацій – соціалісти теж є учасниками цього конкурентного забігу. Дякувати Богу, їхня професійна підготовка дає можливість тримати марку СПУ.

А Валерій Мозговий, не ставши членом Соцпартії, зробив їй добру послугу.

Секретар Чернігівського обкому СПУ,
кандидат історичних наук