В Чернігівському архіві зберігають унікальні світлини і документи церков і монастирів

Щорічно 28 липня — у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира — в Україні відзначають День хрещення Київської Русі — України. Для українців хрещення Київської Русі є дійсно визначною подією, адже з того часу почався шалений розвиток культури, писемності, духовності та архітектури.

«Це свято для нас, українців, вміщує в себе декілька глибоких понять. По-перше, це спадкоємність тисячолітньої історії України, це єдність нації, держави. Це для нас і державна сторона свята, і духовна. Чернігівщина відома у всій Україні як область, яка містить дуже багато пам’яток ( і архітектури в тому числі) періоду Давньої Русі — XI та XII століття. Ось коли було введено християнство, то почали будувати християнські храми», — розповідає Раїса Воробей, директор Державного архіву Чернігівської області.

У Чернігові до нашого часу збереглось п’ять наземних пам’яток архітектури періоду Київської Русі і одна підземна. Головною перлиною з цих пам’яток є Спасо-Преображенський собор XI століття, який є старшим за Софійський собор у Києві, про що свідчить згадка у «Повісті временних літ».

«Це означає, що в 1636 році наш Спасо-Преображенський собор був побудований вже приблизно на висоту 4 — 4,5 метри. Це висота вершника, який стоїть в стременах з піднятою рукою, так тоді виміряли», — зазначає Раїса Воробей.

Пам’ятка архітектури стала свідком не однієї війни та революцій, що, звісно, позначилося на її сучасному вигляді.

«Спасо-Преображенський собор має основу XI століття, сучасний вигляд — це вже результат перебудови його у XVIII після пожежі 1754 року. Але будівельний матеріал, (який – ред.) ми можемо побачити на зондажах — це матеріал XI століття».

Найбільш кардинальні перебудови відбулися з П’ятницькою церквою.

«Вже під час Другої світової війни, коли надбудови XVII століття барочного типу були обвалені в результаті воєнних дій, тоді показалася основа Давньоруського собору і його відреставрували у формах XI століття».

Ті чи інші свідчення перебудов, реставрацій, а також фото різних періодів збереглися в  Державному архіві Чернігівської області.

«Як правило, наші відвідувачі цікавляться історіями церкви – кліровими відомостями, метричними книгами, сповідними розписами. Ці документи надають можливість вивчати власний родовід. Але часто вони не знають про те, що існують зовсім інші документи, які відтворюють історію наших церков, монастирів (і не тільки Чернігівщини), дещо під іншим кутом. Тому ми запрошуємо до нашого читального залу, де можна ознайомитися з такими документами, наприклад, кошторисами, де визначалися суми для ремонту або будівництва нової церкви. У нас багато не тільки рукописних документів дореволюційного періоду, а багато і фото. Це і більш-менш сучасні: 1960х – 1970х, є і 40-х та 50-х років. Є документи, які свідчать про процес відродження церков, монастирів та соборів, які дуже постраждали у період Другої світової війни», — каже Ірина Рябчук, провідний спеціаліст відділу використання інформації та документів.

Ці документи та фотографії можна побачити особисто, адже вони знаходяться у вільному доступі. Також можна отримати цифрові копії та у подальшому працювати з ними вдома чи у іншому зручному місці.