Українсько-грузинська співпраця, скріплена кров’ю

6 червня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація проєкту «Скріплені кров’ю», присвячена українсько-грузинській військовій співпраці та глибоким історичним стосункам двох народів. Захід відбувся за участю автора проєкту історика та тележурналіста, випускника Львівського університету Олега Манчури, декана історичного факультету Руслана Сіромського, студентів та всіх, хто зацікавився темою.

Декан історичного факультету Руслан Сіромський представив гостя та коротко окреслив основну ідею самого проєкту. «Наша зустріч сьогодні присвячена телевізійному, публіцистичному та науковому проєкту, автором якого є Олег Манчура – історик та тележурналіст. Він також редагував журнали різного тематичного спрямування для різної аудиторії, автор декількох історичних проєктів на провідних телевізійних каналах. Олег Манчура також асоціюється із людиною-мандрівником, за яким важко простежити. У серпні 2008 року, перебуваючи в Грузії, він став очевидцем історичних подій – російського вторгнення на територію Грузії, що спровокувало зацікавлення до того, що відбувається як з історичної точки зору, так і з політологічної. Відповідно, це стало підґрунтям для створення проєкту, який сьогодні ми презентуємо в Університеті», ‒ зазначив Руслан Богданович.

Руслан Сіромський

Автор Олег Манчура коротко розповів усім присутнім про проєкт «Скріплені кров’ю», присвячений українсько-грузинській військовій співпраці, який складається із однойменних книжки та документального фільму в двох частинах.

«Сьогоднішню презентацію хотілося б присвятити усім історикам у широкому розумінні, гуманітаріям, бо саме вони насправді розуміли, що ніякі технологічні прориви, модернізації чи реформи в Україні не мають сенсу доки не вирішене екзистенційне питання – питання співіснування з росією», ‒ висловив переконання Олег Манчура й зауважив, що саме історики знали, якою жорстокою буде ця війна.

Олег Манчура

Власне у книзі «Скріплені кров’ю» йдеться про культурні та політичні зв’язки між Грузією та Україною протягом століть. Ця книга не просто про українсько-грузинську військову співпрацю, а про два по-справжньому братські народи, згуртовані чином добровольців.

Особливий акцент зроблений на подіях після розпаду СССР, адже Грузія, за словами Олега Манчури, стала «лабораторією гібридних (а потім і відкритих) методів російської агресії, які пізніше було застосовано і проти України».

Саме тому детальну увагу приділено спецоперації українських військових в 1993 році з порятунку грузинських біженців з Абхазії ‒ тоді від геноциду вдалося врятувати близько семи тисяч грузинів. Окреме місце в книзі посідають члени УНСО, які воювали за територіальну цілісність Грузії в 1990 роках, семеро з них загинули і посмертно нагороджені найвищим орденом ‒ Вахтанга Горгасалі.

«Цю книгу вперше було представлено на Львівському форумі видавців восени 2021 року, але подальші презентації зірвала велика війна. Також презентація відбувається сьогодні в Брюсселі і паралельно у Львівському університеті. Презентація фільму та книжки «Скріплені кров’ю» відбулася 9 травня 2023 року в державному агентстві «Укрінформ» та була приурочена 105-й річниці проголошення незалежності Української та Грузинської республік», ‒ наголосив історик Олег Манчура.

«Книжка більш фактологічна і документальна, вона закінчується ілюстрованими розповідями про 23 загиблих грузинських добровольців, що віддали життя за Україну з 2014 до 2021 років. Коли я почав знімати фільм, який є розширеною версією книжки, ця цифра, на жаль, збільшилася уже майже вдвічі», ‒ зазначив автор.

Крім актуальної історії, у фільмі також досліджено українську допомогу у відбитті російської агресії в серпні 2008 року; відображено тісні українсько-грузинські культурні та мілітарні стосунки; вперше представлено розповідь про найбільшу українську колонію на Кавказі, в містечку Бакуріані тощо.

«Грузини не ховаються. І власне у фільмі через призму однієї людини показується чому грузинські добровольці пішли воювати в Україну. Їх дуже багато, але про них мало можна сказати. У фільмі, зокрема ідеться про диверсійно-розвідувальну групу – про людей, які підготовлені і є кваліфікованим спеціалістами – від керівників спецслужб до наймолодшого генерала Грузії. Мета фільму – піднятися над контекстом, не розглядати певні приватні історії, а зрозуміти ширшу оптику. Сподіваюся, мені це вдалося», ‒ висловив переконання Олег Манчура і запросив усіх присутніх до перегляду другої половини документального фільму про українсько-грузинські стосунки.

Надалі відбулося обговорення фільму і проєкту загалом. Зокрема, присутніх цікавили питання різниці у поглядах грузинської влади та грузинського суспільства у ставленні до подій в Україні, питання російських наративів, які й до сьогодні використовує російська пропаганда в Грузії та ін.