Останнє оновлення: 17:29 середа, 19 листопада
Війна
Ви знаходитесь: Політика / Соціум / Історія льотчика з Чернігівщини, який отримав звання Герой України за рейси в блокадний Маріуполь
Історія льотчика з Чернігівщини, який отримав звання Герой України за рейси в блокадний Маріуполь

Історія льотчика з Чернігівщини, який отримав звання Герой України за рейси в блокадний Маріуполь

Уродженець Корюківки підполковник Олександр Шемет отримав звання Героя України. В інтерв’ю виданню Сусіди.Сіty його рідні розповіли, як він вирішив стати льотчиком та за що його нагородив президент.

"Мені Сашка телефоном розповів, що ушанований такою високою нагородою. А потім я по телевізору побачила, як президент нагороджував мого синочка. Вгадала його, аякже! Що я відчувала? Плакала й раділа за нього", – розповіла мама Олександра.

"За Маріуполь"

Командир екіпажу вертольота Олександр Шемет постачав у Маріуполь боєприпаси, розвідгрупи, медпрепарати та евакуйовував поранених у Дніпро.

"Брат розповідав, що перші польоти відбувалися спокійно, а потім ворог примітив рух українських суден і почав обстрілювати. Доводилося щоразу змінювати маршрути, літати вночі й дуже низько. Під час крайньої місії брата в Маріуполь із його бортом у парі летів ще один вертоліт. Туди дісталися без проблем, а коли піднялися з пораненими на борту, потрапили під обстріл, який вівся з ворожого судна в акваторії Азовського моря. Перед лінією розмежування зв’язок з другим бортом зник. Екіпажу брата вдалося повернутися й вивезти поранених. А про долю другого вертольота й екіпажу наразі нічого не відомо", – каже старший брат Юрій.

"Молюся, бо більше йому нічим не допоможу"

В родині Віри та Леоніда Шеметів троє дітей – Наталія, Юрій і Олександр. Нині 81-річна Віра Андріївна мешкає сама. Чоловік помер 23 роки тому. У Корюківці мешкає син Юрій з сім’єю, в Росії — донька Наталія, а родина Олександра проживає на заході України.

"Молюся, бо більше йому нічим не поможу. Прошу Бога, щоб усі українські воїни повернулися додому", – каже мати льотчика Віра Андріївна.

Одна мрія на двох

Стати військовим льотчиком дуже хотів старший син Шеметів, Юрій. Але через захворювання його мрія про небо не справдилася. Вивчився на вчителя фізкультури. Стати льотчиком у їхній родині вдалося меншому синові, Олександру.

"Я пам’ятаю, як Саша тоді казав: "У тебе не вийшло, то, може, мені вдасться?",– розповідає старший брат Юрій.

Олександр Шемет навчався в Росії, у Сизранському військовому авіаційному училищі льотчиків. Коли закінчив училище, присягнув на вірність Україні.

Як Олександр на вертольоті налякав всю Корюківку

"Коли почалася війна на Донбасі, Олександру та його колегам надійшов наказ передислокуватися до Чернігова і вести спостереження за українсько-російським кордоном у нашій області. Повертаючись, він пролетів над Корюківкою: над маминою хатою, над моєю, над першою школою, де колись навчався. Багато корюківчан тоді налякалися вертольота, який так низенько кружляв над містом", – розповідає брат Юрій.

Олександр тоді не попередив своїх рідних. Тому брат не бачив його польоту. А мама вибігла на город і довго махала рукою.

закрити

Додати коментар:

Фотоновини

  Театр із глядачем... на сцені. Литовські хроніки. Ч.2

SVOBODA.FM