Останнє оновлення: 18:41 субота, 1 квітня
Війна
Ви знаходитесь: Політика / Соціум / “У Франції вже всі знають “скажених” українців”: як волонтери дістають автівки для ЗСУ
“У Франції вже всі знають “скажених” українців”: як волонтери дістають автівки для ЗСУ

“У Франції вже всі знають “скажених” українців”: як волонтери дістають автівки для ЗСУ

У той час, як великі благодійні фонди допомоги армії збирають гроші на “Байрактари” та вже розмірковують про постачання на фронт важкого озброєння, в Україні і далі діють тисячі “маленьких” волонтерських груп, які допомагають конкретним підрозділам чи своїм знайомим на передовій. Про одне з таких об’єднань небайдужих українців – у нашому матеріалі.

Великі благодійні фонди: мільярди пожертв і масштабні закупівлі

Війна, яку нині веде Україна – це справді народна війна: боротьба не лише за незалежність держави, а й за збереження своєї національної ідентичності, яку прагне знищити ворог. Одним із феноменів цієї війни, що вражає весь світ – це феномен українського громадянського суспільства. Волонтерський рух на підтримку армії, що зародився ще у 2014 році, фактично, ще під час Революції гідності, від початку повномасштабного російського вторгнення вийшов на новий рівень.

Найбільші волонтерські фонди нині оперують коштами, якими раніше могла розпоряджатися виключно держава. Починаючи з 24 лютого пожертви на підтримку Збройних сил України – як від українців, так і від іноземців – стали масовими. Основна сума таких пожертв надходила на рахунки найвідоміших благодійних фондів. Завдяки медійній впізнаваності такі організації викликають у людей довіру.

Масштаби діяльності деяких благодійних фондів допомоги армії просто вражають. Так, фонд “Повернись живим” – одна з найвідоміших таких організацій – лише за перших два місяці повномасштабної війни закупив майже 3 тисячі безпілотників і дронів, понад 4 тисячі 300 тепловізорів і приладів нічного бачення, понад 17 тисяч засобів зв’язку, понад 5 тисяч ноутбуків і планшетів, понад 17 тисяч бронежилетів, 77 автівок. Загальна сума закупівель склала понад мільярд 900 мільйонів гривень.

Один із 25-ти комплексів БПЛА "Лелека", переданих до ЗСУ фондом "Повернись живим"

Проєкти великих фондів стають дедалі амбіційнішими. На початку липня волонтери “Повернись живим” закупили для потреб ЗСУ понад 100 “натівських” безпілотників “Атлас” латвійського виробництва. Перед цим до війська передали 25 сучасних безпілотних комплексів “Лелека”. Наприкінці червня благодійний фонд привіз в Україну 100 нових пікапів для підрозділів на передовій.

Волонтери не обмежуються закупівлею дронів та автівок. 21 червня на сторінці “Повернись живим” у Facebook повідомили: вони першими серед українських волонтерів отримали дозвіл закуповувати летальну зброю для ЗСУ. Йдеться про ударні безпілотники, бойові гелікоптери та боєприпаси. Сума перших угод складе 20 мільйонів доларів.

22 червня телеведучий і волонтер Сергій Притула оголосив збір коштів на три ударні безпілотники “Байрактар” для Збройних сил України. За три доби українці перерахували понад 600 мільйонів гривень.

Ведучий Сергій Притула за три доби зібрав кошти на купівлю трьох "Байрактарів"

“Приїжджають “хворі” українці і скуповують автівки”

Здавалося, що за наявності таких потужних ініціатив, що акумулюють у своїх руках сотні мільйонів гривень – поступово мав би відмерти та зійти нанівець так званий “низовий” волонтерський рух. Йдеться про маленькі організації чи окремих людей, що діють часто власним коштом, або ж збирають відносно невеликі пожертви. Допомагають, переважно, певним підрозділам, або ж своїм знайомим, друзям, які перебувають на фронті.

Таких людей, що займаються “низовим” волонтерством – в Україні тисячі, якщо не десятки тисяч. Один із центрів, де зосереджено найбільше волонтерів – це Львів, що від початку повномасштабної війни став логістичним хабом для постачання в Україну з-за кордону всього необхідного для армії та людей, які постраждали від російських обстрілів. У Львові щодня кипить робота: працює волонтерська кухня, плетуть маскувальні сітки, збирають гуманітарку. А біля однієї із львівських автомайстерень стоять автомобілі, що вже незабаром поїдуть на фронт – допомагати українських бійцям. Ці машини привезли із Франції місцеві волонтери – з “Фонду допомоги армії”.

Автівки, придбані волонтерами "Фонду допомоги армії"

“Населений пункт, якщо чесно, забув, але це є південь Франції. Район між Монако і Ніццою. Отам ми там її вхопили, – розповідає волонтер “Фонду допомоги армії” Олег Яцишин, показуючи легковика Ssang Yong, який нещодавно приїхав на львівський сервіс, здолавши 2,5 тисячі кілометрів шляху. – В такому стані машину треба брати одразу, як тільки вона з'явилась в оголошенні. Такою автівкою і самі французи не гребують”.

Машина ще нещодавно належала французькому фермерові, а вже невдовзі – виконуватиме бойові завдання на Харківському напрямку. Волонтер Олег Яцишин, що “перегнав” автівку, каже: в дорозі легковик показав себе чудово, навіть кондиціонер виявився справним.

Олег Яцишин біля однієї з автівок

За останні кілька місяців чоловік та його друзі з “Фонду допомоги армії” перегнали з-за кордону понад три десятки таких автівок. За кожною довелося буквально “полювати”: від початку війни українські волонтери створили величезний попит на авторинку Європи.

“На півдні Франції залишились ще виноградарі, фермери, які мають зайві автівки. Там вже пішло “сарафанне радіо”, що приїжджають “хворі” українці і забирають те все дрантя”, – веде далі мову Олег Яцишин. За його словами, більшість європейців ставляться до українських волонтерів з розумінням, іноді навіть “скидають” ціну за автомобіль.

“Французи розуміють. Адекватні французи. При чому з господарями ще можна поторгуватись. Ця машина, наприклад, була заявлена в районі 4 тисяч євро, десь 500 євро ми вторгували. Ми не соромимось, ми прямо кажемо, що це на війну”, – додає волонтер.

Автомобілі на передовій – це розхідний матеріал. Колеса необхідні нашим воїнам, щоб бути мобільними та швидко маневрувати в умовах тотальної переваги ворога в артилерії. При цьому життя однієї автівки на фронті дуже коротке – від кількох днів до місяця. Все через постійні ворожі обстріли. Враховуючи те, що український автопром нині практично не працює, держава просто не може впоратися з обсягами постачань, які необхідні військовим. Рятують становище волонтери.

“В нас вже є сталий досвід, бо ми як перші машини брали, то везли їх автовозом. Це виходить дуже дорого. Іноземці не хочуть заїжджати на територію України. Вони завантажують нам під кордон на польській стороні. І ми двоє чи троє вісім машин возимо так по колу. Це забирає і ресурси, і здоров'я, – розповідає Олег Яцишин. – А так ми сідаємо і їдемо 2,5 тисячі кілометрів. Виходить, що якщо 2,5 тисячі машина проїхала до України, то вона вже буде служити. Мало того: ти вже розібрався – щось не так, “чек” загорівся, якусь форсунку треба відреставрувати”.

Рекламна плівка, що рятує життя захисникам

Проте придбати авто та привезти його в Україну – це лише половина справи. Перед відправленням на фронт машини потребують технічного обслуговування, фарбування та камуфлювання. Від початку повномасштабної війни львівські автосервіси безкоштовно надають послуги волонтерам, що допомагають армії. “Це наш внесок у перемогу”, – каже власник студії з обклеювання автівок Вадим. До нього автомобілі, завезені з-за кордону волонтерами, потрапляють вже після техобслуговування. Майстер показує легкий і недорогий спосіб замаскувати транспорт, щоб на фронті вона не стала легкою здобиччю ворога.

“Ми беремо перфоровану плівку, якою зазвичай рекламники обклеюють вікна тролейбусів. Вона напівпрозора і буде добре маскувати і камуфлювати автомобілі наших захисників, – розповідає Вадим. – Таку плівку можна замовити в будь-якій типографії. Просити треба колір “оливу”. Наноситься на авто вона надзвичайно легко. Ми її прикладаємо максимально рівно до вікна. І викочуємо будь-якою вигонкою, рателем, кредитною карткою, будь-яким пласким предметом”.

Обклеювання автівки на львівському автосервісі

Таку послугу може надати будь-який автосервіс – каже майстер. Плівку потрібно ретельно розгладити. Далі обрізати зайве за допомогою канцелярського ножа.

“Метр цієї плівки коштує орієнтовно біля 100-120 гривень. Нескладно наволонтерити на будь-яку кількість автомобілів. І вона служить добрим камуфляжним захистом”, – додає Вадим.

Єдина маленька незручність, до якої доведеться звикнути нашим воїнам – це кермо з правого боку. Цю автівку, яку обклеюють в автосервісі, волонтери “Фонду допомоги армії” доправили з Ірландії. Таких “британців” у автопарку ЗСУ – чимало. Все – через меншу вартість машин.

“На порядок дешевше виходить, ніж автомобіль, куплений в Європі, – розповідає директор “Фонду допомоги армії” Роман Фуц. – Різниця у півтори-дві тисячі доларів – у кожному автомобілі. За ті самі гроші можна зробити більше гарних справ”.

“Допомогу отримає конкретний боєць”

Роман Фуц – один із безлічі українських волонтерів. Для львівського підприємця допомога армії – це невід’ємна частина життя вже впродовж восьми років.

“Волонтерством ми почали займатися ще в 2014 році колом друзів і зараз у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України ми інтенсивно продовжували цю справу, – зазначає директор благодійного фонду. – На початках купували все, що було, тому що проблема була зі всім. Починаючи з термобілизни, закінчуючи елементарними підсумками, розгрузками. Збирали все: від амуніції до продуктів харчування і предметів особистої гігієни. Спорядження купували за кордоном – в основному, в Англії. Це були розгрузки, шоломи, бронежилети, турнікети. Багато всіляких хороших речей привезли нашим хлопцям на “передку”.

Роман Фуц – директор "Фонду допомоги армії"

Благодійну організацію “Фонд допомоги армії” Роман заснував разом з друзями кілька місяців тому. Попри таку гучну назву – фонд наразі функціонує виключно за рахунок власних заощаджень волонтерів. Свою діяльність вирішили законодавчо оформити, бо це дозволяє поліпшити координацію з іншими волонтерськими об’єднаннями.

“Створення фонду дало нам змогу контактувати з закордонними організаціями для налагодження співпраці”, – каже Роман Фуц.

Його товариш Олег Яцишин додає: від імені благодійного фонду автівки можна “адресно” передавати конкретним бійцям на передовій. Інакше переданий на фронт транспорт часто “осідає” у командирів і не доходить до рядових воїнів.

“Для того, щоб провезти без мита автомобіль, потрібен лист від частини. Запит: “нам потрібен такий то, такий то автомобіль”. У хлопців зазвичай буває ситуація, що командир сів – гарна машина, їде, справна. Каже: “Я на завдання”. “ – А ми коли?” “ – Почекайте”. Хоча гроші збирали саме бійці”, – розповідає Олег Яцишин.

“Маючи фонд, ми маємо можливість передати допомогу безпосередньо бійцю. Не просто там перехожому, який в територіальній обороні з автоматом, а має бути конкретний боєць, з військовим квитком, номером військового квитка і так далі. Він розписується про отримання. Чому це важливо? Тому що буде відсоток машин, які виживуть після війни. І їх можна буде легалізувати. Я певен, що держава подбає про пільгове розмитнення.

Вчора ми вперше після заснування фонду віддали авто фізичній особі. Реально він три місяці воює і відверто мені зізнався, що він просто зі своєї зарплати собі відклав три тисячі євро. Ну як цій людині не допомогти, не привезти?”, – зазначає волонтер.

Велику підтримку “Фонду допомоги армії” надають українці, що мешкають за кордоном. Наприклад, придбати тепловізори для одного з добровольчих батальйонів допоміг отець Сергій Ковальчук – настоятель українського храму святого Миколая в американському Чикаґо. Українські волонтери за кордоном допомагають і з придбанням автомобілів.

Подяка отцеві Сергієві Ковальчуку від комбата "Карпатської Січі" Олега Куцина (загинув у бою з російськими загарбниками 19 червня)

“Фактично то наші друзі, з якими ми спілкувались і до війни. І вони шукають власне автомобілі, обирають їх, допомагають і фінансово”, – каже Роман Фуц. – “Це все українці, вихідці з України, яким небайдужа доля нашої держави”.

“Працюють як бджілки або мурашки”

Про купівлю “Байрактарів” чи бронемашин маленьке об’єднання волонтерів і не мріє. Вони задоволені тим, що допомагають конкретним бійцям, конкретним підрозділам, рятуючи їхні життя та хоч на міліметри, та наближаючи перемогу.

“Якщо рахувати, що наша війна триває з 14-го року, то фактично в кожного брат, сват є або був там на “передку”, – додає директор “Фонду допомоги армії”.

Така низова активність тисячів українців – це наша важлива перевага – переконаний знайомий Романа, волонтер Андрій Міщенко. Те, що ми бачимо зараз – нагадує Революцію гідності – самоорганізацію українського суспільства. Такий масовий рух неможливо перемогти ні ракетами, ні артилерійськими ударами.

“Вони працюють як мурашки, як бджілки, яких неможливо відслідкувати ворогом. Тобто якщо б їхала колона на сотні автомобілів, із супроводом – це легко відслідкувати, легко завдати удар по цьому. Натомість, неможливо відслідкувати мурашок і бджілок, які працюють”, – зазначає Андрій Міщенко.

Андрій Міщенко

Про важливість малих волонтерських об’єднань розповідає і військовий перекладач та волонтер Ростислав Гудь. Він зазначає: люди, які допомагають конкретним воякам, часто своїм друзям або знайомим – більше вболівають за свою справу.

“Я, пропрацювавши з військовими шість років, на даний момент закриваю виключно потреби своїх друзів, тих людей, яких я знаю особисто. На мою думку, це дуже важливо. Ти допомагаєш людям, які тобі небайдужі, ти вкладаєш свої зусилля, своє серце, свою душу і це трошки інакше, ніж тоді, коли ти допомагаєш людям якимось, яких ніколи не бачив і ніколи не чув”, – розповідає Ростислав Гудь.

Ростислав Гудь

І проєкти великих фондів з багатомільйонними бюджетами, і маленькі ініціативи, і навіть 100 гривень, перерахованих на потреби Збройних сил України – все це наближає нашу перемогу над агресором. Перемога складатиметься з суми зусиль, суми ініціатив мільйонів українців. Народний рух на підтримку армії, різнобарвний і неоднорідний, – це черговий приклад неймовірної здатності українського народу до самоорганізації. Це те, що робить вільне суспільне сильнішим за авторитарні режими.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  СБУ блокувала діяльність ворожих пропагандистів у прикордонні