Останнє оновлення: 17:29 середа, 19 листопада
Війна
Ви знаходитесь: Політика / Соціум / Історії Героїв: захисник неба Чернігівщини
Історії Героїв: захисник неба Чернігівщини

Історії Героїв: захисник неба Чернігівщини

Востаннє перед повномасштабним вторгненням киянин Денис був у Чернігові влітку 2021 року разом із родиною. Коли побачив місто 25 лютого – жахнувся. Того дня саме палала будівля СБУ. Видовище було страшне.

У мирному житті Денис працював продавцем-консультантом у магазині зброї. У 2015-2016 роках воював на Донбасі.

Коли 24 лютого росія атакувала наші міста, я одразу пішов до військкомату, – говорить Денис. – Мене одразу направили до Чернігова.

Боєць розповідає, що велику війну передбачив ще на початку зими. Тоді ж обладнав підвал у своєму приватному будинку, залишив там речі, воду, продукти, генератор. Рідні на приготування дивилися з подивом. Проте, як виявилося, перестороги не були марними.

Від будинку тестя під Гостомелем не залишилося нічого, самий фундамент. Зараз усі живуть у мене вдома, – говорить військовий.

 – Чесно кажучи, я не все прорахував. Очікував складнощів побутового характеру – відсутності електроенергії, проблем з опаленням, водою тощо. Про жорсткі обстріли у серці країни я не міг і подумати. Дружині, зізнається Денис, довго не говорив, де знаходиться. Так само, як і тоді, коли воював на Сході.

 – Того разу сказав, що проходжу службу на Львівщині, зараз, що пішов до тероборони Києва, знаходжуся на місці, просто справ багато, додому не відпускають, – посміхається боєць. – Потім, звичайно, вона здогадалася, де я. На Донбасі було простіше. Ти розумієш, де супротивник. Ти стріляєш, вони стріляють. Там я знав, що у повній безпеці, за 600 кілометрів від бойових дій, по них ніхто не стріляє. А тут я в 100 км від родини, з усвідомленням того, що вони під ракетами, що ДРГ у Києві працюють. За себе хвилювався набагато менше. Якщо говорити з військової точки зору, то зараз важче через присутність ворожої авіації, на Донбасі ворог не використовував потужні ракетні системи. Цього разу вони діяли по-новому, використовуючи батальйонно-тактичні групи. Єдиним фронтом не пішли, а зайшли з різних напрямків. Хто міг, наприклад, подумати, що висадять десант у Гостомелі, у Чорнобилі…

Зенітник, який захищав небо Чернігова від ворожої авіації, впевнений, що Україна переможе, дотиснувши росію. Його мотивація така ж, я і у абсолютної більшості наших захисників. – росія, якщо її н

закрити

Додати коментар:

Фотоновини

  Театр із глядачем... на сцені. Литовські хроніки. Ч.2

SVOBODA.FM