Громадянське суспільство в Україні: погляд громадян

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року.

Опитування проводилося в 103 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною.

Публічна дискусія «Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

• Більшість громадян оцінює нинішній рівень розвитку громадянського суспільства як середній (40,5%),  вважають його  високим і дуже високим 12%, а загалом низьким і дуже низьким –  34%.
• Більшість громадян (50%) визнають, що громадські організації потрібні в їхніх містах чи селах, 20% вважають, що вони не потрібні. Порівняно з травнем 2018 року відсоток громадян, які бачать потребу у громадських організаціях, зменшився на 10%.  Загалом майже в усіх регіонах  більше половини громадян висловили потребу в існуванні в їхніх містах і селах громадських організацій (58% на Заході, 52% у Центрі, 54% на Сході), за винятком Південного регіону, де таку потребу  відчувають значно менше – 36%.
• Водночас  лише 7,5%   громадян відповіли, що залучені до активної громадської діяльності – фактично стільки ж, як і в 2013 році (8%). Найбільше долучених до активної громадської діяльності виявилося у Західному регіоні (13%), у  Центральному – 8%, у Східному – 7%,  а найменше – у Південному (2%).
• Так само, якщо порівняти з 2013 роком, не зросло і членство у громадських організаціях та об’єднаннях: у 2019 році  не належали до жодної з організацій, об’єднань чи партій 90% громадян, у 2013 р. – 85,5%.
• Волонтерською діяльністю протягом 2019 року займалися 9% громадян – фактично стільки ж, скільки  у 2012 році (10%),  а це значно менше, ніж торік (18%), і менше, ніж у 2017 р. (12%), 2016 р. (14%) і 2015 р. (13%). Найактивніше волонтерством займалися у Західному регіоні (14%), у Центральному  і Східному – 9%, а  найменш – у Південному (4%).
• Протягом останнього року 25% громадян надавали якусь благодійну або матеріальну допомогу людям або громадським організаціям – це істотно менше, ніж у 2018 році (38,5%), 2017 (41%), 2016 (42%) та 2015 (47%) роках, і приблизно стільки ж, скільки у 2012 році (29%). Найбільше тих, хто надавав благодійну допомогу, виявилося у Західному регіоні (44,5%), найменше – у Південному (6%),  Центральному та Східному – 24%.
• Основною причиною своєї неучасті у діяльності громадських організацій у 2019 році громадяни називають те, що подібна діяльність їх взагалі не цікавить: це зазначили 38,5% – істотно більше, ніж у 2018 р. (22%) та 2013 р. (23%). Решта причин – менш суттєві, особливо порівняно з попередніми роками, коли  більше посилалися на відсутність часу (27% у 2018 році і 23% у 2013 р.). Причому у 2019 році стало помітно менше тих, хто не знає, як можна долучитися до діяльності громадських організацій – 13%, тоді як у 2018 році на це вказували 16%, а у 2013 р. – 21%. 
• Водночас  51% українців відповіли, що взагалі не збираються брати участь у роботі громадських організацій (рік тому, у 2018 році, таких було значно менше – 36%). Спонукати громадян приєднатися до діяльності ГО можуть різні мотиви: якщо організація має репутацію ефективної і такої, що допомагає багатьом людям (15%), якщо діяльність організації відповідає  переконанням людини (13%), якщо організацію очолює людина, яка викликає  довіру та повагу (13%), якщо така організація працює на благо України (11%), якщо ця робота дасть  достойний заробіток (12%), якщо робота в організації дозволить вирішити нагальні проблеми  родини  (10%), якщо участь у її діяльності дасть  нові знання та навички (7%), якщо ця робота  зараховуватиметься до трудового стажу (6%).
• Значна частина  громадян (41%), якби була змога спрямовувати частину своїх податків  на підтримку громадських організацій,  скористалася б такою нагодою:  із них  16% – на підтримку громадського сектору загалом, а 25% – певній громадській організації. Третина населення (32%) на це не згодні, вважаючи за краще, щоб ці кошти йшли до бюджету. Серед регіонів найбільше згодні спрямовувати частину податків на підтримку громадських організацій на Заході (47%) та Центрі (48%), дещо менше – на Сході (39%) та значно менше – на Півдні (26%).
• Основними видами діяльності, якими в першу чергу повинні займатися громадські організації, населення вважає захист вразливих соцiальних груп (людей з iнвалiдністю, багатодiтних сiмей тощо) – так вважає 52% населення. Далі за мірою важливості для населення йдуть контроль за  діяльністю влади (38%, у 2018 році цей вид діяльності відносили до пріоритетних значно більше – 55% населення), надання  людям юридичної та іншої допомоги в обстоюванні своїх прав (38%, торік – 45%), допомога   військовим та волонтерам у збройному конфлікті на Донбасі (27%),  об’єднання людей зі спільними інтересами (26%). Порівняно з попереднім роком істотно знизилося визнання першочерговості  «протестних» видів діяльності громадських організацій: організацію акцій протестів (14% у 2019 р. і 22% у 2018-му), боротися з незаконними забудовами (15% у 2019 р. і 23% у 2018-му).  
• Абсолютна більшість громадян (77%) вважають, що держава повинна сприяти розвитку громадянського суспільства (не згодні з цим лише 9%). Причому  у цьому питанні солідарні усі регіони: і Захід (79%), і Схід (72%), і Центр (83%), і Південь (70%).
• Більшість населення (65%) позитивно ставиться до того, що до Верховної Ради потрапило чимало громадських активістів: 32% певні, що  ці громадські активісти зможуть здійснювати реальний вплив на ситуацію в країні, а 33% вважають, що саме так може відбутися якісне оновлення політики. Противників участі громадських активістів у політиці значно менше – 16%, свою позицію вони аргументують  тим, що скоро громадські активісти набудуть негативного досвіду і стануть такими самим, як і старі політики (9%) і що у громадській діяльності активісти зможуть принести більше користі (8%). Найбільш позитивно до громадських активістів у Верховній Раді ставляться на Заході (74%) та Центрі (73%), позитивно також на Сході (62%) і менш прихильно – на Півдні (47%), де 18% певні, що в громадській діяльності ці новообрані депутати принесли б більше користі. 
• Більшість українців (69%) позитивно ставляться до діяльності журналістів-розслідувальників, негативно оцінюють цю діяльність 22%.
• Передачі ICTV «Нові лідери»  продивилися загалом 16% дорослого населення. 20% громадян вважають, що цю програму варто продовжувати, причому точно будуть її дивитися 10% і ще 31% – якщо буде цікаво.