
У Корюківці сотні земляків провели в останню путь рідних братів, які загинули на Луганщині
Разом пішли служити й разом загинули на фронті. У Корюківці, що на Чернігівщині, 2 грудня в останню путь провели двох братів Камишних, які загинули на сході країни: 46-річного Дмитра та 41-річного Олександра.
У центрі Корюківки сотні людей з квітами й українськими прапорами ставали на коліна. Так вони проводжали в останню путь своїх земляків. З початком повномасштабного російського вторгнення брати разом стали на захист Чернігівщини, потім – вирушили на схід країни, розповіла їхня родичка Галина.
"Вони разом. Спочатку це було у 2014 році. Потім, коли це все почалося, вони буквально одразу за ніч зібралися. Стояли біля Чернігова, захищали. Як сказали їм, що треба туди їхати – вони без ніяких вагань зібрались і все. Ми їм казали: «Хлопці, там же страшне!» А вони – ні, вони кажуть: «Ну хто, як не ми?» Вони так нас заспокоювали, що все буде добре".
Родичка загиблих Галина. ФОТО: Суспільне Чернігів
За інформацією обласного центру комплектування та соцпідтримки, Олександр був молодшим сержантом та командиром стрілецького відділення, а Дмитро солдатом та стрільцем-помічником гранатометника. Загинули вони на Луганщині під час виконання бойового завдання 2 жовтня.
"Було якесь завдання в них і було подвійне влучання в їхній бліндаж. Ми так хвилювалися, щоб хоч якась частинка доїхала до нас. Я мала надію, що, може, там щось було не так, щось переплутали. Але ж… Експертиза підтвердилася по двох хлопцях. Це дійсно вони. Знаєте, наче нереально, щоб одразу двох, і їх немає більше", — каже Галина.
Попрощатися з братами Камишними прийшли їхні колеги та знайомі.
"Хлопці все своє життя працювали на нашому підприємстві. Один пропрацював 19 років, другий – 24. З 24 лютого вони пішли воювати. І вже майже два роки вони не шпалери випускали, а захищали Батьківщину. Сьогодні присутній весь колектив, щоб вшанувати пам’ять. Дуже важка втрата", — говорить генеральний директор підприємства "Слов’янські шпалери" Віктор Мурай.
Віктор Мурай. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Згадати виключно відповідальними, добросовісними, ніколи не залишать в біді, завжди підставлять своє плече. Таких людей наразі мало. Це такі люди, у них почуття відповідальності перед собою, країною, дітьми. Не могли вони не піти", — розповідає однокласник Олександра Камишного Тарас.
У чоловіків залишилися мама, старший брат, дружини та діти.
"Всі молоді, ще б жити й жити. Вічна їм пам'ять хай буде… Це дуже важко, дуже…", — говорить родичка загиблих Галина.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 4208 |
Посилання до теми:
1.12.2023 У Ніжині встановили електронний стенд з інформацією про загиблих захисників
16.11.2023 Ще двоє грузинських добровольців віддали життя за Україну
6.11.2023 Загинули кращі. У 128-й бригаді зробили першу заяву після удару РФ
29.10.2023 У Новгороді-Сіверському, Чернігові, Бобровиці та Ніжині попрощалися з військовими
13.10.2023 На Чернігівщині попрощалися з п'ятьма бійцями, які загинули на Донбасі та Херсонщині
Додати коментар: