У будь-якій незрозумілій ситуації робіть РАДІО, - зустріч з Андрієм Куликовим у Чернігові

"Доки ти припускаєш пропаганду як правду, вагаєшся і зволікаєш - вона діє... При будь-яких незрозумілих ситуаціях робіть РАДІО! За цих умов ви завжди матиме про що сказати і як протидіяти пропаганді".

- одна з багатьох цінних думок, винесених із зустрічі з медіа-експертом, співзасновником Громадського радіо Андрієм Куликовим.

Подумалося, якщо за совєтських часів робота в пропаганді не зламала людину, а зробила більш стійкою в принципах - це найцінніше.

З будь-якої ситуації людина виходить або підкореною обставинам, або з висновками. Чому пропаганда через брехню не працює, наприклад.

Зараз Андрій - один з небагатьох в українській журналістиці традиціоналістів, який практикує активну громадську журналістику попри існуючі соціально-політичні обставини і радить колегам вперто творити медіа знизу. Сам він часто бере диктофон і йде в люди робити репортаж.

В усі часи журналістика суттєво відрізнятиметься від пропаганди, блоггерства і інфотейменту. На жаль, останнє дуже понижує суспільну смакову планку і в цьому ховаються значні небезпеки. Бо недорогі серіали і телебачення - це технологія. Більше того, телевізійні ток-шоу у павільйонах - це похідне від радіо і відхід від журналістики вбік подачі усього того, що приховує суть речей.

Але є і одна суттєва небезпека з іншого боку. Неусвідомлене слідування "стандартам Бі-Бі-Сі" призводить до скочування, зокрема, радіожурналістики у дикторство. Як не дивно, саме такий підхід до роботи був у совєцькі часи. За словами Андрія Куликова, на Хрещатику, 26 в архівах збереглися стоси папок із затвердженими до зачитування в ефірі текстами.

І ще трішечки про радіо. За кордоном громадські радіостанції існують за принципом церкви, яка завжди відкрита. Будь-який член місцевої громади може прийти в ефір і актуалізувати свою проблему. В Україні мовлення громад теж отримало розвиток завдяки змін у законодавстві в останні роки і принциповій позиції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Свої частоти отримала і радіостанція "Свобода.ФМ" у Чернігові (1422 кГц АМ) і Ічні (100.9МГц ФМ). Технічні роботи над запуском мовлення тривають... В інших країнах світу радіостанції також пройшли свій непростий шлях становлення. Від піратських радіостанцій, через які гуртувалися громади і діяли повстанські рухи. Від мовлення з барж у нейтральних водах. Їх навіть бомбардували війська і конкуренти. Але законодавство приходило до тями і зараз у багатьох країнах радіостанція може взяти пробну ліцензію на 100 днів мовлення. Саме у форматі громадської станції успішно працює радіо у локальній вірменській громаді грузинського села, про яке розповів співзасновник Громадського під час зустрічі. Керує радіостанцією місцевий вчитель фізкультури.

Якою є ситуація з громадським мовленням в Україні і на території прикордонної Чернігівської області зокрема? Про це розповіла представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в області Ірина Сенченко.

Також Андрій порадив журналістам їздити на окуповані території і готувати матеріали. З точки зору патріотичних почуттів це може бути контраверсійною ідеєю, але чесна журналістська робота може дати відповідь на багато запитань. У якості прикладу він навів матеріал акредитованого в Україні журналіста газети "Московский комсомолец", який зробив якісну статтю на основі своєї роботи по обидва боки від лінії фронту. І ця стаття виявилася невигідною пропаганді обох сторін, а була опублікована у пресі однієї з країн Балтії.

На додачу Андрій Куликов розповів про свій сон, в якому йшов по коліна у воді вздовж кримського берега і все боявся повернути голову. Повернувши її вбік берега, побачив бетонну стіну.

Отже, ми самі - творці власних бетонних стін.

А ще Куликов любить рок і перечитувати вже прочитане.

І ледь не забув. Говорив Андрій НЕ про себе. А про ЩОСЬ вартісне і про ситуації. Без пафосу. Про смисли. Захопливо.

Глядач не пожалкує, якщо перегляне повністю всі дві частини зустрічі з Андрієм Куликовим (у записі прямої трансляції):

Організована зустріч виявилася змістовнішою і багатограннішою, ніж подавалася в анонсі.

А анонс був таким:

"Під час зустрічі у медійному колі говоримо про громадську журналістику і про ефективні моделі журналістики регіональної. Як уникнути рутини, "відбування номера", втрати смислів, а натомість лишатися дієвим інструментом у руках суспільства і зберігати смак до своєї професії за існуючих політико-економічних обставин?

Якою є роль журналіста у прикордонні з країною-агресором? Чи можливо гідно виконувати свою місію і не скотитися у пропаганду? Яким є стан інформаційної безпеки на Чернігівщині і що регіональні журналісти можуть зробити для її зміцнення? Роль громадської журналістики у воєнних умовах.

Представник Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко розповідає про стан з інформаційною безпекою у прикордонні, покриттям телевізійним цифровим мультиплексом і радіомовленням. Яким є поточний стан розвитку мовлення і мовлення громад в регіоні.

Очікуються ваші гострі запитання і відверті відповіді Експерта.

Організатори:
- Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА;
- Радіостанція SVOBODA.FM;
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення."