Назаренко обіцяє відсіяти «фейкових» журналістів і юридично захищати медійників

Обласний осередок Національної спілки журналістів України очолив редактор Менського тижневика «Наше слово» Олександр Назаренко.

На цьому посту він змінив Анатолія Тютюнника.

З новообраним «партайгеноссе» про пріоритети в діяльності спілки поспілкувалися представники видання «ЧеLine».

– Наразі у суспільстві і серед багатьох журналістів побутує думка, що спілка – це такий собі рудиментарний орган, від якого нічого не залежить. Тож чому ви погодилися її очолити?

– Коли на конференції йшлося про моє обрання, я казав, що не рвусь на цю посаду, бо й так працюю над багатьма проектами. Тим паче, як ви зазначили, думки про рудиментарність спілки є. Мовляв, ця організація за нинішніх умов нічого не вирішує. Тож керівна посада – своєрідний виклик для мене. І я хочу попрацювати так, щоб через рік-два спілка перетворилася на організацію, яка здатна захищати своїх членів, до якої хотіли б вступати журналісти. Щоб організація стала передовим флагманом у чернігівській журналістиці. До того ж, у рамках своєї громадської організації фактично займаюся тією роботою, якою мала би займатися спілка. Це реформування комунальної преси та друкованих ЗМІ і захист професійних прав журналістів.

– Чи робитимете ревізію членів спілки? Адже не секрет, що в її лавах є люди, які не ведуть журналістської діяльності, їм просто потрібна «корочка» для якихось своїх справ.

– Цього тижня збиратимемося новообраним правлінням обласної організації для того, щоб визначитися з першими кроками. І, звісно, одне з головних завдань – провести ревізію. Подивитися, хто у нас там є, скільки людей у спілці. У будь-якому випадку серед тих, хто є, всі мають бути залучені до спілчанської роботи. Щоб наші люди відчули, що організація є і вона працює.

– Тобто зайвих виключатимете?

– Однозначно. Також, згідно з однією нормою, виключатимемо тих, хто не платить членських внесків, здається, впродовж двох років. Ну, а перед тими, хто платить внески, ставитимемо запитання: «Працюємо разом чи ні?». І однозначно в спілці повинні бути люди, які зацікавлені в тому, щоб вона працювала і приносила користь журналістам.

– Стосовно внесків, то вже з’ясовували їхній розмір і куди вони йдуть?

– На сьогодні, наскільки мені відомо, внесок становить 50 гривень. Частина його йде на центральний офіс у Києві. Частина має залишатися тут, на місці, в Чернігові, щоб ми могли проводити свою діяльність. Наразі хочу побачити суму, яка йде до Києва і яка залишається. Хочу, щоб цими коштами ми спільно розпорядилися так, щоб від них була користь. Також планую залучити на розвиток спілки грантові кошти. Думаю, нам це вдасться. І організація зможе працювати більш ефективно.

– Скільки членів у спілці?

– На сьогодні в Чернігівській області близько 160 членів спілки. Це невелика організація. В інших областях вони суттєво більші. Але, сподіваюсь, коли журналісти побачать, що спілка реально працює, членів додасться.

– За якими критеріями прийматимете журналістів?

– Вони визначені у статутних документах. Щоб отримати посвідчення, треба проявляти журналістську активність: працювати у штаті ЗМІ або бути дописувачем. Загалом продукувати журналістську продукцію. Також потрібна заява і рекомендації членів спілки, які можуть поручитися за людину. Будемо збирати правління, де є відомі чернігівські журналісти, і разом вирішуватимемо, чи варто давати людині членський квиток чи, може, ще зарано. До цього питання зараз треба підходити більш відповідально.

– У чому вбачаєте роботу у сфері захисту прав журналістів?

– Існують два напрями. Перший – це максимальний розголос, акції, спрямовані на захист прав журналістів, різноманітні заходи, що відстоюють ці права. І друге, що хочу зробити, посилити юридичну складову. Щоб з нами співпрацювали гарні юристи, які насправді розбираються в медіаправі, щоб захист був дієвим.