Чотири українських міста переймають досвід польської децентралізації

Мабуть, основою успіху у становленні Польщі як справді демократичної держави європейського простору стало проведення децентралізації та налагодження ефективного місцевого самоврядування, що базується на співпраці місцевої влади та громадських неурядових організацій.

З прийняттям закону про децентралізацію, Україна також стала на шлях свого демократичного розвитку і має всі можливості, керуючись досвідом наших колег, повторити «польське диво».

Ба більше, в деяких містах України вже розроблені ефективні програми такої співпраці і, навіть, потроху втілюються в життя.

Про це і не тільки говорили у Києві, в приміщенні будинку омбудсмана, учасники прес-конференції, що проводилась 20 жовтня з метою підведення підсумків проекту «Співробітництво місцевої влади і НУО – просування польської моделі демократії в Україні».

Нагадаємо, що проект проводився з квітня по жовтень 2015 року Гельсінським Фондом з Прав Людини спільно із ГО «MART», і мав на меті побудову ефективних принципів співпраці між місцевою владою та громадянським суспільством з використанням польського досвіду, передачу знань про стандарти і принципи роботи демократії і права людини та розробку прозорих процедур взаємодії між органами влади і громадськості.

Учасниками проекту стали чотири групи з чотирьох невеликих міст України - м. Мена Чернігівської області, м. Кременчук Полтавської області, м. Бурштин Івано-Франківської області та Білозерський район Херсонської області. Групи складалися з 6  осіб – громадських активістів та працівників органів місцевого самоврядування.

Навчання учасників відбувалося як на території України, так і , безпосередньо, Польщі і здійснювалось висококваліфікованими експертами польської та української сторін. Його результатом стали розроблені, а подекуди вже реалізовані на законодавчому рівні процедури демократичного співробітництва між громадськими організаціями та органами місцевої влади.

Тож проведення прес-конференції мало на меті дати можливість учасникам публічно розповісти про свої напрацювання та враження від проекту і розробити ще й стратегію розповсюдження процедур в інших регіонах України.

На прес-конференції, окрім представників груп учасників були присутні координатори проекту Ельжбета Чиж (Гельсінський Фонд Прав Людини Варшава) та Руслана Бурова (ГО «MART»), експерти Зенон Колодзей (Гельсінський Фонд Прав Людини Варшава) та Роман Семешко (ЧММГО «Молодіжна спілка юристів»), координатор Всеукраїнської програми «Розуміємо права людини», Сергій Буров.

«Ми часто говоримо про проблеми, що відбуваються в Україні на національному рівні. А  в нашій державі ніколи не відбудеться великих змін, поки ми не звернемо увагу в першу чергу на те, що відбувається на місцевому рівні - в невеличких містечках і селах. Коли я думаю про зв’язок прав людини з місцевою демократією, то завжди згадую слова Віктора Осятинського, він каже про те, що права людини тримаються на трьох стовпах:  перше - це автономія особистості, в яку не може втручатися жодна держава свавільно, друге - це коли, будь яка державна влада визнає ті рамки, які  створюють права людини, а третє, дуже важливе, без чого не буде сприйматися вся ця концепція - це наявність процедур і наявність можливості для кожного громадянина брати участь у розвитку держави. І саме процедури, які існують чи мають існувати на місцевому рівні, були предметом цього проекту». – розпочав обговорення Сергій Буров.

Дуже цікаво було почути думку польського координатору проекту Ельжбети Чиж, про те як взагалі з’явилась ідея створення цього проекту: “Ми вирішили, що це для України необхідно, адже ми сусіди, маємо спільну  історію, і цікаво побачити як ми це робили, яких помилок ми припускалися, як було складно.”

В свою чергу, Руслана Бурова підкреслила важливість проекту для впровадження процесу децентралізації та розвитку громадської активності та ініціативи. “Для громадської організації “MART” це був один з найбільш складних, але одночасно, найбільш цікавих проектів, тому що ми не тільки отримали, а й скористалися з тим досвідом, який має Польща, у впровадженні місцевої демократії.

Я думаю, що після проведення  місцевих виборів, розроблені процедури будуть імплементовані в місцеву нормативно-правову базу – і вони запрацюють.

Ці процедури – чудові і відкривають надзвичайно широкі можливості для співпраці неурядових організацій з місцевою владою і для вирішення тих проблем, що існують в громаді”.

“В Польщі, вже багато років існує налагоджений механізм делегування громадським організаціям повноважень від органів місцевого самоврядування - зазначає Зенон Колодзей, - Ми намагалися порівняти законодавство України та Польщі, побачити їх схожі та відмінні особливості. Глибоко проаналізувавши специфіку життя громадянського суспільства і органів місцевого самоврядування України, ми знайшли широкі можливості для спільної діяльності. При цьому, під час навчання учасників проекту ми прагнули показати шляхи, завдяки яким ми досягли конкретних результатів. Показати їм яка користь від демократичного співробітництва державі та громаді, та які небезпеки і проблеми можуть спіткати на шляху до розвитку місцевого самоврядування”.

Після слів польського експерта Роман Семешко розповів про особливості українського законодавства та про перспективи напрацьованих процедур у розвитку відносин між місцевою владою та громадськістю.

“Цей проект дав можливість отримати достатньо додаткових знань, які можна і необхідно сьогодні реалізувати в рамках діючого законодавства в кожній місцевій громаді, в кожному регіоні нашої держави. На жаль, у нас немає закону про суспільно корисну діяльність і волонтерство, ми має схоже законодавство, але те, яке б регламентувало порядок передачі публічних задач і їх виконання від органів місцевого самоврядування до НУО, на жаль у нас відсутнє. І це предмет роботи Верховної Ради України.

Але в той самий час є можливості реалізації взаємовідносин, які сьогодні можуть будуватися між  громадськими організаціями та органами місцевої влади на основі вже діючого законодавства. Це в першу чергу закони про громадські об’єднання, про органи місцевого самоврядування в Україні. Ми маємо чіткі процедури, які дають можливість приймати устави теріторіальних громад і в них передбачати ті моделі співпраці, про які вже сьогоді ні було сказано. Через залучення місцевих ініціатив, через громадські слухання, зібрання, через залучення активістів до прийняття та розробки регуляторних актів на місцях, які сьогодні виносяться депутатами різних рівнів”.

 “Ми розробили та затвердили програму співробітництва Широкобалківської сільської ради з неурядовими громадськими організаціями. - розповідає Катерина Павловська, представниця білозерської групи, - Після представлення цієї процедури представили на круглому столі, до нас приєдналась ще одна сільська рада з нашого району, яка також затвердила розроблену нами процедуру на законодавчому рівні. Тепер спільно ми можемо ефективно співпрацювати та залучати додаткове фінансування в громади. Вже можемо реалізовувати заходи з правової просвіти. В рамках цієї програми сільська рада може нас підтримувати власними ресурсами і ця підтримка важлива як для нас, так і для громади. Намагаємось популяризувати ці програми серед других сільрад, і вже отримали позитивне схвалення”.

Олег Небера, представник групи з м. Мена,  зазначив, що співробітництво місцевої влади та неурядових організацій можливе, і найбільш ефективне при наявності трьох складових: по-перше це активні, ініціативні й небайдужі громадяни, які об’єднуються у громадські організації, по-друге готовність та відкритість органів місцевої влади  до співпраці, і по-третє це чіткі, прозорі, зрозумілі умови співпраці та процедури.

“Якщо проаналізувати ситуацію в Мені, то Менський район є аграрним. - каже Олег, -  І, як наслідок, ми отримали тяжку спадщину - постколгоспну колективну свідомість та низьку суспільну активність. Але у нас все ж таки зареєстровано та  успішно працює 17 громадських організацій. Вони працюють кожна у своїй сфері соціальних проблем. Місцевій владі поки що важко сприйняти громадські організації як повноцінних партнерів. Зі свого боку, ми розробили програму співробітництва органів місцевої влади з громадськими організаціями і провели круглий стіл, куди були запрошені представники місцевого самоврядування та представники майже всіх громадських організацій Мени. Як проміжний результат на сесій Менської міськради було затверджене положення про місцеві ініціативи. Плануємо зробити спілку громадських організацій Мени для координації дій, винести на розгляд сесії міськради нашу програму співпраці, а також прияти прийняттю статуту громади з урахуванням положень цієї програми. Та найбільш амбітний план - це розповсюдити наш досвід в якості експертів на сусідні райони”.

Про розробку програми співпраці громади із владою в м. Бурштин розповів учасник бурштинської групи, Віталій Грицюк:

“У  серпні в Бурштині відбувся круглий стіл на тему «Місцева демократія – польський досвід. Механізми впровадження в Україні», де представники органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства обговорили можливість майбутньої співпраці на прикладі польського досвіду.  Також присутніх було поінформовано про можливість діалогу громади із владою через Всеукраїнський он-лайн ресурс «Відкрите місто», де Бурштин є одним із двох зареєстрованих міст Івано-Франківської області.

Після остаточних доопрацювань та коректив, створено Програму співпраці Бурштинської міської ради з неурядовими організаціями м. Бурштин та с. Вигівка, що відбувається в рамках проекту «Місцева демократія – польський досвід. Механізм впровадження в Україні», було затверджено на засіданні міської ради міста Бурштин”.

Особливості процедури співпраці місцевої влади і громадських організацій, що була розроблена для м. Кременчук представив Роман Семешко:

“Місто Кременчук велике і органи місцевого самоврядування давно почали підтримувати реалізацію різних програм. Але, в основному, наголос було зроблено на підтримку молоді та молодіжного руху. І коли готувалася програма для Кременчука, було прийнято рішення не встановлювати жорсткі або конкретні рамки і напрямки діяльності, для розгляду тих чи інших сфер впливу при застосуванні цієї процедури. В інших процедурах визначено сім чи вісім основних напрямків - в основному це неформальна освіта, правова освіта, екологія і т.д. В цьому конкретному випадку було прийнято рішення розробити процедуру, яка б передбачала розгляд будь-яких звернень громадських організацій. Тобто при виконавчому комітеті Кременчуцкої міської ради функціонує конкурсна комісія, яка розглядає будь-які пропозиції від будь-якої суспільної організації яка збирається отримати право або на виділення бюджетних коштів, або на організаційну чи адміністративну підтримку,  на реалізацію своєї конкурсної заявки. В принципі, ця процедура вже чітко прописана і може бути застосована сьогодні з такими документами як статут.

Що стосується конкретних сфер застосування всіх цих програм процедур, то я можу сказати, що насправді їх може бути величезна кількість, для різних соціальних груп, і не обов'язково соціально незахищених. Наприклад, організація літніх таборів для відпочинку молоді та дітей дошкільного віку. Ці функції так само можуть передаватися громадським організаціям, які є більш мобільними в цій сфері.  Для цього потрібна тільки допомога місцевого самоврядування в організаційному плані  і виділення того чи іншого табору як матеріально-технічної бази. Громадські інститути можуть цю роботу взяти на себе саме як приклад виконання публічних завдань”.

Проект «Співробітництво місцевої влади і НУО – просування польської моделі демократії в Україні» як і запровадження закону про децентралізацію влади - лише початок змін по всій державі на місцевому рівні, ще один крок в напрямку европейського майбутнього країни. Тож розповсюдження в різних регіонах України процедур ефективного співпраці між громадськими організаціями і місцевою владою - лише питання часу.