Атрошенко мріє про чернігівську монополію?

"Куратор від Банкової" бажає формалізувати свій статус, отримавши посаду мера обласного центру

Чернігівська область багато років грала роль електорального трампліну, яким користувалися політики для кар'єрного стрибка до Києва. Олександр Волков, Іван Плющ, Микола Рудьковський та Олег Ляшко отримували свої мандати в різний час саме в цьому регіоні.

І всі вони після потрапляння у Верховну Раду, як правило, втрачали зв'язок з рідними округами, поступаючись дорогу новим кандидатам-стрибунам, пише DEPO.UA у матеріалі Хто прийшов на місце "смотрящих".

Але є й винятки. Наприклад, "господар" округу №206 Владислав Атрошенко.

Він тричі обирався народним депутатом від Чернігівщини - у 2002-му від "Нашої України", у 2012-му як самовисуванець і в 2014-м від Блоку Петра Порошенка.

Також політик представляв інтереси виборців в обласній раді, куди був обраний в 2010-му році під прапором "Сильної України".

Встиг Атрошенко поспівробітничати і з Партією регіонів - в 2012-му увійшов до фракції "синьо-білих", де і просидів аж до 20-го лютого 2014-го.

Голосував за диктаторські закони, а потім подав заяву з проханням вважати свій голос недійсним. Атрошенко кочував по політичних таборів аж ніяк не з ідейних міркувань. Просто підконтрольний йому бізнес - ТОВ "Хліб Києва" - завжди потребував надійного прикриття.

З іншого боку, з початку 2000-х Атрошенко залишався вірним представником групи впливу Петра Порошенка. З цієї причини він отримав з рук Віктора Ющенка пост голови Чернігівської ОДА в лютому 2005 р. і втратив його в грудні того ж року, відразу після відставки Порошенка з посади секретаря РНБО.

Після президентських виборів багато хто очікував повернення Атрошенко в крісло глави ОДА. Але він віддав перевагу вдруге не наступати на ті ж граблі і не міняти мандат народного депутата на чиновницьку посаду.

Так пост губернатора дістався його вірному соратнику Валерію Кулічу.

Нинішній неформальний "куратор" області на сьогодні володіє повною свободою при формуванні виконавчої вертикалі регіону. Чиновники, що не входять в орбіту впливу Атрошенка, йдуть зі своїх посад або змінюють політичну орієнтацію.

Приміром, авторитетний у Чернігові депутат міськради від "Батьківщини" Олег Русін, щоб зберегти посаду начальника департаменту ОДА з питань соціального захисту населення, вийшов з партії і тепер розповідає, чому він "вибрав команду Президента". У тому числі і з агітаційних плакатів на підтримку Атрошенка, який прийняв рішення брати участь у виборах міського голови Чернігова. Це завдання для Атрошенка значно спростилося після рішення про злиття БПП і "УДАРу".

Його давній конкурент Юрій Тарасовець (контролює ТОВ "Чернігівбуд") позбувся посади керівника облорганізації "УДАРу", а з нею і будь-яких перспектив на мерських виборах.

Залишається нівелювати загрозу з боку "Батьківщини".

Красномовна агітація Атрошенка. Ідею з "амбіціями" йому підказали місцеві... медіавласники. Мовляв, "місту не вистачає амбіцій"

Від партії Юлії Тимошенко область курує народний депутат Валерій Дубіль, він же очолює обласну партійну організацію.

На сьогодні в адміністративному активі у "Батьківщини" - посади голови облради (Микола Звєрєв), секретаря міськради Чернігова (Владислав Кухар) і першого заступника мера обласного центру (Микола Миргородський).

Саме Миргородського вважають основним конкурентом Атрошенка на мерських виборах. Те, що цей виборчий бій буде жорстким, свідчить старт війни компроматів між командами Атрошенка і Дубіля.

Втім, чернігівцям до брудних виборів не звикати.