Нацгвардієць з Чернігівщини отримав орден "За мужність"

22-річного Віталія Шияна з Феськівка Менського району Чернігівської області поранило осколками від вибуху гранати під Верховною Радою в Києві. Зараз він у важкому стані. Лікується в столичному військовому госпіталі.

Віталій з дитинства мріяв стати міліціонером. По закінченні Сосницького профтехучилища пішов в армію. Згодом уклав контракт про службу в Національній гвардії. Служив у Києві. 31 серпня разом з іншими нацгвардійцямі охороняв будівлю парламенту.

- Все відбулося дуже швидко. У нас полетіли димові шашки, вибухові пакети. А потім буквально за півметра від мене впала граната, - розповідає Віталій. - Я не встиг навіть зрозуміти, що сталося. Від вибухової хвилі впав на землю. Не усвідомлюючи, що роблю, зірвав шолом, став озиратися навколо і в цей момент зрозумів, що нічого не бачу лівим оком. Відчув, як по обличчю тече кров. Через мить до мене вже бігли мої товариші. Вони надали першу допомогу. Перев'язали мені голову, руку і ногу, куди потрапили осколки. Першою ж «швидкою» мене повезли в госпіталь.

По дорозі я зателефонував батькові. Встиг лише сказати: «Тату, мене поранили під Верховною Радою. Везуть в лікарню. Подбайте про Аню». І відключився. Аня - це моя дружина. Їй через місяць народжувати, тому я більше хвилювався за неї. Пам'ятаю, як мене привезли в госпіталь. Швидко роздягли, помили і - на операційний стіл. Зробили дві операції: спочатку видалили осколки з кінцівок, а потім намагалися витягти осколок, що застряг в голові. Зрештою вирішили його не чіпати. Під ліве око вживили металеву пластину, адже кістки на обличчі розтрощило так, що «зібрати» їх було неможливо. Лікарі кажуть, що потрібно почекати, поки мій стан стабілізується, а вже потім вирішать, що робити з осколком.

- Зараз бачите лівим оком?

- Бачу, але дуже слабо. Як у тумані. Медики кажуть, що відновити зір буде дуже важко. Добре, що живий залишився, адже троє моїх товаришів, які були поруч, потім померли в лікарні. Ще один досі в комі в реанімації. Мене недавно перевели в ЛОР-відділення. Вже пускають відвідувачів: відвідували батьки з молодшим братом і дружина.

- Як дізналися, що Вас нагородять орденом?

- У госпіталь приїхав командир Національної гвардії генерал-лейтенат Микола Балан та вручив орден «За мужність» III ступеня. Звичайно, було приємно. Але не в цьому щастя. Зараз я мрію бути присутнім на пологах дружини і взяти на руки доньку.

Орден «За мужність» III ступеня отримав і нацгвардеец Богдан Дацюк з Вінниччини, який зараз перебуває в реанімації. Посмертно нагороджені цим орденом троє їхніх товаришів - Ігор Дебрін і Олександр Костіна з Херсона і Дмитро Сластніков з Дніпропетровщини. Ще десять поранених правоохоронців відзначені медалями «За військову службу».