Право на пільговий проїзд мають члени родин загиблих воїнів АТО

Та чи достатньо мати лише право? Допомагає це право чи принижує? Невігластво, злість, бідність, безконтрольність чи щось інше - що є причиною елементарної неповаги, нелюбові у нашому суспільстві в Чернігові?

Після Революції гідності більшість українців мали надію на забезпечення державою їх прав в реалізації яких лежали б принципи людяності та норми етики. Але…

Є багато «але», і кожен житель України в цілому та Чернігова, зокрема, знає їм ціну та платить цю ціну щодня.

У лікарні, в школі, в садочку, в міліції, в суді, в кожній інстанції, з якою люди мають взаємовідносини. Назва цій ціні-приниження людської гідності. Найсвіжіше, що обурює, пропонуємо до обговорення.

«Шановні матері, батьки, діти, коли порушили ваше право на безкоштовний проїзд, запишіть номери маршруту, автотранспортного засобу, час, коли відбулася подія, можете ще і свідків підшукати та записати їх контакти, подзвоніть в Управління транспорту та зв’язку» (називається телефонний номер) - хотілось би поставити крапку, якби це була реклама, коментар у газеті. Але є продовження цієї фрази: «… і ми з перевізником вирішимо питання стосовно того водія, який відмовляється вас везти по пільзі та змушує оплатити проїзд».

Без іронії це говорить начальник Управління транспорту та зв'язку Чернігівської міської ради та підтримує директор Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації.

Ці рекомендації матерям, родичам загиблих в АТО стосовно забезпечення їх права на пільговий проїзд прозвучали під час «круглого столу» на тему «Пільговий проїзд для членів сімей загиблих учасників АТО: законодавча база та проблеми практичної реалізації».

Блюзнірськи пролунало це саме на «круглому столі», на який прийшли стомлені горем батьки, щоб повідомити владі, яка декларує, що служить народу, чує його, про те, що водії їх ображають та висаджують, виштовхують з маршруток. Цей кошмар з ними відбувається після того, як вони показують посвідчення загиблого учасника.

Зі слів родичів загиблих учасників АТО, на 37-ому, 7-ому маршрутах прекрасно працюють водії та кондуктори та відносяться до них з повагою. Без зайвих питань, уточнень, поглядів. Чому водії 26-того, який їздить до Яцево, 27-ого маршрутів ігнорують права цих людей і такі злі?

Спілкуючись з владою, родичі розраховують на одне елементарне - на підтримку, повагу, слова вдячності за синів-батьків-захисників, вирішення проблемних питань. А чують слова, які фактично означають що не можете ви оплакувати горе. Бо вам варто боротися.

Запам'ятовувати, записувати, доводити, шукати свідків, дзвонити. Кожен крок вашого перебування в нашому місті ви мусите боротися. А важелів впливу на порушників у міської влади ніби й нема.

Перевізники(не всі звичайно) пішли далі у спілкуванні на цьому заході. Вони півгодини повчали та зобов'язували жінок увійти в їх положення. Ще вибачилися раз, але вслід розпиналися, як невигідно їм працювати. Що реальна вартість проїзду 5 грн, а не 2.50 грн, яку містяни платать. Віримо?. Але виглядало це так, що окрім трауру за рідними, матері, батьки мали б пожаліти та підтримати ще й перевізників.

Ситуація важка. Надзвичайно. Всі розуміємо. Але різним розмовам різні місця. Ділитися сперечатися, дорікати проблемами господарської та управлінської діяльності актуально на нарадах. Люди чекають, що влада вийде до них з гарними рецептами, простими, дієвими. Недієві та складні вони знають і сто разів випробували.

Підтримаємо тих людей чиї діти, батьки, кохані загинули. У транспорті, на роботі, у лікарні, в магазині, в школі, на вулиці. Заступаймося за них, подаваймо руку допомоги явно чи неявно, питаючись дозволу або ненав’язливо, але основне - робімо це щиро.

Громадська організація «Чернігівський патруль»