41 батальйон територіальної оборони: босі, голі й нездорові

Хочеш добре служити та мати все необхідне? – Забезпеч себе сам, або попроси про допомогу рідних та небайдужих. Складнощі, які виникли під час формування 1го батальйону територіальної оборони Чернігівщини не навчили армійське керівництво.

І ось уже 2й батальйон оборони(із порядковим номером 41), який розпочав підготовку у 169му навчальному центрі Сухопутних військ, що у селищі Десна, потерпає від нестачі найнеобхідніших речей.

Не вистачає як подушок, питної води і миючих засобів, так берців і бронежилетів. До того ж, через недогляд із боку військкоматів частина бійців просто непридатні до несення служби.

Червень 1941 року – таким коротким і влучним висловом характеризує стан справ у 2 батальйоні територіальної оборони Чернігівщини його командир. Все що встигли зробити у військовій частині до приїзду бійців – надати казарму, завезти ліжка та матраци.

Все б нічого, можна говорити про те, що і таких умов для солдатів повинно вистачити, якби не одне «але». На подібні проблеми скаржилися і бійці першого батальйону територіальної оборони. Нагадаємо, для забезпечення їх найнеобхіднішими речами було виділено 250 тисяч гривень, а загальна сума становила понад 1 мільйон 200 тисяч гривень.

Однак куди пішли ті кошти, вояки не побачили. Із другим батальйоном – така ж сама ситуація: берці та камуфляж купляють за свої гроші, частина бійців ходять у строю у кедах. Подушок немає, а замість них речові мішки.

Дізнавшись про те, в яких умовах доводиться служити їхнім близьким та рідним, активи районів Чернігівщини організували для них доставку всього найнеобхіднішого. Приміром, Варвинський «скинувся» на 15 мішків картоплі, а Бахмацький організував підвіз постільної білизни, води та продуктів: з десяток 6літрових пляшок води, подушки, простирадла та наволочки.

Чимало питань виникає і комплектування особовим складом. До цього підрозділу набрали порівну добровольців і бійців, які проходили службу при військкоматах.

Однак вже під час першого медогляду виявилося – частині із них просто не можна давати у руки зброю: є епілептики та алкоголіки, жаліється начальник медичної служби батальйону капітан Володимир Вовк. Він каже, «Чому так сталося? Тому що воєнком нічим не напрягся".

Незрозуміла ситуація і з обіцяними бронежилетами. Нагадаємо, перший батальйон територіальної оборони поїхав виконувати бойові завдання на Схід України без цих життєво важливих засобів захисту.

Дві з половиною тисячі бронежилетів планують закупити для Збройних Сил до кінця травня, однак чи отримають їх бійці 2го батальйону тероборони Чернігівщини - невідомо.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити