Чернігів дав урок миру і дипломатії всій Україні
Чернігівські події засвідчили: відсутність "Беркуту" поблизу або всередині адмінбудівлі автоматично знімає напругу і саму необхідність цю будівлю штурмувати.
Поки обладміністрацію посилено охороняли, заварювали вікна, робили казарму з першого поверха, а речники міліції твердили про напалм і про держаки від лопат, люди з депутатами Верховної Ради спокійнісінько зайшли на гостини до голови облради Анатолія Мельника і попрохали позачергової сесії.
Громада, підкриплена мирними громадянами з інших областей, прогостювала в облраді рівно добу: пили чай, робили канапки і бутерброди, займалися самодисципліною, разом з міліцією слідкували за порядком.
Унікально, але факт: народний депутат Валерій Дубіль власноруч розтавив по два працівники правоохоронних органів на кожний поверх, після чого запросив священика помолитися разом з громадою за мир.
Вимога громади і народних депутатів Валерія Дубіля, Сергія Аверченка і Руслана Марцінківа була простою - скликати позачергову сесію облради, засудити кровопролиття в країні, зажадати від Президента і Верховної Ради звільнення політв'язнів Євромайдану і відміни диктаторських законів 16-го січня.
Голова облради, регіонал Анатолій Мельник повністю підтримав вимоги громади й нардепів, засудивши диктаторські провокативні закони, і дав вказівку обдзвонювати усіх депутатів обласної ради.
Складнощі у переговорах виникли навколо часу проведення позачергової сесії. Нардепи наполягали провести сесію обласної ради пізно ввечері, зібравши увесь наявний дептатський корпус. Голова облради і крило "Регіонів" просили бути реалістами і призначити позачергову сесію на ранок, аби зібрати кворум.
У результаті зійшлися на тому, що сесія відбувається вранці, а громада ночує в адмінбудівлі облради і чекає сесії. В переговорний процес спробувала втрутитися міліція. Проте, незважаючи на спроби такого втручання, усе обійшлося миром. Тим більше, міліція була вже на поверхах і встигла знайти взаєморозуміння з мирними громадянами.
Отже сесія відбулася у призначений час.
На пропозицію голови облради після виступів депутатів на голосування був поставлений проект звернення голови обласної організації ВО "Батьківщина" Олександра Кодоли з незначними доповненнями представників Партії Регіонів і комуністів.
Цей проект депутати підтримали рішуче і одностайно. Голосів "проти" не було.
Після голосування протестувальники звільнили організовано будівлю облраду протягом години, прибравши за собою.
Протягом двох днів "Високий Вал" вів пряму трансляцію з місця подій, які точно і без жодного перебільшення вплинули на перебіг усієї української історії.
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 9836 |
Фотоновини
Коментарі (14)
Человек | 2014-01-30 13:04
До українців
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.
І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..
Джерело: Вечірній Київ 10 липня 1999 року
Кощей 911-му | 2014-01-29 21:27
Повага до Чернігівців за сміливість у спротиві антинародній владі та "захисникам народу".
Повага до нашої чернігівської молоді та дітей за небайбужість до свого майбутнього. Навіть хлопчаки 12 років, не кажучи вже про хлопчаків 14 років, роблять свій вклад у справу Чернігівського Майдану.
Окрема подяка Високому Валу За онлайн трансляції - це це найсучасніша і найефективніша зброя.
Бажаю вирости Високому Валу до Громадського телебачення Чернігово-Сіверського краю.
072 | 2014-01-29 18:45
ПС. Тітушки з черенками для лопат під обладміністрацією Хоми з мусорами лажонулися
911 | 2014-01-29 10:30
С.Соломаха | 2014-01-29 00:14
Подякуйте впершу чергу нашій молоді, що вийшла підтримати Майдан, а не партійні прапори!
Без неї депутати нічого не варті.
Слава молоді!
Наталці | 2014-01-29 00:08
украінка | 2014-01-28 23:23
Наталія | 2014-01-28 23:11
Погоджуюся | 2014-01-28 22:58
І це в першу чергу Олександр Кодола, Олександр Бондарев, Микола Зверєв, Олег Русін, та і навіть Поліщук і Лазарь.
Всі люди очолюють наш Евромайдан в Чернігові.
Героям слава!!!
Наталія | 2014-01-28 22:21
Виборець | 2014-01-28 21:39
Добре що не було Ляшка, бо не відомо в яку халепу цей псевдо опозиціонер провів би народ.
Валерію Олександровичу, в майбутньому дійте самі, зі своєю командою!
В'ячеслав | 2014-01-28 21:33
украінка | 2014-01-28 20:50
Наталія | 2014-01-28 20:37