Допит журналіста через євромайдан: «Кого бачив біля Адміністрації Президента?»

Ніжинський журналіст Ігор Волосянкін допитаний у Києві за події на євромайдані. Його допитала помічниця слідчого Вовка.

Після допиту Волосянкін ось повідомив «Високому Валу».

- Мене викликали на допит в слідче управління стосовно подій 1 грудня на Банковій, коли був штурм Адміністрації Президента.

Я виклав свою версію подій. Мене зокрема запитали про те чи не бачив я там Корчинського, Дзиньзю та про них.

У своїх свідченнях я звернув особливу увагу на дії працівників «Беркута» – як вони жорстоко поводились з журналістами та перехожими, які йшли по вулиці Інститутська.

Посвідчення журналіста було для них червоною ганчіркою – вони відслідковували і бачили у кого прес-карту або маркер журналіста – наздоганяли аби вдарити чи розбити камеру. Наполягав щоб це внесли в протокол.

Корчинського не бачив у той день, Дзінзю аби і бачив, то не впізнав – не знайомий особисто. А інших людей я не знаю.

У іншому кабінеті я бачивчиїсь сумки. Серед них я побачив декілька фотографічних кофрів. Це точно журналістське майно.

Кудабеков прийшов на допит з адвокатом – це трішки затягнуло у часі. Їх допит був у іншому кабінеті.

Про причину виклику я не питав.

Як повідомляв «Високий Вал», Ігор під час висвітлення подій 1 грудня біля приміщення адміністрації Президента одержав травму голови кинутим каменем.

Медіа-юрист щойно повідомив "Високому Валу", що міліція не мала права не повідомимляти, у зв"язку з чим і по якій справі викликають Ігоря Волосянкіна. Медіа-юрист надала пам’ятку, для тих, у кого починаються проблеми з міліціюю.

Як діяти, коли міліція викликає на допит

Згідно із законодавством, зокрема КПК, у повістці повинна міститися інформація про те, який статус має особа при цьому (у цьому випадку, напевно, свідок) та найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик.
Особа зобов'язана прибути за викликом до слідчого, за неявку є штраф.

При проведенні слідчих дій свідок має право:

-користуватися правовою допомогою адвоката;

-знати у зв'язку з чим і у якому кримінальному провадженні він допитується;

-давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, користуватися допомогою перекладача, заявляти відвід перекладачу;

-власноручно викладати свої показання в протоколі допиту, у разі складення такого протоколу працівником органу досудового розслідування – власноручно вносити до нього доповнення і зауваження;

-користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті;

-відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів або якщо він є членом сім’ї, близьким родичем, усиновленим, усиновителем підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;

-знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень;

-заявляти клопотання про забезпечення безпеки.

Водночас, свідок зобов’язаний не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій (ст.66 КПК).
Слід зауважити, що, згідно із КПК, журналісти не можуть бути допитані як свідки про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, яку надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.