
Куди похилився ніжинський Ленін або де ховають каналізацію разом з оплаченими послугами? (Фото)
Жителі вулиці Ващенка у Ніжині вже багато років потерпають без обіцяної їм каналізації… Спливають роки, але терпець уривається і найближчим часом вони погрожують перекрити залізницю міжнародного значення.
Здавалося б, до чого тут Ленін?
Місцеві краєзнавці розповідають історію радянської розбудови центральної частини Ніжина. Наприкінці 60-х років минулого століття площі ще не було, місце для неї звільнялося лише у світлих головах архітекторів-проектантів.
Позбуватися зайвого з ідеологічних причин тоді було модно так само, як і зараз з «економічних». Лише на початку 70-х тут звели сіру споруду, яку в народі влучно охрестили «зубом мудрості», а перед нею поставили пам’ятник Леніну.
Оскільки вождь стоїть тилом до фасаду, деякі майстри гострого слова ставлять незручні питання стосовно орієнтації жителів кабінетів сірої будівлі. На їхню думку, деякі їхні рішення можна пояснити лише надмірним спогляданням «філейної частини» вождя. Та не це головне. «Злі язики» кажуть, що Леніна поставили у дворі знесеної аптеки точнісінько на краю вигрібної ями. Ну точнісінько біля того місця, де колись були «зручності».
За багато років засипана яма давала «осадку», а Ленін потроху хилився до її краю. Тобто, ставав «правим уклоністом» разом з тими, хто дивився з вікон йому в… спину і хилився разом з генеральною лінією партії. Секрет сучасної «генеральної лінії» полягає в тому, що усі потужні статки наших обраних співгромадян мають бюджетне походження. Але це ще не сама казка, це тільки приказка…
Де поділася машина, якою возять «добро»?
Коли потрапляєш на ошатну вулицю Ващенка в Ніжині, одразу важко повірити в існування тут серйозних проблем. Акуратні білі цегляні будиночки, оздоблені двори. Ось тільки оздоблені вони, за словами жителів, їхніми власними руками. І все б нічого, якби не сморід, який стоїть у цих дворах.
Секрет «ароматів» – у відсутності каналізації, яку жителям обіцяли ще з 2000 року, тобто з моменту передачі будинків з балансу Південно-Західної залізниці на баланс міста. Разом з будинками залізниця передала місту і асенізаційну машину, і купу будівельних матеріалів. Але пізніше виявилося, що і машина, яка повинна була відкачувати оте «добро» з вигрібних ям, і будматеріали просто «розчинилися у повітрі».
Минуло 12 років, а жителі вулиці Ващенка продовжують відкачувати вигрібні ями власним коштом, сплачуючи решту комунальних послуг. В тому числі і за зведені ними ж «малі архітектурні форми».
Ще взимку кореспондент «Чернігівщини» мав щастя спостерігати, як з тих вигрібних ям течуть «ароматні» струмки на сусідські городи. Тоді житель будинку №18 Петро Іванович Волков показав нам довідку за підписом місцевого МРЕВ про передачу залізницею машини, яка б дозволила уникнути таких неподобств. Запам’ятався і наш спільний похід до міжрайонного прокурора, який прийняв нас з «розпростертими обіймами».
Як каже сам Петро Іванович, наявність кореспондента газети змусила нарешті його хоча б уважно вислухати. А зовсім нещодавно прокуратура таки дала відповідь, в якій нарешті зазначила факт передачі асенізаційної машини і будівельних матеріалів на баланс міста.
Тим часом у ніжинському міськвиконкомі факт прийому техніки і матеріальних цінностей поспішили спростувати, посилаючись при цьому на підозрілість актів прийому і довідок з підписами «якогось там» інспектора МРЕВ.
– Водій, який передавав машину, живий, працює на станції Бобрик і факт передачі може підтвердити, - каже Петро Іванович.
За його словами, водія, який приймав цю машину на баланс, в живих вже немає. Як стверджує Петро Іванович, колишній «головний комунальник» міста запевняв нинішнього заступника міського голови з питань ЖКГ Олександра Мороза, що жодної техніки на баланс він не приймав.
– Насправді після передачі машини вона була одразу списана як така, що «виробила свій ресурс». Хоча на сьогоднішній день ця машина їздить по Ніжину і в приватних руках викачує ями і заробляє гроші, - продовжує обурюватися Петро Іванович.
Не краща ситуація і з тарифами:
– 11 років ми сплачували і за обслуговування каналізації, і за водопостачання. По будинках абсолютно нічого не робилося. Минулого року зробили «козирьок» над будинком №20 – уклали 2,5 квадратних метрів шиферу за 2160 грн. Всі дивуються, бо шифер виходить золотим.
Міському голові Приходьку надають довідку за обслуговування димо-вентиляційних каналів на 274 грн., а нам надають довідку про витрати у розмірі 432 грн. Надають також довідки про огляд будинків після стихійних лих. Причому, стихійні лиха, яких не було, пройшлися по наших будинках дуже вибірково.
10 травня жителі вулиці Ващенка на виконкомі міської ради нарешті добилися відміни сплати за послуги, які не надаються. Серед них – «обслуговування» тих самих малих архітектурних форм:
- Комунальне підприємство не зробило ні однієї лавки, ні однієї тумби не поставило. А гроші за побудовані нами лавочки, бесідки і дитячі майданчики брали справно. Газовики обіцяли відключити газ за нефарбовану трубу. Те ж комунальне підприємство гроші за фарбування цієї труби бере, але не фарбує.
В рішенні від 10 травня цього року знов виключене обслуговування каналізації, хоча до 2009-го року постанови №635 і №21 міськвиконкому обслуговування цієї каналізації передбачали, а мешканці вулиці Ващенка за неї платили.
– Зараз вода з вигрібних ям тече куди попало. Зараз жара і дихати нема чим, - каже Петро Іванович.
Нова революція з перекриттям залізниці?
– Ми будемо звертатися до генерального прокурора, у Кабінет міністрів з проханням вирішити питання. Якщо питання не буде вирішуватися, мешканці налаштовані перекрити рух залізницею у чотирьох напрямках: Конотоп, Чернігів, Прилуки, Київ. І ми, залізничники, знаємо, як це робити. І може тоді щось буде вирішуватися. Може тоді займуться зниклими матеріалами, технікою і казнокрадами, - продовжує Петро Волков.
Довідка: У 2006-му році Управлінням житлово-комунального господарства будівництво каналізації по вул. Ващенка було включене в проект невідкладних рішень з ліквідації надзвичайних ситуацій. Але ще до цього Південно-Західна залізниця прийняла дольову участь у фінансуванні будівництва каналізації, перерахувавши 200 тисяч гривень за наданими міськвиконкомом реквізитами підприємств-виконавців робіт відповідно до рішення виконкому №106 від 22 квітня 2002 року.
Без влаштування повноцінної каналізації мешканцям вулиці Ващенка не обійтися. Після відкачування 12-ти кубометрів нечистот вигрібна яма навесні, дякуючи грунтовим водам, заповнюється буквально за лічені дні. Вода у будинках по вулиці Ващенка стоїть навіть у в підвалах.
– Хай люди воюють, бо ніхто на блюдечку їм нічого не принесе. Треба добиватися і змушувати місцеву владу контролювати, куди йдуть кошти. Бо якщо почитати їх офіційні відповіді, виходить гумор у куцих штанцях, бо один бюрократичний лист суперечить іншому, - резюмує Петро Іванович.
Від редакції: 22-го квітня, саме у день народження вождя світового пролетаріату, минуло рівно 10 років, як у сірій ніжинській будівлі вказали рахунки двох підприємств, на які потрібно перерахувати 200 тисяч гривень на будівництво каналізації по вулиці Ващенка. За ці роки градус нахилу Леніна перед міськвиконкомом напевно збільшився, грошики давно пішли, а каналізація так і не з’явилася.
Більше того, в ніч з 3 на 4 травня від оголовку будинку №18 по вул. Ващенка відвалилися дві цеглини. Якби це трапилося вдень, а не вночі, могла трапитися трагедія. Скаргу на цей факт у прокуратурі не прийняли, попросили надіслати рекомендованим листом.
Молох системи, який відрізняється від радянської хіба що більшою байдужістю, цинічністю і практичністю обраних, продовжує немов іржа роз’їдати державу зсередини. Про це тижневик «Чернігівщина» вже писав у статтях Леоніда Яковишина ____ і вашого покірного слуги. Чи зміниться щось на краще і чи ми не втратимо перспектив розвитку остаточно? Час покаже!
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 9469 |
Коментарі (2)
Олекса _Пекур | 2012-05-26 14:57
Старші чернігівці пригадують цей масив приватної забудови - від вул. Попудренка, теперішнього проспекту Перемоги, до вул. Войкова. Фасади виходили до проїзджої частини на два боки, а городи сходилися там, де зараз проходить алея, а на початку стоїть вождь, грунт під яким час від часу пливе.
Так само подисиденствували художники на київській станції метро Лісова, колишня Піонерська, де коване полум'я ну дуже вже нагадує тризуб. А історія із синьо-жовтими килимовими доріжками у фірмовому потязі "Київ-Москва" просто хрестоматійна.
Аква | 2012-05-24 20:06