Інтернет-конференція з архієпископом Чернігівським і Ніжинським Євстратієм (оновлено)

На “Високому Валі” відбулася Інтернет-конференція з новопризначеним архієпископом Чернігівським і Ніжинським Євстратієм.

23-го січня рішенням Священного Синоду єпископа Богуславського Євстратія (Зорю) було возведено у сан архієпископа і призначено Керуючим Чернігівською єпархією, а вже 26-го січня в кафедральному храмі святої Катерини в Чернігові відбулася урочиста служба і представлення владики.

Віктор: Доброго дня, владико! Хотілося б почути вашу точку зору на доцільність чи недоцільність преходу життя нащої Церкви, як і більшості православних Церков світу, на Григоріанський (новий) календар. Питання досить нагальне, тим більше, що в період Новорічних свят, які всеж-таки святкуються за новим стилем, досить складно тримати піст, а це саме суворі пісні дні. Та й як глибше вдивитися в суть справи, то 7 січня за новим стилем це не що інше, як 25 грудня за Юліянським календарем. Дякую за відповідь.

Архієпископ Євстратій: Доброго дня, Вікторе!
Питання переходу на Григоріанський календар не нове. Тому Церква має певний досвід наслідків такого переходу. А наслідки ці, зазвичай, такі, що частина вірних приймає новий календар, частина – не приймає. Відбувається розділення, яскравим прикладом якого можуть слугувати грецькі старостильники, які існують паралельно з новостильною офіційною Еладською Церквою.
Тому в сучасних умовах вважаю перехід на новий календар для Української Церкви недоцільним. Мотивація зручності святкування Нового року – по-перше світська, а не церковна, а по-друге – не настільки вагома, щоби через неї ставити під загрозу єдність Церкви.
Тим більше, що і сама Церква в Україні є поділена. І доки цей поділ не буде подолано, ставити питання про новий календар вважаю тим більше недоречним. А коли Церква об’єднається, і якщо тоді буде очевидною церковна (підкреслю – церковна, а не «новорічна») потреба у календарній реформі – тоді це питання може розглядатися.
Особисто ж я не вважаю необхідним Церкві у осяжному майбутньому переходити на новий календар.

Сергій_Трегубенко: Українці дуже віруючі, Владико. Щоправда, частенько плутаються у виборі Бога і Церкви.
Так, зокрема, багато біди українці наробили собі через те, що визнали Богом сірого ідола, що й нині бовваніє в центрі Чернігова, а молитися стали ходити до райкомів комуністичного патріархату.
Порадьте, Владико, як українцю відрізнити справжню віру від сурогатної? В науці, для відсівання зерна від полови, існує дуже ефективний науковий метод . А які інструменти радить використовувати релігія? І наскільки вони дієві при використанні пересічним українцем?

Архієпископ Євстратій: Появу неправдивої віри ми можемо спостерігати ще у раю, де Єва, облещена змієм, повірила йому, а довіру до слів Божих відкинула. Тому по суті питання правдивої і неправдивої віри зводиться до такого ж вибору – повірити Богові чи повірити комусь іншому, чиї слова суперечать слову Божому.
Зрозуміло, що віра – річ особиста. Не можна вірити «за когось», так само як за когось не можна втамувати спрагу чи голод. Тому кожна людина повинна пройти особисто шлях вибору – повірити Богу, чи не повірити Йому.
Бог дав десять заповідей, як у своїй сутності зводяться до двох – любити Бога і любити ближніх. Також Бог дав кожній людині внутрішній голос – совість, яка кожному бажаючому допомагає робити правильний вибір, схилятися до добра і ухилятися від зла.
Тому найперше, що може зробити будь-яка людина, – це порівняти те чи інше вчення з Божими заповідями і прислухатися до голосу власної совісті. Також як дерево пізнається за плодами, вчення розрізняється за справами.
Тому ці три інструменти – Божі заповіді, совість та розрізнення плодів – можуть допомогти кожному зробити правильні висновки.
Але найголовніше – треба мати щире бажання пізнати Правду Божу, повторюючи слова з Євангелія «Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!»

росич: Слава Богу живому! Владико, цікавить таке запитання: якою буде в майбутньому політика КП на Чернігівщині по відношенню до інших конфесій, питання актуальне в силу грядущих змін в МП і призначенні проросійського намісника українофоба? Ви будете мешкати в Києві чи все ж в Чернігові, як часто вас можна буде бачити на службах?
"Якщо злочинцем стає влада, то право бути суддею належить народові", КП з народом чи з владою?

Архієпископ Євстратій: Слава навіки Богу!
Життя Церкви я не хотів би називати «політикою», бо це слово у сучасників викликає лише певні, зазвичай негативні, асоціації. Хоча по суті політика – це життєві справи міста, грецькою – полісу.
Я налаштований до порозуміння і співпраці з іншими конфесіями там, де це можливо. Разом з тим буду відстоювати визначене 34-м Апостольським правилом право українського народу на власну Помісну Церкву. Для цього буду пояснювати, що таке Київський Патріархат, для чого українському народові необхідна єдина Помісна Церква, викривати неправду пропаганди, спрямованої проти нашої Церкви.
Як Чернігівський архієрей мешкати буду в Чернігові, а Київ відвідуватиму час від часу для виконання загально-церковних обов’язків або у єпархіальних справах. Окрім служб, які звершуватиму на парафіях в області, всі богослужіння (всенічні та літургії у недільні й святкові дні) звершуватиму в Чернігові, у Катерининському храмі, який є кафедральним для нашої єпархії. Також час від часу на запрошення настоятелів храмів П’ятницького та святих Михаїла і Федора буду служити у цих храмах.
Щодо останнього питання, то я би уникав категоричних відповідей. Адже у зовсім недавньому минулому нашого народу ми вже бачили приклади того, як заради «світлого майбутнього» знищувалися мільйони «ворогів народу».
Покликання Церкви – бути на боці правди, вказуючи і владі, і народу на їхні помилки з одного боку та підтримуючи добрі починання – з іншого. Що ж торкається конкретно Київського Патріархату, то як частина суспільства ми – на боці України.

Сергій: Владико, коли Ви плануєте відвідати районні парафії? Чекатимемо з нетерпінням!

Я вже потроху розпочав відвідувати парафії, зокрема побував у Ніжинських храмах, у Коропі та Батурині. Поступово маю намір познайомитися з усіма парафіями області, але вважаю, що тепла пора року для цього є більш сприятливою, адже парафіянам простіше зібратися до храму. Тому більш активно відвідуватиму парафії починаючи з квітня, але і до того маю вже кілька запланованих поїздок.

Operator.: Дуже цікаво, ось ці рядки нижче - вони від Бога?
Чи від кого?
«Не отдавай в рост брату твоему ни серебра, ни хлеба, ни чего-либо другого, что можно отдавать в рост; иноземцу отдавай в рост, а брату твоему не отдавай в рост, чтобы Господь Бог твой благословил тебя во всем, что делается руками твоими, на земле, в которую ты идешь, чтобы овладеть ею. … и будешь давать взаймы многим народам, а сам не будешь брать взаймы и будешь господствовать над многими народами, а они над тобою не будут господствовать».

Архієпископ Євстратій: Так, пане Операторе, ці рядки від Бога – як і вся Біблія загалом. Але для того, щоби зрозуміти їхнє справжнє значення – слід розглядати їх у контексті. Бо вирваними з тексту цитатами Біблії можна виправдати і диявола. До речі, останній також, спокушаючи Спасителя, користувався цитатами зі Священного Писання.

Семен: Пане Євстратіє!
Розкажіть будь ласка про ваш автомобіль, який в ньому об"єм двигуна а також яким чином відобразиться Ваше переведення із Києва до Чернігова на Ваших доходах?

Архієпископ Євстратій: Пане Семене! За Вашим питанням відчувається дух цікавості до церковних прибутків, який в останній час опанував деякі українські ЗМІ.
У мене службовий автомобіль, який є власністю Київської Патріархії, «Шкода Октавія Тур», 2008 року випуску, об’єм двигуна – 1,6 л.
Щодо «доходів», то вони, як я відчуваю з того, що вже бачу за фінансовим балансом єпархії, стануть меншими і нестабільними. Причина – збільшення видатків. Адже саме на архієрея в основному лягає обов’язок пошуку коштів для фінансування багатьох видатків, таких як облаштування кафедрального храму чи допомога сільським парафіям.
Хотілося б сподіватися, що Ваше питання викликане бажанням допомогти. Хоча, здається, воно продиктоване дещо іншими почуттями…

Сергій_Трегубенко: Як буде більш правильно сказати про УПЦ КП – Церква є носієм чи шукачем Істини?
Якщо Церква не має чіткої відповіді на питання сьогодення, то вона воліє шукати їх разом з суспільством, чи тільки зусиллями своїх наукових закладів? Втім, можливо, Церква пізнає Істину виключно шляхом прозрінь своїх очільників?
Наскільки Церква готова давати поради мирянам відносно проблем їх повсякденного життя, зокрема, допомогти критеріями, з допомогою котрих українці, під час виборів, могли б відрізнити гарних кандидатів від поганих?

Архієпископ Євстратій: Церква є носієм істини, до Істиною є її Глава – Господь Ісус Христос. А от члени Церкви є чи, що найменше – повинні бути, шукачами істини.
В житті Церкви неможливо відділити її внутрішню, містично-духовну сторону, від зовнішньої, видимої, людської. Тому істина кожним членом Церкви пізнається у співдії з Богом, де обидві сторони – і Бог і людина – є важливими чинниками.
Що ж до конкретних порад, то новозавітна Церква стоїть на більш високому рівні, ніж старозавітна. Бо до Христа людству, як дитині, потрібні були чіткі вказівки що і як робити – тому Закон Божий був настільки деталізований, що охоплював навіть правила гігієни. В час Нового Завіту Дух Святий, яким людина сповнюється в міру її очищення від гріха, Сам дає відповіді на питання. Тому завдання Церкви – не регламентувати життя своїх вірних, як у старозавітні часи, а допомогти кожному стяжати благодать Святого Духа, яка сама прямує шляхом правди.
Що ж стосується критеріїв для використання під час виборів, то наша Церква так завжди і чинила. Вона не називала ті чи інші прізвища, а закликала порівнювати діяльність кандидатів та їхні програми з певними критеріями. Що це за критерії – можна побачити, переглянувши відповідні заяви та відозви Церкви.
Але важливо пам’ятати, що будь-яка партія – це, за визначенням, лише частина. Тобто вона менша за весь народ. А Церква повинна бути відкритою для всіх людей, незалежно від партійної належності чи прихильності. Зрештою, вибори проходять, а Церква – лишається, і буде аж до кінця світу.

Пакуль: Ваше Високопреосвященство, мене до Вас питання більш приземлені:
1)Чи будуть зміни у кадровій політиці(на мій погляд місцеві краще можуть розбудувати єпархію)?
2)Чи,Ви,зустрічались з чернігівцями(не беручі до уваги владу)?
3)Ваш перший крок на Чернігівський єпархії?

Архієпископ Євстратій: 1. Церкву не можна будувати за принципом «місцевий – не місцевий». Краще розбудовуватиме той, хто краще працює. Був би лише радий, якби Чернігівщина могла давати стільки кандидатів на священство, скільки би покривало її потреби, Але, на жаль, цього немає. Тому буду виходити не з ідеальних побажань, а з реалій життя.
Що ж стосується кадрових змін, то я вже не раз говорив у спілкуванні з духовенством, що у перший час своєї праці буду дивитися, вникати у справи. І лише згодом робити висновки. Влаштовувати ж будь-які кадрові перестановки чи революції не маю жодного наміру.
2. Так, зустрічався. Тиждень тому у нас були єпархіальні збори, де я познайомився з духовенством. Також протягом тижня щодня приймав у єпархії відвідувачів. Цим, очевидно, буду займатися і у найближчий час – знайомитися, зустрічатися, спілкуватися, обмірковувати плани для співпраці.
3. Перший крок – молитва у храмі святої Катерини. Бо церковне життя починається саме з молитви. Також особисто для мене стало символічним, що в перший же тиждень мого служіння взяв участь у відзначенні пам’яті Героїв Крут. А ще підписав антимінс на нову парафію, похрестив двох дітей і освятив новий дім родини багатодітного священика.

Алексей_: Добрый день! Хотелось бы услышать Вашу оценку этого инцидента http://kp.ua/daily/100212/324199/
Почему позволяют такое себе люди, которые должны служить для людей образцом порядочности, честности и справедливости?

Архієпископ Євстратій: Поведінка цього священика, безперечно, є ганебною. У зв’язку з цим пригадую слова Володимира Леніна, який свого часу писав: «В нашем деле атеистической пропаганды один плохой поп может сделать больше, чем сотня большевиков-агитаторов».
Таким горе-священикам хочеться нагадати слова Спасителя про те, яке покарання чекає на тих, хто спокушає інших людей. А віруючим також нагадаю слова Писання, в яких Господь настановляє слухати фарисеїв, коли вони вчать правди, але не наслідувати їхніх злих вчинків.
Наскільки я знаю, цей священик публічно розкаявся і на нього було накладене певне покарання. Дай Бог, щоби це його виправило, а іншим послужило уроком – і священикам, і мирянам.

ольга макуха: Від газет "Вісник" і "Весть". Ваші попередники не змогли вирішити питання стосовно палатки Московського патріархату під Єкатерининською церквою в Чернігові. Чи спробуєте Ви? Чи зустрічались Ви з цього приводу з владикою Амвросієм? А будете зустрічатись і розмовляти? Чи можливо, щоб люди просто пішли після років сидіння? Чи є вихід, прийнятний і для Київського і для Московського патріархату? З повагою, наперед вдячна за відповідь.

Архієпископ Євстратій: Казати, що мої попередники не змогли вирішити питання з наметом біля Катерининської церкви – не зовсім справедливо. По-перше – храм відкрився для богослужіння, і намет вже не блокує входу до нього, як було раніше. По-друге – пройдено всі етапи судового розгляду. Як з питання законності передачі храму громаді Київського Патріархату, так і з питання незаконності намету. Тобто все, що можна було зробити законними методами, було зроблено.
Але, на моє глибоке переконання, питання намету має не чернігівське коріння. Це є інформаційно-провокаційний проект, який і курується, і фінансується безпосередньо з Москви. Тому, очевидно, для реалізації судового рішення потрібна воля з Києва, на високому державному рівні. Як це було з аналогічним наметом під Верховною Радою.
За останній час з владикою Амвросієм бачився два рази – на зустрічі земляцтва у Києві та під час святкування 70-ліття Чернігівського прикордонного загону. Але окрім рукостискання контакту й спілкування не вийшло.
Я готовий до діалогу, але нав’язуватися з ним не маю наміру. Разом з тим розумію, що від думки владики Амвросія у питанні намету мало що залежить. У моєму розпорядженні є копія листа, де єпархія УПЦ МП офіційно заявляє, що вона до цього пікету не має відношення. Думаю, що владика був би лише радий, якби той намет, нарешті, був би згорнутий.
Бо насправді він є наочною формою пояснення різниці між Московським і Київським Патріархатами. І Московський виглядає у цьому порівнянні зовсім непривабливо.
Якщо говорити про людей, яким треба десь піти після років сидіння, то такої проблеми взагалі не існує. Бо людей у тому наметі, насправді, немає. Є кілька осіб, які отримують за свою працю гроші – але єпархія УПЦ МП могла би їх прилаштувати й у іншому місці. Для молитви ж вірним Московського патріархату теж є достатньо храмів – хоча б той самий Спасо-Преображенський собор. Отцю Олександру раніше вже пропонували передати один колишній храм – але він відмовився, бо тоді, очевидно, платити з Москви перестануть.
Тому прийнятний і справедливий вихід з ситуації бачу такий – визнати й виконати судове рішення, підкорившись державному закону. Бо й так вже у тому «храмі» часом замість служби магнітофонний запис вмикають – бо нема ані кому молитися, ані кому служити.
А щоби це скоріше сталося, думаю, що треба всім небайдужим писати листи на адресу представників влади, в тому числі столичної. Чим більше буде таких листів – тим швидше, думаю, ганебний намет зникне.

Василь: Ваше Високопреосвященство, чи будуть будуватися монастирі у ввіреній Вам єпархії?

Архієпископ Євстратій: Будуть, бо вони є життєво необхідними для нормального духовного життя Церкви. Але головне – розбудовувати не стіни, а чернече життя. Бо монастир починається не зі стін, а з молитви та духовного подвигу.

Слава: Ваше Високопреосвященство!!Я часто заходжу на сайти як УПЦ КП так і на УПЦ і УАПЦ!!!На сайтах УПЦ я не находжу ні одного слова та бруду на УПЦ КП!!Як тільки зайду на сайт вашоі Церкви то там тільки й те що виливаеться бруд в сторону УПЦ!!!Чому це так?Ви ж і самі проглядаете сайт УПЦ і бачете що там вас ні хто не чіпае!!А в УПЦ КП -маже через одну статтю льеться бруд!!!Та невже прямо якщо над Украіною чорна хмара то вона обовязково з Москви прийшла?Вибачте але це вже манія якась!! Дякую!!

Архієпископ Євстратій: Якщо судити з Ваших слів, то це, мабуть, Київський Патріархат відучив від Церкви і прокляв патріарха Кирила (Гундяєва). Це намет Київського Патріархату стоїть під Троїцьким собором, а наші священики лякають вірних УПЦ МП пекельним вогнем і вічними муками за належність до «неканонічної церкви». Це, мабуть, у нас на сповіді питають, чи не ходив у храми МП, а якщо ходив – вимагають покаятися. І це, мабуть, у наших монастирях косяться на тих, хто розмовляє російською мовою, а Бандеру і Петлюру канонізували і повивішували їх зображення на самих видних місцях для поклоніння …
Такий ряд можна продовжувати, але і так все зрозуміло… Тому будьте об’єктивними. Бо зайва емоційність, яку видно навіть з кількості знаків оклику, заважає Вам тверезо оцінювати ситуацію.

Ксенос: Чи будуть вирішуватись нагальні матеріальні проблеми бідних сільських парафій,хоча б в плані певних фінансових дотацій,як це заведено в Київській єпархії? Адже Чернігівська область одна з найбідніших і деякі села (та парафії в них) ледь зводять кінці з кінцями...

Архієпископ Євстратій: На відміну від Київської єпархії, де столичні храми і монастирі є джерелом, з прибутків якого можливі дотації для сільських парафій, у Чернігові кафедральний храм сам потребує фінансування – облаштування вівтарної частини, постійного іконостасу, тощо. Тому налагодити допомогу так, як це є у Київській єпархії, ми зараз не зможемо – потрібна інша схема.
Безперечно, що частина сільських парафій потребує допомоги, і ми будемо шукати інші можливості, щоби її надавати.

Василь: Доброго дня, Ваше Високопреосвященство! Пам'ятаю Ваші проповіді слова Божого у Свято-Феодосіївському монастирі. Впевнений, що Богом даний Вам дар слова Божого приведе до Церкви багатьох. Від щирого серця бажаю Вам успіхів на пастирській ниві у славетній чернігівщині.

Архієпископ Євстратій: Доброго дня!
Дякую за Ваші слова. Проповідуватиму за кожним богослужінням у Катерининському храмі. Також регулярно буду брати участь у телепрограмі «Чернігівщина духовна». Бо разом з апостолом Павлом можу сказати «Горе мені, коли я не проповідую».

Ігор: Як УПЦ-КП планує відсвяткувати 1150-річчя Київської Митрополії та Аскольдового Хрещення Русі? Чи можлива канонізація князя Аскольда як першого християнського мученика?

Архієпископ Євстратій: У травні цього року відбудеться наукова конференція у Києві, присвячена цій події.
Щодо канонізації, то це питання потребує більш детального вивчення. Нажаль, вже зараз я бачу деякі підводні течії у цій справі – наприклад, спроби доводити, що Аскольдове Хрещення нібито підкреслює особливий зв’язок Київської Церкви з Римом і папством. І таким чином протиставляти Аскольдове Хрещення Хрещенню Володимировому, як прийнятому від православної Візантії. Не хотілося би, щоби під виглядом прославлення князя Аскольда створювалася додаткова база для виправдання спричиненого Берестейською унією розділення Київської Митрополії і Української Церкви.

Ігор: Доброго дня, Ваше Високопреосвященство! 1Чи може священник поєднувати свою службу з працею на роботодавця.2Доки ми будемо спотикатись об палатки які стоять біля Катерининської Церкви?
Дякую за відповідь.

Архієпископ Євстратій: Доброго дня!
1. Може, якщо він в першу чергу священик, а праця, якою він займається, не є гріховною. На жаль, зараз частині священиків доводиться шукати додаткові джерела прибутку, щоби прокормити родину. А закордоном, в діаспорі, це навіть правило, а не виняток – там протягом тижня священик працює на роботі, а у неділю й свята служить у храмі. Але, безперечно краще, коли священик має можливість весь свій час віддавати служінню Церкві.
2. Доти, доки не буде виконане судове рішення, яке зобов’язує ці палатки прибрати.
Зрештою, зараз той намет, поставлений з метою ганьбити Київський Патріархат, став ганьбою для Патріархату Московського. У такий спосіб Бог злі задуми людей спрямовує до добрих наслідків. Зі свого боку робитиму все можливе, щоби та ганьба для Церкви, як такої, швидше припинилася. Про що докладніше сказав у відповіді на одне з попередніх питань.

Tolik: Ваше Високопреосвященство! Зараз в українських церквах спостерігається цікава ситуація. В УГКЦ блаженнійший Любомир Гузар пішов на спокій, замість нього обрали блаженнійшого Святослава. Вони живуть в одному домі, Святослав часто спілкується з Любомиром, питає його поради. Проте в УПЦ ще при живому предстоятелі Володимиру Сабодану розгорілася боротьба за владу. Що чекає УПЦ КП, якщо заслабне патріарх Філарет - невідомо. Чи можливо взагалі за канонами православної церкви, щоб предстоятель пішов на спокій, а потім допомагав новому предстоятелю? Чи були такі випадки в історії православної церкви?

Архієпископ Євстратій: За канонами Православної Церкви служіння Предстоятеля – пожиттєве. Тобто, звільнити його від служіння може або невиліковна слабкість від хвороби, яка робить його неповносправним, або смерть.
У Греко-Католицькій Церкві є вищий Предстоятель – Римський папа. І він, як всім відомо з ситуації хвороби Івана Павла ІІ, виконував своє служіння до смерті – хоча фізично був майже непрацездатний.
Тому приклад з кардиналом Любомиром Гузаром – швидше виняток, ніж правило. Адже його попередники, Мирослав Іван Любачівській, Йосип Сліпий та Андрей Шептицький, залишалися керівниками до останнього – і у похилому віці, і будучи важко хворими.
Що стосується історії Православної Церкви, то Предстоятелі Помісних Церков відходили від керівництва зазвичай лише через зовнішній тиск влади. Самостійно полишати служіння є неприйнятним.

Сергій: Слава ісусу Христу! Ваше Високопреосвященство, Владико хотів би задати Вам декілька питань:
Чи є для Християнина зобов’язуючими закони, якщо вони суперечать Вірі?
В чому полягає сутність цієї влади з точки зору Християнства?
Сьогоднішня економіка побудована на пограбунку та експлуатації. Має бути чітко встановлений критерій відношення до цього. Існує також питання банківського лихварства. Відношення до цього Християн.
Історичний досвід Московської Патріархії, яка пішла на співпрацю з большевицьким режимом, загострює питання: «Чи можуть Християни поступатися безбожній владі?»
Диявол є мавпою Бога. Ми знаємо, що антихрист буде подібний Христу. І багато, хто сприйме його за Господа. Сьогодні існують симулякри Християнства - обманно-декоративні інституції, які сприймаються за Церкву. За своєю суттю це є неоязичницькі структури (а в деяких випадках й прямо сатанинські), які за рахунок здійснення обрядів, симулюють Християнство.
Хто має розбирати суперечки між Християнами? Існують чітки вказівки, щодо заборони судитися у «зовнішніх». Чи можу я, як християнин, писати заяву на свого брата чи сестру, якщо існує церковний суд.
Існують гоніння на Християн: прямі та непрямі. Яке моє відношення до цього, коли потерпають брати та сестри? Питання солідарності.
Дякую за увагу.

Архієпископ Євстратій: Слава навіки Богу!
1. Закон є зобов’язуючим, якщо він не змушує відрікатися від Бога. Якщо змушує, то Бога слід слухати більше, ніж людину.
2. Влада, як принцип, дана від Бога людям для того, щоби карати зло і підтримувати добро. Якби люди не згрішили, то їм достатньо було би влади Божої, слухаючись якої вони би завжди творили добро. А так необхідний механізм певного примусу кожної особи до діяння на спільне благо.
Але часом, коли той чи інший народ загалом відступає від правди, Бог допускає йому жорстоку владу, яка, як бич, змушує людей розкаятися у своїх злих звичаях та виправитися.
3. Такий чіткий критерій є – не роби іншим того, чого не хочеш, щоб робили тобі. Все що виходить за цей критерій – недоборе. І суспільство повинно це виправляти.
4. Щодо банківського лихварства – то кожен може не брати кредити, а жити за рахунок того, що має. А якщо і позичати – то у ближнього, без відстоків. Адже книга Премудрості Ісуса, сина Сирахового (21:9) каже: «Той, хто будує дім свій на чужі гроші – те саме, що і той, хто збирає камені для своєї могили».
5. Влада у часи Христа і Давньої Церкви теж була безбожницька. «Кесареве – кесарю, а Боже – Богові».
6. За словом Спасителя ми знаємо, що ворота пекельні не подолають Церкву. І кожен, хто бажає належати до Христової Церкви, може її знайти і до неї прилучитися – бо йому допоможе Бог.
7. Християнин повинен знаходити порозуміння з іншим християнином, а не доходити до суду. Але якщо цього не вдається уникнути – то може звертатися і до суду. Так само, як християнин не повинен вбивати, але бути воїном Христос не заборонив, бо в умовах грішного світу інколи лише зброєю і війною можна зупинити зло.
8. По-перше, за гнаних Церква і кожен християнин повинні молитися. Також можна вживати й мирські засоби – протестувати проти гонінь, писати листи, влаштовувати законні громадянські акції, тощо.

Сергій: Доброго дня, Ваше Високопреосвященство!
Українці знаходяться зараз(як і сотні років) в стані роз"єднання, а дехто і моральної розбещеності та холуйства.
В такому же стані знаходяться і їх духовні поводирі або їх значна частина особливо на Сході, Центрі і Півдні України.
Можливо, це і добре для морального і духовного очищення і розбудови української церкви існуюче разах адміністративне роз"єдняння між прихильниками Московського і Київських Патріархатів ?
Кокуренція - очищає від нечисті?

Архієпископ Євстратій: Доброго дня!
Промисел Божий і погані речі спрямовує до добрих наслідків. Розділення Церкви – погано. Але Господь і його якимось чином спрямує до кращого. Яким – побачимо лише згодом.

Надія: Владико скажіть будь ласка чи жива душа померлої тварини після її тілесної смерті (наприклад в мене була собака яка давно померла, якщо після смерті я попаду до Господа чи маю змогу її там зустріти)?

Архієпископ Євстратій: Душі тварин не живуть вічно, як душа людини. Тому для тварини смерть – закінчення її буття, в той час як для людини смерть – це лише перехід з одного виміру буття в інший. Так що свою собаку Ви не зустрінете.

Василь: Ваше Високопреосвященство, скажіть, як вибрати духівника та чи обов'язко це? Може краще сповідуватися у різних священників? Я відвідую монастир, де в різні дні сповідують різні священнослужителі.

Архієпископ Євстратій: Для духовного життя краще мати одного духівника. Так само, як краще звертатися до лікаря, який раніше лікував, ніж кожного разу до нового. Але наявність духівника не робить обов’язковою сповідь виключно у нього. Якщо сповідають різні священики – можна сповідатися і у інших. Але з певними питаннями, проблемами, які потребують поради й вирішення, краще звертатися до того, хто краще знає Ваші обставини духовного життя. І, безперечно, не повинно бути свідомого приховування на сповіді гріхів, коли людина соромиться розповісти щось духівнику, а тому приховує гріх, очікуючи, що розповість його іншому священику. Свідоме приховування гріхів на сповіді – це теж гріх.

Sergiy: Слава Ісусу Христу! Милостивий Владико. На мою думку наша Віра має не тільки зберігатися незмінною, а й розумітися. Вона повинна давати відповіді на нові питання, що виникають за нових життєвих ситуацій та випробувань.
І для цього нам потрібно визначити наболілі проблеми сьогодення та дати на них відповідь згідно з вимогами Єдиної Істини Христового Євангелія.
Як Ви ставитеся щодо організацій християнських конференцій з питань актуалізації Віри?
Дякую за відповідь.

Архієпископ Євстратій: Слава навіки Богу!
До будь-якого християнського спілкування, в тому числі конференцій, ставлюся добре. Бо у спілкуванні відбувається обмін досвідом та взаємне збагачення. Щодо іншого – здається, що вище частково я вже відповів на подібне питання.

Олена : Слава Ісусу Христу! Отче Євстратіє, як оцінюєте останні події в УПЦ МП? Наскільки ймовірним є сценарій, за якого на завтрішньому екстренному Синоді поставлять під сумнів дієздатність митрополита? Дякую за відповідь.

Архієпископ Євстратій: Слава навіки Богу!
Більш-менш детально я вже розповів своє бачення цієї теми - для сайтів «Главред» і «Портал-Кредо». Про це можна прочитати на офіційному сайті «Cerkva.info».
Якщо коротко – хвороба митрополита Володимира і амбіції патріарха Кирила показали нежиттєздатність УПЦ МП як структури, у якої, як у російського герба – дві голови. Тому й надалі ця Церква буде розходитися – УПЦ в сторону Києва, МП – в сторону Москви.
Якщо 21 лютого, незважаючи на лист митрополита Володимира, відбудеться засідання Синоду – це буде відкритий бунт і може стати другим «Харківським собором». Не думаю, що «тріумвірат митрополитів» і патріарх Кирил, який стоїть за їхньою спиною, готові зараз піти на відкритий розрив. Зрештою – лишилося чекати день. Завтра все побачимо.
Але як би там не було – нинішні події та навіть дійові особи до болю нагадують 1992 р. Тільки тоді митрополит Володимир був «по інший бік барикади».

Інна: Доброго дня, Владико!
П"ять місяців тому померла моя двоюрідна сестра. Ми росли разом, я дуже її любила. Останнім часом вона дуже часто сниться мені. Уві сні каже, що не бажає мені поганого, просто скучила дуже.
Скажіть, будь ласка, як правильно чинити у таких випадках? Що я маю зробити, щоб допомогти їй? Заздалегідь дякую

Архієпископ Євстратій: Доброго дня!
У таких випадках треба посилити молитву за упокій її душі. Бо померлим найбільше, що від нас потрібно, - це молитва. Також корисно в пам’ять про померлих давати милостиню та робити інші добрі справи – про це свідчать численні повчання святих.

Абрам: Слава Иисусу Христу!
Как Вы относитесь к экуменизму?

Архієпископ Євстратій: Слава навіки Богу!
Якщо йдеться про співпрацю послідовників різних конфесій чи релігій у добрих справах – ставлюсь позитивно. Бо писання каже, що угодний Богові всякий, хто чинить добро. Якщо ж йдеться про об’єднання різних конфесій чи релігій в якусь «суперцеркву»шляхом «згладжування» догматичних відмінностей – то такий екуменізм я не сприймаю. До не може бути чогось середнього між, наприклад, визнанням Господа Ісуса Христа Сином Божим і невизнанням цього.
Тобто, моє ставлення до екуменізму є різним в залежності від того, що мається на увазі під цим терміном.

Сергій Трегубенко: Моя вдячність Вам, Владико, за те, що ділитесь з чернігівцями своєю мудрістю і мудрістю Божою. Споконвічно люди прагнули Божої істини, розуміючи, що без неї вони не матимуть нічого, все перетвориться в мертву пустелю. Сьогодні для українців дуже важкі часи повернення, після комуністичного мракобісся, до властивої християнському світу культури й духовності, котрі дозволяють вирішити і болючі для багатьох матеріальні проблеми. Ви маєте дар простими словами доносити людям найважливіше з усього сущого, це саме те, чого суспільство потребує найбільше. Ще раз Вам, Владико, моя вдячність, і сподівання, що Ваше спілкування з чернігівцями на сторінках Високого Валу буде систематичним.

Архієпископ Євстратій: Дякую Вам, пане Сергію, за високу оцінку. Сподіваюся, що мої відповіді дійсно стануть читачам у пригоді. Також готовий до регулярного спілкування і буду вдячний Високому Валу за надання такої можливості.

Дякую всім за питання. Напередодні Великого Посту, який розпочинається за тиждень, бажаю всім духовного очищення і довершення, та запрошую на спільну молитву до храму. Дякую «Високому Валу» за можливість спілкування!
Миру, добра і Божого благословення.
Архієпископ Євстратій.