Останнє оновлення: 17:51 неділя, 15 червня
Резонанс
Ви знаходитесь: Політика / Регіон / За смерть солдата у Десні обіцяють покарати також вищі чини

За смерть солдата у Десні обіцяють покарати також вищі чини

За смерть солдата у навчальному центрі Десна відповідатимуть не тільки безпосередні вбивці, але і їхні командири. Такої точки зору притримується керівництво Міністерства оборони.

На місці подій триває розслідування. Військові вже відкрито спілкуються з пресою і розповідають версії та перші результати.

Перші слова начальника генштабу Сергія Кириленка співпали зі словами командира батальйону, в якому сталося лихо. Це були вибачення перед родичами загиблого Олександра Рибки.

Сергій Кириченко, начальник Генерального штабу ЗСУ: «Це перший трагічний випадок, коли загинув солдат від рук хуліганів в казармі від нестатутних взаємовідносин в частинах Збройних сил України. Тому за наказом міністра оборони я особисто прибув в 169-й навчальний центр для того, щоб очолити розслідування обставин, причин і знайти відповідь, що треба зробити для того, щоб в майбутньому подібного не трапилося».

Генерал-полковник спростував чутки, що рядовий дістав смертельних ударів на плацу, коли приймав присягу. Офіцер розповів, що били його близько опівночі, а далися взнаки тортури вже вранці.

Сергій Кириченко, начальник Генерального штабу ЗСУ: «О 5-ій годині 20 хвилин увагу чергової служби на те, що військовослужбовцю стало зле, надав той військовослужбовець, який відпочивав рядом з ним на ліжку. Через 15 хвилин тут був фельдшер цього полку. Через 20 хвилин доставили його в госпіталь деснянський, але в госпіталі зробити вже нічого не змогли. І о 6-ій годині 58 хвилин була констатована смерть».

Поспілкуватися з безпосередніми свідками подій знімальній групі не вдалося. У частині кажуть – майже всі вони тепер у військовій прокуратурі дають свідчення. Інші – на заняттях.

Рядовий Святослав Ковальчук приймав присягу разом із загиблим Олександром. Розповідає, що тієї ночі прокинувся від дивного звуку.

Святослав Ковальчук, солдат: «Проснувся, почув хрип. Побачив, що сержанти над ним стоять і відхаюють його. Сначала пощочинами били, потім переложили на сусідню кровать, і поки санітар не прибіг, вони йому робили штучне дихання».

Військовослужбовець каже – привести до тями Олександра намагалися ті самі сержанти, що тепер перебувають під слідством. Обидва підозрювані – з Чернігівської області.

З ними був знайомий молодший сержант Михайло Пенюк. Він розповідає, що раніше агресії за співслужбовцями не помічав. Проте версію свою має.

Сергій Пенюк, молодший сержант: «Я даже не ожидал, что может такое быть. Мы уже тут прожили целый месяц с молодыми до присяги. Было все нормально. И тут не знаю, что случилось. Показывали по телевизору вот эту вот передачу Дедовщина. Может, кто-то хотел попробовать».

Керівник Генштабу запевняє, що до відповідальності притягнуть не лише затриманих сержантів. Говорить – не вийдуть сухими з води і їхні командири.

Сергій Кириченко, начальник Генерального штаба ЗСУ: «Йде слідство. Я запевняю всіх, що це слідство буде доведено до логічного завершення. І всі ті злочинці, які скоїли злочин, іще раз підкреслюю, всі ті керівники, які своїми діями або бездіями сприяли або дали можливість скоєнню цього злочину, будуть відповідати суворо у відповідності до закону України».

За словами генерал-полковника, це перший за останні два роки випадок, коли солдат української армії гине саме від позастатутних відносин.

Цього року за фактами так званої дідівщини порушили з півтори сотні кримінальних справ. 2006-го з армії не повернулися додому 24-ро військовослужбовців. Олександр Рибка став 25-им.

До теми:

Коментарі (4)

Father | 2006-12-12 18:55

Обов*язкова військова повинність - найбільший недолік демократії. Як можна забрати молоду людину, у якої тільки починається життя, на рік невідомо куди???

Вважаю, що армія - для тих, хто закінчив школу і не може знайти роботи, не має чим зайнятися. Я закінчив престижний університет, влаштувався на роботу, ще будучи студентом 2 курсу, можна сказати, сам собі влаштовую життя... І тут - військомат. Навіщо мені рік ходити по плацу і підкорятися 18-річному сержанту, якщо я - один з керівників немаленької компанії (при чому, не татів синочок, а вихідець із села, який сам досягнув свого нинішнього стану)?

Вважаю, що компромісом було би державне мито у розмірів 1-2 тис. у.о.: хочеш служити - служи, не хочеш - заплати і не будеш служити. Однак великою цю суму теж не варто робити, бо будуть брати хабарі меншої кількості. А 1-2 тис. у.о. - якраз нормальна сума, навіть для того, хто не має великого достатку. А якщо хочеш служити і, усмідомлюючи все те, що знаєш про армію, таки добровільно вирушаєш до військомату, то це - лише твоє рішення. І воно правильне.

7ss | 2006-11-29 11:49

а можна було б і стільцями їх... але, напевно, в нас їх і немає. Згадалося, як перед присягою виламували з дерев гілки і тренувалися замість автоматів, і за всю службу бачив зброю тільки 2 години, хоча, начебто і служив в майже показовій частині... може вже все і лежить у тих прапорщиків, разом із краскою, бумагою, матеріалами та ще багато чим, що треба було для того, щоб сходити у звільнення... Таки так, треба точно все з нуля, може і болісно було б. але років за десять щось та і змінилося. А щодо Європи - хай би хтось зверху спробував хоч раз виїхати з якогось віддаленого села до Чернігова чи хоть до райцентру, а особливо взимку, коли ні дороги ні машин.. та послухав що люди думають і про ту Європу і про все інше, куди нам рипатися...

sa | 2006-11-29 10:03

та ні, не можна розстрілювати. Ми ж маємо себе поводити, як стара перелякана європа. хоча мені теж більше імпонують Сполучені Штати з її системою стимулів включаючи в першу чергу електричні стільці. Становлення світової демократії і її світовий експорт були б неможливими без банд Нью-Йорка, громадянської війни, показових страт та електричних стільців зараз. Ті хто чохе в"їхати в рай на шару, мають про це пам"ятати. Безсенсово причісувати українську армію. Все одно буде збіговисько прапорщиків-свинопасів, які замість стріляти облаштовують власне домашнє господарство. Це ніяка нафіг не армія. Лише з нуля за умови наявності волі до цього.

7ss | 2006-11-29 09:45

А не краще було б вже закрити цю Десню назовсім? Скільки горя вона вже принесла і скільки ще принесе. Якщо читати тільки військову статистику - нічого не зрозумієте, а коли поговорити з тими хто пройшов через ті деснянські рік-півтора... Сам я відслужив без пригод (не в Десні, в іншій частині), але це, мабуть, виняток. І в майбутньому зроблю все, щоб дитина не пішла до цієї мясорубки. І, може, якби розстріляли хоч раз показово пару таких "сержантів", то може б інші подумали, чи варто по ночам займатися нічними "розвагами"
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Чернігів: ворота і ноу-хау у … середньовіччі

SVOBODA.FM