Сіверська казка

На Чернігівщині експонували свої вишивки і картини знані вітчизняні митці.

Cтало вже доброю традицією, що столичні журналісти відвідують історичні й культурні місця нашої Батьківщини, її надбання. Так, на свято Івана Купала побували на акції “Етноліто” в родовому маєтку видатного письменника Миколи Гоголя; а в жовтні, під час “Етноосені”, відвідали Національний історико-культурний заповідник Качанівка в Сіверському краї, де відбувався фестиваль “Золота осінь” за участі відомих виконавців: Дмитра Гнатюка, Ірини Семененко, Олени Гребенюк та інших.

Окрім концерту, в цьому єдиному палацово-парковому комплексі України, що зберігся, організатори влаштували образотворчу виставку, де було представлено традиційні національні напрями мистецтва — вишивка, живопис на склі та емалевий розпис. У тихому маленькому містечку на сході Чернігівщини давня українська техніка сприймалася майже ідеально, даючи можливість глядачеві забути про повсякденний гамір, метушливий Київ, переносячи в таку собі казку з величавою природою, старовинними будинками, вишуканими альтанками...

Малярські роботи з виставки дуже сподобалися голові Чернігівської облради Наталії Романовій, і вона запропонувала продовжити їхній показ в обласному центрі. До вже експонованих творів Ярослава Даниліва й Анжеліки Рудницької додалися праці Валерія Даниша і Бориса Данилова. Перед цим київським журналістам розповіли про історію Сіверського краю, показали архітектурні пам’ятки в Козельці і Чернігові. Вразила родинна церква Розумовських, що славиться своїм унікальним іконостасом XVIII століття, виготовленим в Італії; збудована на козацькі гроші Єкатерининська церква, Спаський та Борисоглібський собори. Спустилися й до комплексу підземних храмів, розташованих в Антонієвих печерах... Оглянули також місцевий історичний музей, що нині розташувався в колишньому приміщенні видатних українських меценатів Тарновських. А на закриття виставки “Сіверська казка” Тетяна Романова зібрала всіх у галереї, де демонструвалися роботи Данилова, Рудницької, Даниліва і Даниша. Двоє останніх малюють на склі. Така техніка дуже копітка: спочатку скло ретельно вичищають, а потім на нього зі зворотного боку наносять малюнок. Картини Ярослава Даниліва яскраві, з елементами фантасмагорії. На його думку, живопис на незвичному матеріалі влучно передає поєднання графіки, декоративних елементів та багатство кольорової гами. А Валерій Даниш переконаний, що живопис на склі — це як погляд у вікно, де перше — сюжет, а колір додає настрою та емоцій. У роботах майстра українські мотиви, буяння кольорів і водночас душевний спокій. Такий настрій панує і в працях Данилова, котрий працює з порцеляною.

Етнічні мотиви у творчості застосовує й Анжеліка Рудницька. Коли була прикута до ліжка, телеведуча на зло хворобі й самотності творила власний світ у вишивках. Спираючись на вікові традиції українського народного шиття, Анжеліка створює свої картини. Улюблений образ журналістки — дерева, древо життя. В її “Саду чеснот” ростуть фантастичні, неповторні рослини зі своєрідною кроною, символізуючи життєрадісну силу духу. Як вважають психологи, саме мистецтво допомогло Рудницькій подолати тяжку хворобу.