За круглим столом – міліція і правозахисники

Тортури в міліції – улюблена тема як журналістів, так і правозахисників. Перші можуть робити безпрограшні матеріали і пожинати плоди слави тільки завдяки тому, що зачепили цю болючу злободенну тему. Інші мають чергову нагоду наголосити на потребі докорінної зміни відносин у площині громадянин – правоохоронні органи.

28 жовтня 2005 року в Мені Чернігівської області відбувся круглий стіл „Українське суспільство - спадкоємність жорстокості”. Оперативники карного розшуку, слідчі, заступники і начальники райвідділів внутрішніх справ півночі Чернігівської області, з одного боку, і правозахисники з Чернігова та Києва зустрілися для спілкування.

Міліціонери отримали правову просвітницьку літературу, видану громадською організацією Центр „Доброчин” та Українсько-американським бюро захисту прав людини нагоді. Зокрема, це „Європейські правові інструменти захисту прав людини”, „Тортури – процедура документування і складання заяв”, „Виконання національних та міжнародних стандартів поводження з особами, що затримані”, „Права людини при затриманні, арешті та обшуку”.

Свій погляд на важкий тягар українського суспільства, який дістався всім нам у спадок – жорстокість і тортури відносно затриманих міліцією громадян, в ході дискусії висловили обидві сторони.

Співробітники міліції піднімали питання про наявність подвійних стандартів у ставленні  до затриманих і до міліціонерів. Маса контролюючих органів перевіряє чи вчасно і в повному обсязі затримані отримали гаряче харчування, чи вчасно вони лягли спати, яка в камері температура. Водночас, ніхто не цікавиться, чому людини в формі дуже часто не відчуває себе людиною. Чому ніхто не звертає увагу на ігнорування кодексу законів про працю, чому вважається цілком нормальним, коли міліціонер виходить на роботу і в суботу, і в неділю, і в святкові дні, ані копійки за це не отримує.

Правозахисники погодилися, що всі ми діти системи, поколіннями виховані на жорстокості. Семен Глузман порівняв проблему насильства з гнійною раною, яка не почне загоюватися, доки весь бруд не вийде зовні. Тому, підкреслив він, необхідно говорити про неї, а не замовчувати.

Підсумовуючи результати круглого столу, сторони погодилися, що якщо міліція – частина держави, то її проблеми мають бути загальнодержавними. І що гуманізація у ставленні до затриманих потрібна так само, як і до міліціонерів.

Центр  "Доброчин"