Останнє оновлення: 16:41 неділя, 23 листопада
ЗМІ / Досвід
Ви знаходитесь: Політика / Регіон / Як медіа стати незалежними і багатими?

Як медіа стати незалежними і багатими?

Відповідь на це питання знають польські працівники інформаційного простору. За останні роки видавнича діяльність у цій країні стала однією з найприбутковіших справ. Своїм досвідом сусіди ділилися з представниками українських реґіональних ЗМІ на семінарі, який нещодавно організували у Чернігові представники Посольства Республіки Польща.

Домінік Ксєнський, редактор і видавець реґіонального тижневика «Палукі», розповідав, яким чином він зацікавив читача, привабив рекламодавця, заощадив на друкарні та заробив на розповсюдженні.

А розпочав він із маленького буклету на 4 сторінки формату А5. Незважаючи на високу ціну видання, читачі купували буклет, оскільки знаходили там інформацію, яку не друкували в жодній іншій газеті. Акцент робився не на політика, який щось зробив, а на конкретні наслідки, які випливали з його дій. Таким чином, відповідальність за локальні проблеми пересічного громадянина (на кшталт проіржавлених труб, високих тарифів на комунпослуги, забрудненої води та ін.) перекладалися на владу.

На думку пана Домініка, в газеті має бути зрозуміло, що центр всесвіту – не столиця, не виконавчі органи, а читач.

Оскільки видання ставало популярним, зростав і тираж. Потроху почали підтягуватися рекламодавці. Втім, на думку польського колеги, не варто перенасичувати газети рекламним продуктом. В іншому випадку, газета з інформаційно-аналітичної перетворюється просто на рекламну.

Щодо методів заощадження грошей, то, наприклад, це вибір недорогої, але доброї друкарні. Визначити, скільки ви переплачуєте за друк і папір (а значить – скільки на вашій газеті заробляє друкарня) допоможе така аксіома Домініка Ксєнського: якщо друкарі кажуть, що заробляють на вашій газеті лише незначну суму, знайте – мають всі 100%. Якщо ж говорять, що покривають лише собівартість процесу друку, то мають зиску 50%. Коли ж заявляють, що за такі гроші, які ви їм платите, збанкрутують – кладуть до кишені 25%.

Варто звернути увагу й на те, що ніхто так ефективно не розповсюдить вашу газету, як ви самі. Домінік Ксєнський використовує послуги державної розповсюджувальної мережі та пошти. Завдяки цьому редакторові вдається продати лише 40% накладу. Решту, 60%, він реалізовує саме через власну систему розповсюдження. (Цікавий факт: редактор однієї з газет у м. Закопаним (північ Польщі) почав постачати 3 тис. екземплярів до Чикаго (США). Туди, свого часу, масово емігрували мешканці польського містечка. Заснувавши у Чикаго маленький офіс із кількома працівниками, які допомагають у розповсюдженні газети, він став американським роботодавцем. Тож забезпечив собі пенсію від американського уряду).

Таким чином, з усього, про що йшла мова, випливає одне: медіа-бізнесу треба вчитися поступово. Житомирським же друкарням час подумати про нове обладнання, адже вимоги видавців зростатимуть. Хтозна, може й ми колись відкриємо свій філіал у Чикаго?

Від редакції. Вітаємо всіх колег із Днем журналіста, який відзначають 6 червня, й бажаємо невичерпного творчого натхнення і неабияких звершень у нашій із вами нелегкій, але, погодьтеся, вельми цікавій справі.

"Вільне слово"

закрити

Додати коментар:

Фотоновини

  Голодний 1947 рік у Чернігів

SVOBODA.FM