Місцеві ініціативи: між демократією і політиканством

Вже близько 8 місяців чернігівські громадські активісти добиваються від міської ради прийняття положення «Про місцеві ініціативи».

Головна ідея – будь-яка ініціатива, підкріплена 300 підписами містян може стати проектом рішення міськради, який розглядатимуть депутати на сесії.

Від найменування вулиць та благоустрою до обговорення бюджету: на думку прихильників ідеї, таке пряме народовладдя дозволить громаді допомагати у роботі міській раді.

Опоненти вважають: цей інструмент візьмуть на озброєння не громадяни, а політики. При бажанні, кажуть вони, таким чином можна буквально «заспамити» міськраду проектами рішень.

Палкі дискусії стосовно перспектив «місцевих ініціатив» розгорілися на 49 сесії міськради.

Як відомо, депутати провалили голосування зі змін до Статуту Чернігова. Почитати про перипетії сесійного дня у міськраді можна за посиланням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати не підтримали «місцеві ініціативи»

Активісти ж після провального голосування кажуть: справжня боротьба ще попереду.

Вона, за словами одного із ініціаторів Тетяни Бойко, полягає у забезпеченні владними повноваженнями навіть незначної частини містян.

Згідно з діючим Статутом міста подати проект рішення на розгляд сесії в обхід депутатів та депутатських комісій можна лише  зібравши 30 тисяч підписів громадян. 

Така нижня межа, по суті, позбавляє громаду права впливати на владні рішення. Адже якщо 30 тисяч об’єднаються спільною ідеєю це означатиме, що у Чернігові назріла, скоріше, революційна ситуація.

Буденні проблеми чернігівців набагато прозаїчніші, стверджують депутати. Чимало ініціатив громадян просто не доходять до обранців, або ж до рівня виконкому. То чому б не дати чернігівцям можливість почути про їх проблеми?

Олег Русін «Батьківщина»

«Я вважаю, що 300 людей цілком можуть ініціювати розгляд питання на сесії. На мою думку, можна вирішувати будь-яке питання: від назви окремих вулиць, питання благоустрою, перегляду транспортних маршрутів»

Олег Мороз «Рідне місто»

«Я один із перших готував цей документ 8 місяців тому і досі вважаю, що навіть 50 людей можуть ініціювати розгляд питання на сесії. Згадайте, з чого у нас почалася кампанія за заборону продажу алкололю вночі? Якраз зі звернень мешканців окремих будинків, які жили по сусідству із цілодобовими магазинами, це питання почало рухатись із місця. Місцеві ініціативи прибирають забюрократизованість процесу і це добре»

Костянтин Іванов УДАР

«Якщо казати в контексті громадських ініціатив – цікавим може бути облаштування велодоріжок. Бо ми чемпіони України стосовно велодня, а от велодоріжок у місті немає. Якраз за допомогою звернення громадян ми можемо просунутися у вирішенні цього питання»

Артем Стах депутатська група «Чернігів»

«Я підтримую такий проект і вважаю, що 300 людей – цілком достатньо, щоб довести проект рішення на розгляд депутатів. Адже у нас завжди ініціатором був депутат, коли до нього зверталися люди. Зараз це можна зробити напряму. За допомогою місцевих ініціатив можна обговорювати місцевий бюджет, міські програми із транспорту, освітлення»

Загалом, ідея «місцевих ініціатив» далеко не нова для України. Приміром, зміни до статуту у Вінниці ухвалили ще у 2003 році. Подати проект на розгляд міської ради там можна, зібравши лише 50 підписів ініціативних громадян.

Схема просування ініціативи від ідеї до сесійної зали, яку пропонують активісти у Чернігові виглядає наступним чином: 5 людей утворюють ініціативну групу, розробляють проект рішення, відносять його до міськради. Юридичний і фінансовий відділи перевіряють проект на законність і далі ініціативна група збирає 300 підписів, реєструє проект у канцелярії. Далі він проходить комісії і вноситься до порядку денного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 49 сесія міськради - трансляція

Юридичний відділ міськради, на думку активістів, намагається всіляко забюрократизувати ідею. Головний камінь спотикання – кількість людей, які можуть ініціювати розгляд питання на сесії.
Активісти наполягають на мінімумі у 300 ініціаторів, юридичний відділ пропонує нижню планку то у 500, то у півтори тисячі людей.

«Причому вони ще й пропонують складну процедуру» - стверджує Тетяна Бойко.

«Для розробки проекту рішення треба проводити загальні збори як мінімум із 50 людей, а на них вибрати 5 людей ініціативної групи. Причому це зібрання повинно вестися за протоколами, треба орендувати окреме приміщення. Це вносить велику бюрократичну перепону.

Наприклад, беремо ініціативу із пандусами для інвалідів-колясочників. Вони повинні знайти якесь приміщення, яке б влаштувало усіх, зібратися разом, потім знайти людей, які розуміються на юридично правильному оформленні протоколів».

Головний опонент положення «Про місцеві ініціативи» як стало видно за подіями на сесії - міський голова Олександр Соколов. Спочатку говорив про те, що не можна вносити зміни до Статуту без попередніх погоджень.

Зрештою, коли депутати вирішили внести проект рішення «з голосу» (за це виступив Василь Білогура, якого підтримала фракція «Батьківщини»), останнім аргументом Соколова стало «Ви що, хочете собі роботи додати?».

Серед противників «місцевих ініціатив» головний аргумент у тому, що демократичний, у цілому механізм використовуватимуть у своїх інтересах політики. Мовляв, купивши 300 підписів, можна просувати у стінах міськради під виглядом громадської ініціативи будь-яке рішення. Врешті-решт, якщо на сесію подадуть десятки «замовних проектів» від громади, це може паралізувати роботу міськради.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мільйони та аукціони – депутати намагаються вирішити «земельне питання»

Натомість, вважають активісти, механізм виписаний у положенні «Про місцеві ініціативи» якраз унеможливлює політичні спекуляції. На думку депутата Тетяни Бойко зараз набагато простіше зараз привести 50 людей під трибуну і вимагати від депутатів або ж зняти певне питання, або ж розглянути його. До речі, такі прецеденти трапляються на кожні сесії міськради. На останньому засіданні, приміром, до зали зайшли невстановлені люди у камуфляжі.

Депутат міськради міськради Олег Мороз підтримує цю позицію. «Легше просто завести толпу і зірвати сесію. Це простіше, ніж збирати підписи, скликати ініціативну групу і цивілізовано подавати проект рішення».

На словах більшість депутатів підтримують ідею «місцевих ініціатив» і планують зробити все, аби питання, зрештою, було проголосовано. Однак чи зможуть? На останній сесії попри задекларовану підтримку під час розгляду змін до статуту у сесійній залі залишилось лише 29 обранців, чимало лобістів «місцевих ініціатив» на момент голосування просто покинули сесійну залу. Як наслідок «за» натиснули лише 23 депутати.