Не все так сумно – виконком працює публічно

Представники Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень та Громадянської мережі ОПОРА оприлюднили результати вимірювання всеукраїнського Індексу публічності місцевого самоврядування.

Повідомляє координатор дискусійного клубу "Експертна думка".

Дослідження, базоване на спеціально розробленій методології, презентує рівень відкритості, прозорості та підзвітності місцевого самоврядування, а саме – міського голови, виконавчих органів та депутатів – трьох основних об’єктів вимірювання.

За словами Олександра Неберикута, координатора кампанії «Вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування», дослідження націлене на те, щоб зрозуміти, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітету, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування в цей процес. Загалом вимірювання охопило 11 обласних центрів України – Донецьк, Івано-Франківськ, Луганськ, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одесу, Рівне, Черкаси, Чернігів та Ужгород.

Протягом останніх чотирьох місяців у цих містах представники мережі ОПОРА та партнерських організацій надсилали запити на інформацію, ходили на прийоми до чиновників та депутатів, відвідували пленарні засідання рад, аналізували контент офіційних веб-сайтів та друкованих видань рад. Результатом такої роботи стали відповіді на оперативні питання (всього – 202), що дало змогу об’єктивно оцінити роботу органів та посадових осіб місцевого самоврядування та скласти рейтинг публічності муніципалітетів й, зокрема, міських голів, виконавчих органів та депутатів місцевих рад.

Відтак, у загальному рейтингу публічності місцевого самоврядування перше місце посіла Івано-франківська міська рада з сумарним показником у 68% з можливих 100%. На другому місці опинилися органи місцевого самоврядування Луцька (65%), на третьому – Львова (61%). Рейтинг замикають Черкаська (39%) та Ужгородська (32%) міські ради. Чернігів (51 %) разом з Миколаєвим та Луганськом розділив п’яту сходинку всеукраїнського рейтингу.

Регіональний зріз дослідження презентувала Ольга Різенко, менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень. Так, серед досліджуваних об’єктів на місцевому рівні робота виконавчих органів Чернігівської міської ради поряд з діяльністю міського голови та депутатського корпусу є найпублічнішою. Її можна оцінити як таку, що проводиться на задовільному рівні.

Зокрема, на цю картину вплинули такі індикатори дослідження, як «Адміністративні послуги» та «Доступ до публічної інформації». Тут йдеться про оцінку інформаційного наповнення офіційного веб-порталу Чернігівської міської ради, а також функціонування новоствореного Центру надання адміністративних послуг.

Через призму таких параметрів, як прозорість, відкритість, підзвітність, діяльність Чернігівського міського голови можна оцінити як таку, що знаходиться на низькому рівні. Очільник міста розділив 6 місце разом із Луганським міським головою. Попереду з невеликим відривом мер Одеси.

Особливих втрат у цьому контексті міський голова міста Чернігова зазнав через такі параметри дослідження, як «інформація про служби міського голови та кадрова політика», а також «основні програмні (концептуальні) документи муніципалітету». Більшою мірою вони спричинені недостатньою наповненістю офіційного веб-порталу Чернігівської міської ради.

Щодо діяльності представників депутатського корпусу Чернігівської міської ради, то публічною її назвати не можна. Проте, на думку виступаючої, дати об’єктивну оцінку колегіальному органу було вкрай важко.

Детальніше: 

Олександр Неберикут, координатор кампанії «Вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування», Громадянська мережа ОПОРА у Львові – 063 628 68 37.

1. Всеукраїнський звіт за результатами вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування можна завантажити тут: http://opora.lviv.ua/upload/publicityIndex_report.pdf

2. Регіональний звіт за цим посиланням: http://polis.cn.ua/publikatsiji/prezentatsiji/rezultaty-vseukrainskoho-vymiriuvannia-indeksu-publichnosti.html

3. Індекс публічності (інфографіка) за посиланням:http://opora.lviv.ua/wp-content/uploads/publicity_index_infographics.pdf

Проект “Вимірювання публічності місцевого самоврядування” здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу

ЩО ТАКЕ ІНДЕКС ПУБЛІЧНОСТІ?

Індекс публічності – це комплексне порівняльне вимірювання, яке основане на спеціально розробленій методології та показує рівень відкритості, прозорості та підзвітності органів та посадових осіб місцевого самоврядування у їхній взаємодії з мешканцями. Результатом такого дослідження є рейтинг міст – обласних центрів, у яких аналізувалася робота міських рад. Окрім цього, ініціатори Індексу презентують Доповідь про стан публічності органів місцевого самоврядування в Україні, яка, окрім рейтингової оцінки, міститиме детальні висновки щодо фактичного рівня публічності місцевих рад.

ЯКИМ ЧИНОМ ВИМІРЮЄТЬСЯ ІНДЕКС ПУБЛІЧНОСТІ?

Методологія вимірювання Індексу публічності дозволяє проаналізувати та порівняти як загальний рівень публічності системи місцевого самоврядування у різних обласних центрах, так і окремо взятих суб’єктів місцевого самоврядування – місцевих голів, виконавчих органів та депутатів місцевих рад. Вимірювання здійснюється на базі аналізу імплементації трьох принципів діяльності органів місцевого самоврядування, які є основоположними у процесі інформування та залучення членів територіальної громади до управління місцевими справами.

Це – прозорість, відкритість та підзвітність місцевої влади. Джерелами інформації слугують первинні дані отримані шляхом: 1) подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити; 2) аналізу офіційних веб-сайтів та друкованих видань муніципалітетів; 3) безпосереднього спостереження за роботою інституцій місцевого самоврядування.   

Сумарно аналіз реалізації трьох принципів публічності включає в себе відповіді на 202 оперативних питання, згрупованих у 13 параметрів.  Відповіді на питання оцінювалися в діапазоні від 0 до 100 балів. Кожному питанню присвоювався ваговий коефіцієнт, залежно від його важливості. Так питання, які стосувалися звітування, участі громадськості та доступу до інформації мали більш «вагу», ніж питання щодо оприлюднення інформації на сайті.  

На основі зважених балів, переведених у відсотки, інформація узагальнювалася по кожному суб’єкту моніторингу (міському голові, виконавчих органах та депутатах ради).  Загальний індекс публічності місцевого самоврядування у конкретному місті являє собою зважену суму значень цих трьох субіндексів.

Нормативною основою вимірювання Індексу були положення українського законодавства, міжнародні демократичні стандарти та успішні практики в сфері належного урядування. При розробці оперативних питань враховувалася як урегульованість процедур публічності у локальних нормативно-правових актах, так і безпосередня практика урядування в місті.

ХТО ТА ДЕ ПРОВОДИТЬ ВИМІРЮВАННЯ ІНДЕКСУ ПУБЛІЧНОСТІ?

Порівняльне дослідження здійснюється незалежними експертами Мережі партнерів з вимірювання Індексу публічності органів місцевого самоврядування, яка ініційована Львівською командою Громадянської мережі ОПОРА. У Чернігові партнером Мережі є Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень.

Загалом цього року кампанія вимірювання охопила 11 обласних центрів: Донецьк, Івано-Франківськ, Луганськ, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одеса, Рівне, Черкаси, Чернігів та Ужгород. З 2014 року вимірювання пошириться на всі обласні центри України.

КОЛИ БУДУТЬ ОПРИЛЮДНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИМІРЮВАННЯ?

Презентація Індексу публічності органів місцевого самоврядування приурочена до святкування Міжнародного Дня Права знати (28 вересня), що має на меті підвищити обізнаність людей щодо отримання ними інформації, яка є у розпорядженні влади – про те, яким чином чиновники здійснюють свої повноваження, на які потреби витрачають бюджетні кошти тощо. Саме у реалізації «права знати» ми вбачаємо контролюючу функцію громадянського суспільства та можливості громадян впливати на провадження політики місцевими органами влади.