Останнє оновлення: 17:03 четвер, 21 червня
Інтерв'ю
Ви знаходитесь: Політика / Чернігів / Ректор технологічного університету Сергій ШКАРЛЕТ: «12 наших комп’ютерників працюють у Біла Гейтса»
Ректор технологічного університету Сергій ШКАРЛЕТ: «12 наших комп’ютерників працюють у Біла Гейтса»

Ректор технологічного університету Сергій ШКАРЛЕТ: «12 наших комп’ютерників працюють у Біла Гейтса»

Напередодні нового навчального року об’єктом уваги «Главной» став молодий ректор найпрестижнішого вишу – Чернігівського державного технологічного університету (ЧДТУ), доктор економічних наук, професор Сергій ШКАРЛЕТ.

З моменту обрання Сергія Шкарлета на цю посаду у квітні минулого року публічний конфлікт між попереднім ректором Олександром Денисовим і претендентом на цю посаду Миколою Бутком припинився, вищий навчальний заклад встигнув відзначити своє 50-річчя, а сам ректор увійшов до складу депутатського корпусу Чернігівської обласної ради…

У нашій розмові відчувалися «нотки» сильної людини – Сергій кілька разів наголосив на великих можливостях університету, на співпраці громади заради побудови спільної стратегії, на подоланні комплексу меншовартості у дітей. Адже, на його думку, наші студенти нічим не гірші від київських, донецьких чи одеських…

-         Яким буде для Чернігівського технологічного університету новий навчальний рік? Що можете сказати по абітурієнтах і навчальних програмах?

-         Кожний рік для будь-якого навчального закладу є особливим. Незалежно від економічної і політичної складової. Якщо ці складові прибрати, у будь-якому разі кожний рік є особливим. Ніколи не буває двох однакових абітурієнтів, ніколи не буває двох однакових наборів студентів. Бо в одну річку неможливо увійти двічі.

Враховуючи певні структурні і нормативні зміни, певні ситуаційні моменти стосовно кількості випускників шкіл цього року цей рік теж буде особливим як для університету, так в цілому і для держави.

По-перше, враховуючи ситуацію з низькою кількістю випускників на сьогодні влітку 2011 року, це об’єктивне скорочення набору.

Для технологічного університету, якщо брати відносні і загальні показники, то цей рік по набору не найгірший. Абсолютні показники звісно менші, ніж у минулі роки. А за відносними показниками це цілком нормальний рік.

Враховуючи нормативні і структурні зміни на підставі рішень Кабінету міністрів України, профільного Міністерства освіти, молоді, науки і спорту технологічний університет з 11 серпня значно розширив свою структуру. На сьогодні в структурі університету коледж економіки і технологій – колишній чернігівський комерційний технікум. В структуру університету за процедурою реорганізації також вливається Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці.

Враховуючи ці структурні і нормативні зміни, Чернігівський державний технологічний університет на сьогодні є найбільшим вищим навчальним закладом Чернігівської області, зберігаючи при цьому найвищий четвертий рівень акредитації з найпотужнішою науковою базою.

-         З цього року у Вас нові спеціальності. Розкажіть трішки про них.

-         Абсолютно нові суто для Технологічного. По-перше, це «Харчова інженерія і харчові технології». Враховуючи те, що в Чернігівській області жодний вищий навчальний заклад не готує за цим освітнім напрямом фахівців, а наша область спрямована на розвиток аграрного сектору, в тому числі аграрної переробки, харчової переробки, ми прийняли таке рішення. Міністерство і обласна адміністрація нас в цьому підтримали, ми отримали і бюджетне замовлення на спеціальність «харчова інженерія». Ми сподіваємося, що на достатньо високий рівень її піднімемо, щоб забезпечити роботодавців і підприємства переробної галузі Чернігівщини висококваліфікованими фахівцями.

Ви можете спитати «Чому?», адже є такі спеціальності в Києві, в Харкові, в Одесі. Але діти, які поїхали з Чернігівської області в ці міста, на жаль у зворотному напрямку не повертаються, залишаються працювати там.

Тому саме цей аспект був врахований після круглого столу з роботодавцями. Ми прийняли рішення ліцензувати саме спеціальність «Харчова інженерія і технології».

Друга нова спеціальність – це програмна інженерія. Це сектор високотехнологічний, IT-сектор, який готує професійних інженерів-програмістів.

У нас було системне програмування, у нас була комп’ютерна інженерія. Але це ближче до апаратної частини.

Ми на сьогодні накрили ще один високотехнологічний сектор програмування, де будемо готувати суто інженерів-програмістів.

Ми також отримали бюджетне замовлення, сформували групу у цьому році.

-         Ви сказали, що діти не повертаються з Києва, Харкова і Одеси. А чи потрібні такі високотехнологічні спеціалісти в Україні взагалі. Чи не перебирає їх на себе закордон? Зокрема, програмістів.

-         Що стосується високотехнологічного сектору – це і програмісти наші, і IT-сектор, і промелектроніка, електричні мережі і системи, на них завжди був попит. Починаючи з третього курсу вони майже всі працюють на підприємствах. Стосовно того, чи не їдуть вони за кордон. Для держави, на жаль, вони їдуть за кордон. Але для самовизначення, набуття життєвого досвіду і розвитку себе як спеціаліста вони НА ЩАСТЯ їдуть за кордон.

З наших випускників комп’ютерних спеціальностей ми маємо 12 осіб, які працюють у Редмонті у Біла Гейтса в центральному офісі корпорації «Майкрософт» в США.

- А докладніше про них?

- На сьогодні ми можемо давати інформацію лише з їхнього дозволу, це потрібно зв’язуватися з кафедрою.

Наші випускники працюють і в Німеччині, і в країнах Євросоюзу, і в Австралії, і в Новій Зеландії. Дуже плідні стосунки з Естонію, з Польщею.

-         Наскільки швидко університету вдається модернізовувати стенди, технічне обладнання для лабораторних робіт і т.д.?

-         Майже кожного місяця доводиться це робити. Хоча є і інша проблема – спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволяє імітувати, створювати моделі і муляжі процесів. На сьогодні більша частина світу саме за імітаційними стендами проводить експерименти і навчання. Тому що набагато простіше зробити імітаційну модель, а потім вже запускати її у виробництво. Щоб виявити всі помилки, які є. Бо на сьогодні апаратна частина є значно дорожча, ніж спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволяє виявити всі недоліки у первинному проекті.

Тому ми не тільки над стендами працюємо, а і над «модуляторами» так званими.

-         Як наш спеціаліст взагалі себе почуває на конкурентному світовому ринку? Чи не вигідніше закуповувати готове у Китаї, ніж займатися власними розробками? Якось мені на кафедрі Промелектроніки розповіли реальну історію про розробку нового приладу. Виготовити одні лише корпуси під цю розробку у нас виявилося дорожче, ніж закупити партію аналогічних приладів у Китаї.

-         На жаль, це загальносвітова тенденція, не тільки для України. На сьогодні стратегія дешевої продукції поглинула весь світ. І ми в цьому не є виключенням. Але ми все-таки готуємо більше фахівців у проектній частині, які зможуть розробляти і формувати нові ідеї. Якби вони поганими були, країни Євросоюзу і США їх би до себе не закликали. Штампувати можна те, що вже поставлене на потік, де вже ідея впроваджена.

А розробник – саме людина, яка здатна самостійно приймати дуже серйозні інженерні рішення. Це є дефіцит.

- Наскільки тісно університет співпрацює у своїх розробках з відомим компаніями?

- Залишилися повністю всі зв’язки. На сьогодні це «PortaOne», «Майкрософт», співпрацюємо з компаніями «Dell» і «Intel». З останнім – особливо після участі у світовій зустрічі міністрів освіти. Я тоді був у складі урядової делегації.

- В чому ця співпраця полягає? Що з неї виходить доброго?

- По-переше, одним з проектів, який на сьогодні реалізується, це можливість 10-тьом нашим студентам навчатися за кордоном у Великій Британії і отримувати там диплом магістра за рахунок державних коштів. Також це стажування шістьох викладачів. Сьогодні це є елемент інженерно-механічного сектору, але готується і сектор IT-технологій. Це те, чого у Чернігівській області більше немає.

Наш університет єдиний, який потрапив у таку програму, де студенти поїдуть навчатися рік за магістерською програмою, а викладачі отримають три місяці стажування.

-         В Україні дуже повільно впроваджуються технології зв’язку 3-го покоління в той час, коли інші країни вже давно дивляться на 4-те покоління з технологіями WiMax і LTE. У нас цьому можливо заважає і проблеми з видачею ліцензії операторам, і невирішене питання «технологічної нейтральності», коли оператори могли б використовувати усі наявні у них діапазони на власний розсуд. Чи займається зв’язком Технологічний університет на тому рівні, на якому хотілося б? Чи не заважають вам в цьому згадані вище обставини?

-         Нічого не заважає. Тим більше, минулого року в університеті на магістерському напрямі було відкрито дві спеціалізації саме по проблемах новітнього зв’язку. Ми вперше таке зробили і співпрацюємо з тим самим «Укртелекомом», і Київстаром, і МТС, іншими оператору, із службою захисту інформації. Бо зв'язок зв’язком. Але є ще проблеми і захисту, і захищеності, і втрат по каналах зв’язку.

Я не можу сказати, що це набуло дуже потужного розвитку, але певні кроки в цьому ми робимо. Для кафедри це трішки нова спеціалізація. В неї потрібно врости. Тому робимо, але не так швидко, як хотілося б.

- Які дипломні роботи чи наукові розробки вдається практично реалізувати? Наприклад, чув про Wi-Fi-систему голосування для обласної ради.

- Це не дипломна робота. Це суто наукова розробка для обласної ради. Також це програми енергозбереження для житлових будинків по Деснянському району у Чернігові. Це Деснянська райрада. Така ж програма подана на конкурс у міську раду.

Програма обласної ради «Рада Mobile» - це система бездротового голосування і ні в якому разі не дипломні роботи. Це серйозні наукові розробки на базі розробок Національної академії наук України і в тісній співпраці, які очолює доктор технічних наук, лауреат Державної премії в цих галузях, проректор з наукової роботи Володимир Казимир.

-         Можна докладніше про систему голосування для обласної ради, і який її бюджет?

-         Я на сьогодні не знаю, чи маю я право це розголошувати. Це спочатку повинне вийти на сесію на відкрите голосування. Зараз я не готовий про це говорити. Бо це буде тендер. Кожна конкурсна пропозиція є комерційною таємницею.

Наскільки я знаю, 15 вересня на обласній раді буде голосуватися питання виділення коштів і оголошення тендерної процедури.

-         Кажуть, що ту саму розробку хочуть впровадити у міській раді?

-         Так само. Абсолютно вірно. Перший презентаційний проект бездротового голосування був представлений на останній сесії обласної ради. Була проведена демонстрація роботи системи. Депутати не голосували, але її схвально погодили. Але саме відкрите голосування за виділення бюджету за винесення тендерних пропозицій, сподіваюся, буде на сесії 15 вересня. Так само і мер міста, і депутати були присутніми і розглядали можливість впровадження. Це перспективне рішення, це крок вперед.

-         Я так зрозумів, ви до кінця вже довели цю розробку і виставляєте її на тендер?

-         Так.

-         Які програми Ви хотіли б реалізувати для області як депутат обласної ради? Як ректор, як людина, як житель Чернігівщини…

-         Є програми, які пов’язані з професійною діяльністю. Є програми, які визначають духовність, хобі…

Стосовно професійної діяльності я повністю підтримую програми, які дозволяють подолати комплекс меншовартості наших дітей.

Діти наші не повинні себе відчувати в цьому смислі іншими від киян, донеччан, одеситів. Ми такі самі люди – з головою, з руками, з ногами. З необмеженою можливістю здійснювати і культурні, і наукові, і революційні пропозиції. Але в це треба вірити. Я абсолютно впевнений, що кожний з ВНЗ повинен для себе перелаштувати систему самоналаштування на той результат, який повинен давати вищий навчальний заклад.

А він повинен давати нашому студенту-замовнику впевненість в тому, що він, отримавши диплом, не просто отримає папірець, а що він конкурентний на ринку праці. Що йому дали саме ті знання, навички і вміння, які дозволяють йому на плаву втриматися.

Що стосується програм непрофесійної діяльності, я абсолютно підтримую розвиток культурної і духовної спадщини Чернігівщини.

Я підтримую всі програми з розвитку водного басейну річки Десна, бо це унікальна перлина України. Це одна з найчистіших річок. Це взагалі скарбниця Чернігівщини.

Розвиток того ж зеленого туризму. Я великий патріот цього краю і дуже хотів би, щоб в’їзний туризм сюди в Україну і заради популяризації краю, і заради подолання комплексу меншовартості більш ефективно розвивався в цьому напрямку.

Нашу і духовну, і історичну, і культурну спадщину треба демонструвати…, кричати треба. Скрізь і всюди розвивати, всюди показувати. І залучати сюди людей.

-         Як ставитися до постійних змін в освітній політиці? У системі і процедурі тестувань? Як це впливає на загальний рівень студентів?

-         Я якось не відчуваю постійних змін. На посаді ректора університету у мене єдина цілеспрямована освітня політика. Система тестувань… Я тут не бачу серйозних проблем. Для мене як для ректора система тестувань дуже нормальна, тому що я завжди підтримую талановиту дитину. Якщо дитина талановита і отримала максимальну кількість балів, вона має можливість навчатися, в тому числі і за державним замовленням.

В чому обережність? Ви мене випередили запитанням… Просто політика є політика. Вищий навчальний заклад поза політикою. Завдання ВНЗ – забезпечити свого випускника необхідному роботодавцю знаннями, вміннями і навичками. А все інше… Якщо хтось хоче заробити собі політичні погони на своїй молоді, я до цього дуже обережно ставлюся. Воно мені абсолютно непотрібне. Завдання ректора – налагодити процес у вузі таким чином, щоб наш замовник отримав максимальну захищеність на ринку праці і максимальну корисність від перебування у стінах університету.

- Як змінюється професорський і викладацький склад в університеті?

- Змінюється лише на краще. На сьогодні ми маємо шість ліцензованих вчених рад. Ми зробили таке за один рік. Це дає нам можливість підвищувати рівень наших викладачів – готувати висококваліфікований професорсько-викладацький склад, кандидатів наук. Чому саме така стратегія була обрана? Кадри потрібно вирощувати свої. Будь-який залучений фахівець дивиться туди, звідки його запросили – на «батьківщину». Але найбільшу віддачу дають власні випестувані, вирощені фахівці.

Звичайно, дуже важко на сьогодні переконати талановиту молоду людину займатися наукою. Вона все одно не дуже сильно фінансується. Але ми намагаємося це зробити. У нас непогано це виходить.

-         Я колись за співбесідою поступав до цього ВНЗ після Чернігівського радіомеханічного технікуму. Наскільки зараз у вас розвинена співпраця з ЧРМТ і іншими подібними навчальними закладами?

-         Абсолютна повна прозора співпраця і повне взаєморозуміння. Витікає це з тієї позиції, яку сформовано на сьогодні в університеті в цілому. Я вважаю, що потрібно повернути чи започаткувати систему комплексної підготовки фахівця. Від кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра, доктора філософії чи кандидата наук, доктора наук.

Якщо ми будемо в цьому маленькому місті і в цій невеликій за населенням області вибудовувати один з одним схеми війни, воно ні до чого гарного не приведе. Освітні заклади всі повинні співпрацювати.

ЧРМТ – технікум з дуже потужною історією, з потужною підготовчою базою, з великим досвідом освітянських традицій.

І ми дуже раді, коли до нас приходять випускники цього технікуму. Тому що вони приходять фахово набагато більш підготовлені, ніж інші. Співпраця повна у нас.

- Україна відзначила 20 років своєї Незалежності. Чим для вас була ця подія тоді і чим є зараз?

- У 1991-му році мені було ще неповних 19 років. Я із задоволенням сприйняв те, що Україна стає самостійною і вільною державою із своїм власним самовизначенням. Там ніякої лірики. Тут нормальний прагматизм громадянина великої самостійної соборної держави. Я повністю і дотепер стою на засадах вільності і Незалежності.

- Наше традиційне останнє запитання – побажання колегам і читачам газети…

Коментарі (8)

Студент | 2011-10-07 23:40

Виборець
Виборець, якщо б вас цікавило щось окрім партійних вподобань людей, то Ви побачили те, що Ректор робить все аби університет залишався найкращим в області, та згодом міг би конкурувати навіть з більш відомими українськими та світовими ВНЗ. Що зроблено дуже багато для розвитку ЧДТУ і самих студентів.
Читач, а ви не задавалися питанням, чому наші фахівці не можуть знайти гідну роботу? Просто немає в Україні таких компаній, просто немає, ні компаній, ні грошей!

Олекса_Пекур | 2011-08-31 10:59

Можна бути баластом і в найпатріотичнішій з найдемократичніших партій. Прикладів предостатньо, щодня спостерігаємо.

Виборець | 2011-08-31 10:20

Шкарлет нічого із себе не уявляє, бо не пішов би від бандитів партії регіонів у депутати.
Видно що не має у людини ні своєї власної позиції, ні власної гідності.
Ганьба!

Пекурам | 2011-08-30 12:38

Олекса_Пекур
Олекса Пекур, подякуй ще за те, що перше що зробив цей твій герой після приходу на трон "донецьких" проффесорів - подався у Партію регіонів і отримав за це мандат депутата облради.

Читач | 2011-08-30 12:24

Плакати треба, що гроші платників податків витрачаються на підготовку фіхівців для багатих транс -іноземців, а не бідної України.
А це проффесорське регіонало - радіє до у***ки!
І всі інші також !?
Куди ведуть Україну ці герої - у КНР?

Андрей | 2011-08-29 15:54

Человек, который достоен подражания!

Avel | 2011-08-29 11:54

Дуже гарний матеріал!
Від себе хочу додати - ректор тут трохи "не договорив", можна було б ще сказати, що в цьому році на кафедру "промислова електроніка" (напрям підготовки "Електронні пристрої та системи") випускники ЧРМТ за напрямом "Конструювання РЕА" можуть поступати на 2-й курс денної форми, чи 3-й - заочної, тобто, навчатимуться за скороченим терміном. Це рішення почало працювати саме з цього року!
Однак, звичайно, в одному інтерв"ю про все не розкажеш...

Олекса_Пекур | 2011-08-29 10:25

День почався позитивно. Дякую за зразковий у всіх відношеннях матеріал - і щодо подачі, і щодо героя. Саме такі лідери виведуть країну в люди.
Випускник ЧФ КПІ, СП-753, 1975-80.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Кран завалився в котлован на Київській

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор