Бути чи не бути... громадським слуханням?

Сьогодні у місті Чернігові під час круглого столу, який відбувся о 11.00 за ініціативи громадської організації «Сила громади», було представлено проект Положення про громадські слухання.

Про те, що сьогодні з розривом в одну годину відбулося 2 круглих столи на одну й ту саму тематику, розповів Олександр Ломако:

«Я не буду коментувати той захід, який щойно відбувся в міській раді, бо він для мене став неочікуваним.

Про цей круглий стіл, який відбувається зараз, було проінформовано ще минулої середи. Але міська рада чомусь вирішила провести аналогічний захід в ту ж саму п’ятницу, на годину раніше. Нехай це залишиться на їхній совісті. Але я вважаю, що краще б провели один захід, ніж два».

Положення існує вже 3 роки, але не приймається

Ще в 2007 році пан Ломако запропонував прийняти положення про громадські слухання. Обраний міській голова йому відповів, що це Положення буде прийняте після прийняття Статуту територіальної громади. Статут прийняли, а Положення – ні.

Після прийняття Статуту відбулося близько 10 громадських слухань, двоє з яких були зірвані.

«Прийняти таке Положення необхідно саме для того, щоб вберегти громаду від таких моментів. Для того, щоб надати їй право на участь в місцевому самоврядуванні. Адже Статут територіальної громади містить 50 статтю, яка регламентує громадські слухання. І вона значно обмежує діяльність громади на участь в ініціюванні», - заявив пан Ломако.

Статут територіальної громади повинен бути змінений

Олександр Мельник, представник фракції БЮТ, виступив ініціатором змін щодо внесення їх в Статут територіальної громади.

«Неодноразово оголошувалося про те, що Статут територіальної громади міста є нашою Конституцією. Фактично він не прийнятий, бо проголосувало за нього лише 24 особи.

Цей Статут, а саме п.8 стаття 50, говорить про те, що громадські слухання можуть бути предметом. Тобто можуть бути предметом, а можуть і не бути. За його нормами, це повинен вирішувати міський голова – хоче він радитися з громадою чи ні.»

За словами пана Мельника, більшість громадських слухань, які проводилися, були схожі на знущання. Немає взагалі жодної норми, яка б зобов’язувала по тим чи іншим питанням провести громадське слухання та регламентувала б його дію.

Діючий Статут дозволяє головувати на слуханнях лише міському голові або його заступнику. Таким чином, будь-які слухання можуть бути зірвані, якщо вказані особи не з'являться на них.

Проект пана Мельника передбачає, що головувати на слуханнях може депутат міської ради або представник ініціативної групи з їх проведення. Таким чином, слухання не будуть зірвані, подобається їх тема міській владі чи ні.

Який проект кращий, В.Вінниченка чи В.Гольця?

На сьогоднішній день існує лише два проекти Положення про громадські слухання. Це від партії Регіонів та від громадської організації «Сила громади». Але ці два положення мають певні розбіжності.

На думку Павла Пущенка, голови освітнього центру «Ініціатива», дуже важливо, щоб цей проект був прийнятий при обговоренні, а не кулуарно та закрито.

«Спочатку треба всім зацікавленим сторонам обговорити всі проекти, звести їх в один і лише тоді винести його на громадські слухання. Щоб люди місяць могли його обговорити і лише тоді представляти його міській раді. Тільки так це буде дійсно прозоро, відкрито і будуть враховані всі точки зору», - заявив пан Пущенко.

Автором подання проекту Положення про громадські слухання в м. Чернігові виступив Віталій Голець в рамках програми «Сили громади» «Прозорий Чернігів».

Пан Голець наголосив на тому, що за його проектом громадські слухання призначаються, як правило, в неробочий день у найбільшому за кількістю місць приміщені. Мається на увазі Міський палац культури.

Рішення громадських слухань обов’язково повинні оприлюднюватися в ЗМІ. Проектом Положення забороняється розглядати на слуханнях питання, що не відносяться до компетенції місцевого самоврядування (НАТО, мова тощо).