Коли всі «ЗА»!

Писати про міську політику в друкованих ЗМІ - ознака поганого тону чи авторський несмак, або ж просто цього «піпл не хаває»? Таке враження складається, гортаючи наші газети.

Про останню сесію міської ради більшість видань майже анічичирк. Цирк з кульками в парламенті цікавий. А перли та розборки місцевих депутатів, виходить, ні? А писати таки дійсно є про що. І це підтверджує практика місцевих Інтернет-видань, зокрема і того, на якому маю честь пописувати свої огляди.

Щоправда, поодиноким виключенням є «Семь дней», які подають найважливіші рішення сесії. Ну і, звісно, комунальні «Чернігівські відомості» в силу своїх зобов'язань подають дозовану інформацію перебігу засідання.

Але ж де гострота? Де журналістські розслідування? Версії, коментарі? - Все це залишається в Інтернеті, на сайтах та форумах безмежної, але такої обмеженої для більшості павутини.

Тож про минулотижневі газети...

Есть такая партия!

«Сіверщина» традиційно відводить свої шпальти для НУНС. Спочатку на другій сторінці лідер фракції В'ячеслав Кириленко розповідає про втілення в цьогорічному бюджеті соціальних ініціатив Президента. А на четвертій - читачів чекає проникновенна замальовка Олександра Ясенчука про депутата-земляка з Чернігівщини у цій фракції Юрія Бута.

Також на сторінках «Сіверщини» з'явилась «Прилуцька сторінка». Назва говорить сама за себе. Мене особисто порадувало інтерв'ю з відомим оригінальним сучасним українським письменником Юрком Покальчуком. Він - давній друг Прилуцької колонії для неповнолітніх і частий гість в Прилуках.

Ніхто не «проти», усі - «за»? 

«Чернігівські відомості», виконуючи завдання комунального видання, як вже зазначалося, інформує про перебіг останньої сесії міської ради, прощання з зимою, організоване міською владою, та знайомить читачів з депутатом від СПУ Едуардом Альохіним.

Також видання продовжує нав'язувати однозначну думку про необхідність забудови по вулиці Савчука та будівництва дороги від Валу до вулиці Молодчого. Як ще один аргумент наводяться думки місцевих архітекторів, які в своїй більшості, з певними зауваженнями, висловились «за» таке будівництво. Тож видання сподівається, що таке рішення буде «вагомим аргументом навіть для тих екологів, які заперечують необхідність будівництва».

Щоправда, «Місто», подаючи інформацію про засідання Спілки архітекторів, пише не так однозначно: «один з найстаріших архітекторів міста Віктор Устинов вважає, що потрібно будувати повноцінну дорогу і критикує цей проект, на його думку, дорога не прикрашатиме місто.

Прикро, що гра відбувається в одні ворота - справжньої дискусії щодо цього проекту не видно в друкованих ЗМІ. А це вже, вибачте, не донесення об'єктивної інформації до громади, а якась пропаганда «світлого майбутнього Савчуків» з магістраллю біля Десни та новими багатоповерхівками.

«Квадратний метр»

В ситуації на ринку житла намагалися розібратися журналісти «Вісника Ч». Вартість квадратного метра нового житла в Чернігові досягає 1000$. Також видання наводить порівняння цін на житло в районних центрах Чернігівської області - у віддалених районах двокімнатна квартира коштує всього 10 000 доларів.

Також про це пише «Весть», додаючи порівняльну таблицю динаміки вартості квадратного метру житла за останні роки в обласних центрах України. Лише в чотирьох містах ( і Чернігові зокрема) середні ціни пропозицій нижчі 1000 доларів.

Капіталізм з людським обличчям? 

На минулому тижні своє продовження отримала тема «ЧеЗаРи». Безпосереднім інформаційним приводом стало підписання міською радою та новим словацьким керівництвом заводу так званого меморандуму щодо збереження та розвитку соціальної інфраструктури підприємства. Звичайно, «меморандум» - це лише джентльменська угода, декларація про наміри, а як насправді поведе себе новий власник покаже час.

І якщо «Чернігівські відомості» та «Місто» налаштовані достатньо оптимістично щодо майбутнього «соціалки», то «Весть» ставить під сумнів однаковість розуміння розпливчастих формулювань меморандуму міської влади та словацьких власників.

Обіцяного три роки чекають. В Чернігові - довше

Міська влада пообіцяла побудувати пам'ятник жертвам Голодомору 1932-33 рр. Презентація проекту якого відбулася на минулому тижні, про що пишуть «Семь дней», «Чернігівські відомості» та «Чернігівщина». Щоправда, остання справедливо нагадує попередні обіцянки чернігівської влади різних рівнів про будівництво «достойного пам'ятного знаку» на місті скромного каменя «Борцям за волю України», встановленого патріотами ще на початку 90-х.

За роки місцева влада не спромоглася побудувати достойного символу Незалежності країни. Сподіваємось, що пам'ятного знаку жертвам Голодомору доведеться чекати не так довго... 

Журналістські поїденьки 

Вже стає доброю традицією серед газетярів проводити невеликі журналістські розслідування кулінарного характеру. То піцу кращу вибирають, то обід в офіс замовляють, а то вже і по ресторанах почали ходити - випробовувати якість сервісу на власних шлунках.

Тож історію в дусі дамського роману оповідають журналістки «Вести», які не довго (або й довго) думаючи відправились на пошуки пригод в ресторан «Турецький», що за Киїнкою. Вражень, як видно з оповіді було багато, і вони вцілому не на користь відвіданого закладу. Для посилення емоційності та, мабуть, в дусі справжнього «жіночого роману» в розповідь впліталися фразочки типу «вечерний напряг» та «ни один фонарь нафиг не горел». 
 

Не політкоректно, одначе... 

Міцним слівцем не гребує і «Гарт». Щоправда, тон публікації про Косово нагадує радше кращі зразки радянської пропаганди. Автор, старший кореспондент видання Олег Шпак, зі «своей скворечни» займає жорстку антиалбанську позицію, жорстко критикує європейську спільноту, а надто США за позицію щодо відокремлення Косово, при цьому особливо не добираючи слів. 

Чого варті лише звороти: «Европейские СМИ, давно уже превратившиеся в язык, которым тамошние политики лижут задницу дяде Сэму, со слезами умиления расписывают счастливое будущее албанского Косово», або «жертва пьяной акушерки Джордж Буш-младший, уровень интеллекта которого заканчивается на той отметке, с которой даже у макаки начинается».

Відверто провокаційний текст не прикрашає минулотижневий випуск наймасовішого тижневика області.

Музею - бути?

«Семейная газета» ставить багато питань «Чому» щодо ситуації навколо колишнього льотного училища. Невідомо, правда, хто має на них відповісти.

Але головне і реальне питання винесене в підзаголовок матеріалу - чи буде мати подальше життя створений ще у 1971 році музей та чи залишаться в Чернігові 8 літаків-експонатів. Зараз музей перебуває в критичному стані: немає ні приміщення, ні фінансування, а літаки керівництво українських ВВС планує приєднати до музейних експонатів в м. Конотоп.

Наша служба и опасна и трудна... 

Мова не про міліціонерів, а про травматологів. Виявляється, що і травматологи можуть отримати травму (вибачне за тавтологію), виконуючи свої професійні обов'язки. Виявляється ці лікарі отримують добрячі стусани, а то і травми від неадекватних, почасти просто п'яних пацієнтів. Проблему досліджувала «Весть». Дійшло до того, що головний лікар міської лікарні № 2 Володимир Фаль публічно звинуватив чернігівську владу і міліцію в особі Соколова і Альохіна в бездіяльності щодо покарання винних. В інтерв'ю постраждалі лікарі розповідають про злочинну бездіяльність правоохоронців, щодо розслідування таких випадків.