Чернігівщина: Бал мрій. А раптом...

Викладачі та випускники Чернігівського ліцею для обдарованої сільської молоді, а також батьки нинішніх ліцеїстів наприкінці різдвяно-новорічних свят організували і провели благодійний бал. Варто зазначити, що подібних балів на їхньому рахунку вже шість. У той час, коли в Чернігові ще мало хто чув словосполучення „благодійний бал”, вони почали відроджувати цю забуту традицію.

Суть ліцейських благодійних балів полягає в тому, щоб окрім святкування Нового року за старим стилем ще й робити добру справу для ліцеїстів-сиріт. Традиційно на кожному з двох курсів цього навчального закладу навчається по кілька дітей, які не мають батьків.

Отож і під час цьогорічного благодійного балу була мета зібрати гроші для двох учнів випускного класу. Ці діти одержать кошти до випускного вечора і зможуть придбати собі щось конче необхідне.

-- Зазвичай нам вдається зібрати коштів стільки, щоб кожному випускникові-сироті дісталося в межах півтисячі гривень, -- пояснює директор ліцею Галина Коломієць. – Сподіваємося, що й нині буде так же.

Підготовка до балу триває ґрунтовно і довго: викладачі, учні та їхні батьки старанно збирають різноманітні ексклюзивні речі для продажу „з молотка”.

Зазвичай вдається спакувати кілька десятків лотів: тут і декоративно-вжиткові вироби з дерева, і вишивки, і домашні соління (грибочки, огірочки), і мед з домашніх пасік ліцеїстів, і картини та інші художні вироби. Запрошені на бал активно викуповують ліцейські ексклюзиви на радість організаторам і учням.

-- Чому бал мрій? – дивується пані директорка. – Так вийшло саме собою, бо у зв’язку з тим, що минулої осені ліцей наполегливо хотіли виселити з приміщення педуніверситету – більшого бажання, ніж отримати нарешті своє приміщення вже ні учні, ні батьки, ні викладачі не мають... От ми й вирішили помріяти в день старого Нового року або ж  Василя Великого. Хочемо, щоб у новому році наші мрії здійснилися. Сподіваємося на це.

Однак серед гостей благодійного балу мрій не було помічено жодного представника влади, від якої, власне, і залежить у даному випадку здійснення чи нездійснення мрії обдарованої сільської молоді Чернігівщини.

Однак викладачі досі тепло згадують, як колись до них на бал приходив голова облдержадміністрації Микола Бутко (коли то було?) і викупив один лот за тисячу гривень. Тоді організаторам вдалося зібрати аж кілька тисяч і підтримати багатьох нужденних дітей. Навіть фото з цього балу в них зберігається...

Ще згадують, що тодішньому голові ОДА настільки сподобалася ідея благодійних балів, що він організував у драмтеатрі благодійний губернаторський бал. Тільки дай Боже пам’яті -- коли то було.

Представникам же влади, схоже, більше до вподоби турбуватися про сільських дітей з трибуни обласної ради, а не витрачати час на неформальне людське спілкування, в результаті якого багато питань дивним чином прояснюється. А іноді й зовсім відпадає...