Порив всиновлення дітей охопив Чернігівщину

На Чернігівщині – справжній кіндер-бум. 200 родин хочуть взяти на виховання прийомних дітей. Із таким темпами, кажуть фахівці, скоро в області сиріт не залишиться зовсім.

Вперше в історії України на утримання названої дитини дають добрі гроші – тисячу гривень на місяць, як у сиротинці. Так працює березневий указ президента про першочергові заходи щодо захисту прав дітей. Що спричинило поворот у свідомості – любов до малюків чи до наживи?

 

На Чернігівщині – черга охочих взяти на виховання дитину. Про таке бажання заявили дві сотні родин. Такими темпами за 10 років в області сиріт не залишиться, кажуть фахівці, але припускають, що кіндер-бум спричинив березневий указ президента про допомогу нерідній дитині – тисяча гривень щомісяця. Раніше малюків брали лише іноземці – переважно італійці та американці. Нині шестеро дітей вперше взяли українці.

Подружжя 40-річних сільських вчителів чи лікарів, яке вже виховало двох дітей та утримує приватне господарство – так виглядає названа родина на Чернігівщині.

Анатолій Остронос, директор Городянської школи-інтернату для дітей-сиріт: "Ми раді, що наших дітей забирають як в українські, так і в закордонні сім’ї. Але ми повинні розуміти, що це діти зі складних сімей, що ці діти, можливо, й не приживуться, з роками стануть іншими – про це батькам слід пам’ятати. Не повинно і плановості в цьому бути, мається на увазі, що до такого-то року повинні бути всі інтернати закриті, а діти порозбирані".

Ніна Кононенко, заступник директора Чернігівського обласного центру соціальних служб для молоді: "Ніякого покарання після повернення дитини прийомні батьки не несуть. Ну, прийняли рішення про створення, потім прийняли рішення про ліквідацію. А дитина що? Це ж також особистість. Як же з такого віку її травмувати?".

Дев’ятикласник Андрій Болотян Новий рік зустрічатиме у названій родині. Після смерті матері його та двох сестер забрали далекі родичі. Маму хлопцеві замінила тітка. Жінка зізнається, що про указ президента не чула, тож тисяча гривень щомісяця для неї стала несподіванкою.

Алла Павлович, названа мама: "Боже упаси, ми навіть не знали, що даються ці гроші на прийомні сім‘ї. Ми узнали вже потім, коли він вже у нас жив. Ми тільки в листопаді стали оформлятися, брали без ніяких грошей".

Андрій Болотян: "Я был здесь в гостях и решил, пришел и говорю: "Я, наверное, останусь здесь". А она мне говорит: "Хорошо, тебе будет здесь лучше, оставайся".

Твердість намірів названих батьків випробовує Центр соціальних служб для молоді. На тренінг кандидати їдуть за свої гроші, збирають два десятки довідок про здоров’я, прибутки, житлову площу та навіть стосунки із сусідами. Через суворі вимоги з двох сотень охочих лише 25 дозволили виховувати сиріт.