Комунальна газета Чернігова стала менш заангажованою: на першій сторінці замість мера “публікують пі

У Чернігові відбувся дводенний семінар "Місцеві ЗМІ – партнер чи суддя місцевої влади?", організований фондом “Партнерз” і чернігівською громадською організацією “Доброчин”. Польські експерти ознайомили журналістів друкованих та електронних ЗМІ Чернігівської області з реаліями медіаринку Польщі, оглянули історичні пам’ятки Чернігова та відвідали редакцію газети міської ради “Чернігівські відомості”.

За словами Веслава Ваславчика та Ілони Іловецької-Танської, друкована преса Польщі переживає нелегкі часи. Старим виданням дуже важко утриматися на плаву, а рішення робити нову газету можна порівняти з актом добровільного самогубства. Щоб вийти на рівень самоокупності, редакторам і журналістам потрібно “терпіти” 2 роки. Причина – жорстка конкуренція між виданнями і зростання впливу електронних ЗМІ (у т.ч. і Інтернет-видань) на масового споживача. Між польськими видавцями йде цінова війна, яку витримують далеко не всі. Навіть у цій сфері процеси глобалізації мають не останнє значення – газетам з потужним західним капіталом виживати легше, бо вони знаходяться у більш “комфортному” фінансовому становищі. Найдешевша місцева газета у Польщі коштує дорожче українського аналогу - 1 zł, центральна – 2,8 zł.

Українські колеги також ділилися досвідом. Наші “районки”, як виявилося, виживають або за рахунок монопольного становища, або за рахунок іншого бізнесу чи дотацій. Правда, в обласних центрах і великих містах усе трішки інакше. Там вже з’являється конкуренція. А загалом, якщо порівнювати польську і українську пресу, перша є більш відвертою і виразною, друга – більш філософська. Правда, як зазначив фотокореспондент газети “Теледень-Славутич”, неможливо перенести повністю чужий досвід на цей грунт так само як неможливо зробити дві однакові фотографії.

14 вересня з роботою редакції  газети  міської ради “Чернігівські відомості” журналістів і польских гостей ознайомив керівник її “трудового колективу” Олег Трухан.

“Когда я пришел в редакцию, у меня создалось впечатление, что попал в социализм. Пришлось уволить всех лентяев и взять хороших людей, которые хотят зарабатывать деньги”, - зазначив редактор. За його словами, газета збільшила обсяг, стала набагато цікавіше, покращилися фінансові показники роботи журналістів. Якщо газета і друкує матеріали міськради чи інші офіційні документи, то у такому випадку збільшує обсяг: “Информация должна быть либо интересной, либо за деньги и не в ущерб читателю. Видите? На первой странице пиявка, а не мер!”. Виявляється, «Відомості» вирішують багато проблем міста. Наприклад, після публікації з приводу критичного стану “Царської альтанки” на Болдиних горах розпочато її капітальний ремонт. Стосовно виборів, за словами Олега Трухана, газета теж вирішує проблему: друкує матеріали про Януковича як про Прем’єра. Всі інші кандидати мають змогу дати платну політичну рекламу за діючими розцінками. Редактор поскаржився, що “не сильно хотят, сколько не обращайся. Мы бы печатали того же Ющенко, но “Наша Украина” не реагирует”.

Семінар, напевно, був обопільно корисним. Дуже влучним стало одне з підсумкових висловлювань Веслава Ваславчика: “Журналіст – це професія, і ризик включено у цю професію. Страх не повинен бути сильніше”.