Останнє оновлення: 15:03 п'ятниця, 20 жовтня
Відходи / Проблема
Ви знаходитесь: Економіка / Україна / Сортування сміття з 1 січня 2018-го не буде
Сортування сміття з 1 січня 2018-го не буде

Сортування сміття з 1 січня 2018-го не буде

З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.

Про це йдеться у статті 32 Закону України "Про відходи", до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році.

Пр оце пише профільний ресурс ecotown.com.ua.

Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, що необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони.

Згідно із Законом "Про відходи", "оброблення (перероблення) відходів – це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення".

Відповідно до європейських норм, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні відвозитися на полігони ТПВ, а з небезпечними проводитимуться необхідні для знешкодження операції. При цьому на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви ЄС 1999/31/EC).

Чинний Закон України "Про відходи" не має переліку та послідовності операцій із сміттям. За таких умов доданий 2012 року пункт до статті 32 цього Закону набуває декларативного характеру.

Згідно з прогнозом експерта міжнародної неурядової організації "Екологія. Право. Людина" Алли Войціховської, через відсутність інфраструктури норма про заборону захоронення неперероблених побутових відходів навряд чи запрацює з 1 січня 2018 року.

«Сьогодні незначна кількість населених пунктів роздільно збирає сміття та має сміттєсортувальні лінії, – зауважує вона. – Проблема не в коштах, а у відсутності бажання зробити користь для людей і довкілля».

Не бачить можливостей, аби норма про заборону захоронення неперероблених відходів запрацювала вже за півроку і заступниця голови комітету парламенту із питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак.

«Навіть наявні потужності для перероблення відходів – скла, паперу, пластику чи металу – приймають матеріали вибірково: приміром, важко знайти підприємства, які б утилізували непрозорий пластик з-під молочної продукції, - пояснює вона. – До того ж українці неправильно сортують сміття – приміром, приносять забруднений пластик».

У відповідь на запитання про те, як Мінрегіон збирається виконувати норму про заборону захоронення неперероблених відходів,

За словами заступниці начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Мірегіону Людмили Полтораченко, питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів належить до відання виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.

Посилаючись на Положення про Міністерство регіонального розвитку, Людмила Полтораченко «Ми слідкуватимемо за дотриманням закону "Про відходи" органами місцевого самоврядування, безпосередньо відповідальними за вивезення сміття.

Пункт про заборону захоронення неперероблених відходів у Мінрегіоні коментувати відмовились. «Відомство активно працює над впровадженням Директив Європейського Союзу 2012/19/EC (про відходи електричного та електронного обладнання) та 2006/66/EC (про батареї та акумулятори), - каже Людмила Полтораченко. – Передбачено розширення відповідальності виробників та імпортерів, що сприятиме сталому виробництву та споживанню електричного та електронного обладнання, батарейок та акумуляторів, створення належних правових умов для їх діяльності та спрямування коштів виробників електричного та електронного обладнання, батарейок та акумуляторів до сфери поводження із побутовими відходами».

Як зазначається у звіті Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства "Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016 рік", торік лише 5,8% усього сміття в Україні було утилізовано: 2,71% – спалили, а 3,09% – відправили на перероблення. «У 2016 році у 575-ти населених пунктах впроваджували роздільний збір сміття, працював один сміттєспалювальний завод і три сміттєспалювальні установки», - повідомляє відомство.

Сьогодні Україна потребує перегляду принципів перероблення сміття на діючих підприємствах, наголошує Алла Войціховська. «Компанії, які використовують сміття як джерело енергії, завдають великої шкоди довкіллю. Експертка говорить: щоб зробити ці підприємства екологічно чистими, потрібно витратити чималі кошти: очисне обладнання на сміттєспалювальному заводі у Польщі коштує 140 мільйонів євро, при чому вартість самого підприємства сягає приблизно такої ж суми, - пояснює вона. - Навряд чи хтось із власників сміттєспалювальних заводів в Україні зараз готовий до таких інвестицій».

За даними Верховної Ради, в Україні на 1 січня 2017 року було 29722 населених пунктів: 460 міст, 885 селищ місцевого типу і 28377 сіл. У дослідженні Мінрегіону не йдеться, який саме обсяг сміття сортують в Україні, а також на якій стадії перебуває впровадження ініціатив роздільного збору відходів. Наразі наша країна не має жодного заводу із комплексної переробки сміття.

Наразі в Україні спостерігається негативна тенденція збільшення кількості відходів відправлених на полігони, говорить Алла Войціховська. «У 2016 року в Україні захоронено на 1,2 % більше побутових відходів на сміттєзвалищах, ніж у 2015 році, - каже активістка. - Причинами такої ситуації стали незацікавленість населення та виробників у скороченні обсягів продукування та сортуванні сміття, незацікавленість підприємців у переробленні сміття (відсутність стимулювання займатися цим) і застарілість законодавства».

У липні 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів України закінчило роботу над "Національною стратегією поводження із відходами", в якій детально описано проблему поводження зі сміттям та заходи для її вирішення. Перепоною для реалізації положень документу може стати кількість органів, відповідальних за поводження із відходами та чинний закон "Про відходи" від 1998 року.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано шість законопроектів про сферу побутових відходів. У контексті утилізації та захоронення сміття найбільш цікавими є законопроекти 4028, 4838 і 6602.

Законопроект 4028 пропонує новий варіант утилізації товарних упаковок, а 4838 і 6602 майже повністю змінюють чинний закон "Про відходи". Останні закладають основу для запровадження нових стратегій поводження із відходами в Україні та, відповідно до законодавства ЄС, чітко прописують систему моніторингу, збору, сортування, транспортування, утилізації та захоронення сміття. Зокрема, ці документи пропонують чітку послідовність операцій у сфері побутових відходів: запобігання утворенню відходів, підготовка відходів до повторного використання, матеріальна утилізація, інші операції утилізації, видалення. Також вони зобов'язують підприємства брати відповідальність за утилізацію своїх відходів.

Зрештою, законопроекти 4838 і 6602 пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 до 1 січня 2025 року.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM



Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Представники «Справедливості» разом зі всією Україною вимагають реформ

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор