У Чернігові беруть законні хабарі?

Тема хабарів в органах державної влади вже присутня не перший рік. І як не намагалися з нею боротися державні мужі, так вона і залишається великою раковою пухлиною на недорозвинутій українській економіці.

А справа полягає в тому, що ми намагаємося схопити за руку якогось Миколу, що зазіхнув на 100 гривень в той час, коли, начебто виконуючи «закон», всіх інших оббирають до нитки. І в-першу чергу, проблема полягає в дірках у законі та у тому, як цей закон трактують.

От і ця історія про дірки, трактат та законні хабарі.

Чернігів, 2006 рік, управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради.

При управлінні архітектури та містобудування діє архітектурно-містобудівна рада згідно з законодавством та на підставі Положення про цю ж саму раду, затвердженого рішенням міськвиконкому №195 від 20 серпня 2001 року.

Рада за Положенням повинна діяти, як дорадчий орган та має право надавати рекомендації управлінню архітектури. До складу ради повинні входити найбільш авторитетні і висококваліфіковані фахівці.

Тобто мета створення такої ради, що і прописано в Положенні – це професійний розгляд і обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних проектних рішень об’єктів архітектури та містобудування і, в разі потреби, основних положень архітектурно-планувальних завдань та програм на розробку значних об’єктів архітектури та містобудування.

Що ж відбувається насправді?

А насправді під головуванням архітектора діє звичайнісіньке законне хабарництво, про яке неодноразово нагадував депутат міської ради Валерій Шашенок. Та й рада сама складається здебільшого з представників комерційних структур, які не пропускають жодного питання, яке так чи інакше перетинається з їхніми інтересами.

Отже, діє наступний механізм

Вирішив інвестор - нехай навіть місцевий і маленький - побудувати магазинчик. Придивився клаптик міської землі, прийшов до архітектури, написав заяву та отримав викопіювання, звірив його з генпланом міста, переконався, що згідно з генпланом заперечень нібито немає.

Після цього звернувся він до відділу земельних ресурсів, щоб переконатися, чи вільна та ділянка і чи можна там будувати. У разі позитивної відповіді пише заяву на отримання акту погодження земельної ділянки та внесення питання на розгляд сесії.

Отут і починається найцікавіше

В тому акті повинно стояти п’ять підписів від різних інстанцій, які погоджують і дають своє залізне «добро», серед яких управління архітектури та містобудування. Всі погоджують нормально, бо чого ж не погоджувати, ще ж нічого немає, тільки не архітектура.

Приходить інвестор до архітектури зі своїм маленьким питанням, а головний архітектор і каже:

- Ви, шановний,  ідіть замовте проект фасаду цієї споруди, потім винесемо його на розгляд архітектурно-містобудівної ради, а вже потім я вам поставлю підпис і дам відповідний висновок, інакше питання на сесію не потрапить.

Нагадую, подивіться на мету ради, що прописана спочатку – для чого вона створювалась?

Логічним запитанням, яке одразу ж виникає, є: де краще замовити проект фасаду і скільки це буде коштувати?

Відповідь така ж логічна «про це знає кожен інвестор». Звичайно, у архітектора «фірми архітектора», який входить до архітектурно-містобудівної ради, на якій він цей проект вдало захистить. А коштуватиме він всього нічого – 2500.

А чи можна зробити макет в іншому місті, дешевше?

Напевно, що так!

Але хто ж тоді буде його захищати, як не той архітектор, що входить до архітектурно-містобудівної ради?

От і виникає дилема перед інвесторами.

Чи заплатити гроші за розробку макету фасаду та отримати підпис архітектора з позитивним висновком до нього?

Чи поїхати геть? Бо де гарантії того, що депутати проголосують за, а не знімуть питання з розгляду, що набагато вірогідніше? Тоді можна і час, і гроші втратити.

Хто там і як надалі розподіляє здерті незаконними вимогами кошти невідомо – це, напевно, справа прокуратури.

А наслідки такої ганебної практики лягають на ефективність роботи як губернатора, так і всієї гілки влади. Як казав наш перший Президент України Леонід Кравчук: «Маємо те що маємо».

Вже скільки років рухаємо цю привабливу місцеву економіку до інвесторів і все начебто добре, але тільки доходить до діла, то вони наче від вогню тікають. А ми стенаємо плечима та думку гадаємо, що ж не так: і влада прозора, і назустріч інвесторам йдемо???