Українська картопелька: Бути чи не бути?

Дехто вважає, що вирощування селянами на поліських землях товарної картоплі залишається чи не останньою галуззю рослинництва, яка ще сяк так економічно рентабельна, тобто не є збитковою.

Спробуємо розібратися чи може селянська родина не тільки виростити на 1-2 га власної землі картоплю, але й отримати відшкодування своєї важкої праці.

Для прикладу візьмемо середні розцінки на проведення сільгоспробіт, що сформувалися у Куликівському районі Чернігівської області цього року. Щоб виростити на одному гектарі товарну картоплю власнику землі, що не має засобів виробництва, крім власних зусиль, потрібно в грошовому еквіваленті витратити біля 11390 грн.

Ось орієнтовна калькуляція витрат в розрахунку на один гектар: оранка (1 сотка – 5 грн.) – 500 грн., культивація – 200 грн., посівний матеріал (біля 3200 кг на гектар по 1 грн.) - 3200 грн., механізована посадка (1 сотка - 4 грн., 4 людини по 30 грн.) – 520 грн., мінеральні добрива (200 кг по 1,5 грн.) – 300 грн., механічне внесення добрив – 50 грн., обгортання (1 сотка – 2 грн.) – 200 грн., боротьба з шкідниками (двічі) – 100 грн., механічне знищення бур’янів(двічі) – 200 грн., механічне копання (1 сотка – 6 грн.) – 600 грн., ручний підбір картоплі за механічною копалкою (40 робото-днів по 30 грн.) – 1200 грн., транспортування з поля (5 ходок по 30 грн.) – 150 грн., сортування і перебирання (40 робото-днів по 30 грн.) – 1200 грн. Крім того, щоб вродило по 200 центнерів картоплі на гектар потрібно внести хоча б 50 тонн гною на 1 га (1 тонна по 40 грн.), що обійдеться у 2000 грн., механічна вантаження гною – 350 грн., транспортування (10 ходок по 30 грн.) – 300 грн., розкидання гною(4 робото-днів по 30 грн.) – 120 грн.

Якщо вродить 200 центнерів на один гектар, то розрахункова собівартість 1 кг картоплі при збереженні цьогорічного співвідношення цін на картоплю (1,5 грн. за 1 кг – товарної, по 1 грн. – посівної, 0,25 грн. - дрібної) складе по товарній картоплі (40% від вирощеного врожаю) 78 коп., посівної (30% від вирощеної) – 69 коп., по дрібній (30 % від вирощеної) – 17 коп. Не важко спрогнозувати, що при середньорічній врожайності, вартість картоплі у роздріб у великих містах в цьому році повинна бути не менше 1 грн. за кг.

Як бачимо, вкладання коштів у вирощування товарної картоплі на продаж в поліському селі у 2006 році буде рентабельним якщо оптова ціна її перевищить 78 коп. за 1 кг. Будь-який „грошовий мішок”, що не має власної техніки і землі, повинен добре подумати над тим чи варто вкладати кошти вирощування картоплі силами місцевих селян на їх землях. Головне те, що селянські родинні господарства (українській замінник заокеанського поняття - „фермерські”) сьогодні в принципі на межі втрати такого виду діяльності, як вирощування товарної картоплі.

Постає закономірне питання, які взагалі сільськогосподарські культури рентабельно вирощувати сьогодні селянським родинам на своїх землях, якщо з ними конкурують і будуть конкурувати потужні капіталістичні по суті сільгоспструктури („капгоспи”), якими так опікуються „ліві” політичні сили ? Поглянемо разом у майбутнє. Отже, бажання отримати максимальні прибутки і стрімке вимирання українських селян, безсумніву, призведе до появи у цих капгоспах дешевої і дисциплінованої робочої сили - емігрантів, в т.ч. нелегальних, з азійських та нехристиянських країн. Ці емігранти швидко зрозуміють, що на українських поліських та лісостепових землях можна непогано жити родинами, якщо в них буде по 8-10 дітей-робітників. Навіть, без будь-якої підтримки існуючої влади і наявності цивілізації, на кшталт газу, електроенергії, водогонів, шкіл, бібліотек, пенсій та медичного обслуговування. Для цього достатньо разом з купою дітей обробляти нашими дідівськими методами до 4 гектарів землі, утримувати 1-2 корови, коня, курей, качок та гусей.

Чи не занадто дорогою виявиться дешева „капгосподарська” картопелька (і не тільки картопелька) для майбутнього не тільки України, але і Європи, якщо проблема вимирання українських християнських селянських родин, як виробників товарної сільгоспродукції на власній землі, яка почалася з голодомору 1933 року, залишиться поза увагою не тільки українських патріотів, але й європейського співтовариства ?

Економічний оглядач „Сіверщини”