Держенергонагляд розкрив свої таємниці

Конференція на тему: «Держенергонагляд України – історія, основні засади функціонування та перспективи розвитку» вперше відбулась 23 квітня в Навчально-методичному центрі профспілок.

Повідомляє інспекція Держенергонагляду у Чернігівській області.

Метою державного енергетичного нагляду за режимами споживання енергії є сприяння забезпеченню сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави шляхом здійснення контролю за дотриманням суб’єктами електроенергетики, суб’єктами відносин у сфері теплопостачання та споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання електричної й теплової енергії.

На конференції були присутні керівники органів виконавчої влади області та місцевого самоврядування, очільники Головдерженергонагляду України й інспекції Держенергонагляду у Чернігівській області, представники державних організацій, інших інспекцій області, суб’єктів господарювання та громадськості, – всього близько 200 осіб.

Учасники конференції заслухали доповіді начальника інспекції Держенергонагляду у Чернігівській області, старшого державного інспектора з енергетичного нагляду Анатолія Івановича Скиби, його заступника Сергія Олександровича Засіменка та начальника відділу Андрія Андрійовича Демченка.

Доповідачі відзначили важливість діяльності Держенергонагляду в розбудові і підтриманні у належному технічному стані енергетичного господарства держави. Розповіли про історію створення Держенергонагляду та роботу інспекції в сучасних умовах. Повідомили про результати діяльності інспекції Держенергонагляду у Чернігівській області за 2012 рік. Акцентували увагу присутніх на нововведеннях у законодавстві України, щодо політики держави в енергетичній сфері.

У важкі роки, наприкінці Великої Вітчизняної війни, 18 травня 1944 р. наказом Державного Комітету Оборони для забезпечення нагляду за технічним станом енергоустаткування й режимами енергоспоживання в Міненерго країни був створений орган державного енергетичного нагляду – Держенергонагляд СРСР.

Однією з основних задач новоутвореного органу стало здійснення державного нагляду за технічним станом електростанцій, енергетичних установок на підприємствах та установах. Паралельно вирішувались питання економії енергії, покриття її дефіциту за рахунок регулювання електроспоживання, організації збору коштів за спожиту електроенергію, надійного електропостачання тощо. З того часу у своєму становленні Держенергонагляд пройшов декілька етапів, на яких його основні задачі і функції поступово змінювалися й доповнювалися, змінювалась і його організаційна структура.

З часів створення незалежної держави, уряд України завжди приділяв увагу енергетичній сфері. «Положення про державний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії» було затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 7 серпня 1996 р. У 1997 році Верховна Рада ухвалила Закон України «Про електроенергетику», де в статтях 9 та 27 встановлено основні завдання й функції Держенергонагляду та визначено права інспекції з питань контролю за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства про електроенергетику.

У 2002-му після тривалого розгляду питання щодо відновлення діяльності Держенергонагляду, Кабінет міністрів України постановою № 665 від 17 травня «Про внесення змін до постанови КМУ від 07.08.1996р. № 929» затвердив Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії в новій редакції.

У 2005 році Верховна Рада прийняла Закон України «Про теплопостачання», а також внесла зміни до Закону України «Про електроенергетику», згідно з якими повноваження Держенергонагляду розширені. У 2006-2008 рр. Положення про Держенергонагляд переглянули й затвердили у новій редакції (постанова КМУ від 13 лютого 2006 р. №131). Маючи тривалу історію існування й трансформування своїх функцій, на сьогоднішній день Держенергонагляд діє як єдина і цілісна організація, що відстоює інтереси Держави в енергетичній сфері. Пройшовши разом із країною складний період реформування, Держенергонагляд став потужною організацією, яка активно впливає на покращення стану енергозабезпечення українських споживачів.

Структура Держенергонагляду України складається з Відокремленого підрозділу «Головдерженергонагляд», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8. Очолює Держенергонагляд головний державний інспектор України з енергетичного нагляду Володимир Андрійович Лушкін.

Головдерженергонагляду підпорядковані вісім відокремлених підрозділів у відповідних регіонах. Інспекція Держенергонагляду в Чернігівській області належить до ВП «Держенергонагляд у Центральному регіоні», розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 62-Б. До складу інспекції Держенергонагляду у Чернігівській області (розташованої за адресою: 14001, м. Чернігів, вул. Текстильників, 10) належать Корюківське, Ніжинське, та Прилуцьке відділення.

За 2012 рік інспекцією Держенергонагляду у Чернігівській області було проведено 687 обстежень та перевірок згідно з планами основних робіт, за результатами яких виявлено 8939 порушень законодавства про електроенергетику та видано 342 приписи щодо усунення виявлених порушень, з яких 57 повторних.

За результатами перевірок виконання приписів винесено 52 постанови про стягнення штрафів на загальну суму 94775 грн. 302 посадові особи притягнуті до адміністративної відповідальності. Також торік здійснено 249 позапланових заходів, за результатами яких виявлено 435 порушень і видано 39 приписів щодо усунення виявлених порушень. Особлива увага приділялася монополістам електропостачання й теплопостачання.

Найтиповіші порушення нормативних документів, які виявляються під час обстеження споживачів:

– відсутня особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства, та

особа, що буде її заміщати на час відсутності (або договір на обслуговування електроустановок зі спеціалізованою організацією);

– не забезпечена необхідна кількість кваліфікованого електротехнічного та

електротехнологічного персоналу;

– робота з персоналом ведеться з порушенням вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС);

– підприємства не забезпечені в повному обсязі нормативною, експлуатаційною документацією, інструкціями, виконавчими схемами;

– порушуються терміни проведення або взагалі не проводяться випробування

норм та параметрів електрообладнання;

– обслуговування й огляди обладнання проводяться з порушенням норм та інструкцій заводів-виробників;

– технічний стан електрообладнання у багатьох випадках потребує капітального ремонту або повної заміни. Немало й інших порушень. 

І ще одна важлива тема конференції. 1 січня цього року набули чинності зміни до Закону України «Про електроенергетику» (575/97-ВР), які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій» (5021-17) від 22.06.2012 № 5021-VI.

Зазначено, що Держенергонагляд за письмовим зверненням заявника надає висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання. В даних змінах до Закону розглянуті такі основні моменти. Як визначається ставка плати за стандартне приєднання електроустановок? На підставі чого визначається вартість послуг з приєднання електроустановок замовників, що не є стандартним приєднанням?

Ким забезпечується розроблення проектно-кошторисної документації? Як та за чиї кошти фінансується приєднання електроустановок замовника, яке не є стандартним? Як фінансується приєднання об’єктів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії? Як зменшується вартість послуг з приєднання електроустановок замовника, об’єктів будівництва, в яких передбачається розміщення доступного житла або житлового фонду соціального призначення?

Як фінансується розвиток електричних мереж, що перебувають у власності або користуванні електропередавальних організацій? Має чи не має право електропередавальна організація відмовити замовнику, котрий хоче приєднати електроустановки до цих мереж? Що робити споживачам, які отримали технічні умови до 1 січня 2013 р. та ще не підключені?

Постановою НКРЕ від 25.12.2012 № 1695 (z0065-13) «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання електроустановок для Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя на 2013 рік», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8 січня цього року за № 65/22597 (дата набуття чинності – 25 січня 2013 р.), затверджені ставки плати за стандартне приєднання електроустановок для Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя на 2013 рік.

Потрібно чітко виконувати Правила приєднання електроустановок до електричних мереж. Що першочергово необхідно зробити замовнику для приєднання його електроустановки до мереж електропередавальної організації? Чи має право суб'єкт господарювання за зверненням замовника приєднувати його електроустановок до власних технологічних електричних мереж?

На підставі чого визначається  плата за приєднання електроустановок замовника до електричних мереж? На підставі чого регулюється приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), хто може виконувати їх функції та за рахунок чого здійснюється їх електрифікація? Де має бути розташована точка приєднання електроустановки замовника та де це зазначається?

Як визначити – приєднання стандартне чи ні? Чи може замовник запропонувати свої варіанти можливого приєднання? Чи має право замовник отримувати вихідні дані для техніко-економічного обґрунтування на підставі заяви? Як підключаються та визначається точка приєднання для тимчасових (сезонних) або віддалених географічно споживачів? Як підключаються та визначається точка приєднання для будівельних майданчиків?

Як забезпечується проектування розвитку електричних мереж з метою приєднання електроустановок замовника, яке не є стандартним? Як забезпечується проектування розвитку електричних мереж з метою приєднання електроустановок замовника, яке є стандартним? Чи необхідні нові технічні умови у разі зміни форми власності чи власника електроустановки?                                                     

Що розробляє, надає замовник і в який термін виконує роботи електропередавальна організація після отримання заяви від замовника на приєднання? Коли відбувається підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації?

Що видає електропередавальна організація замовнику після отримання від нього заяви та в який термін? Хто розробляє проектну документацію на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення? Хто та в який термін погоджує проектну документацію? Що робити, коли електропередавальна організація не погоджується із вартістю будівництва? Хто оплачує та виконує електромонтажні роботи?

Який термін дії технічних умов? Як і в який термін відбувається підключення електроустановок замовника? Яким чином здійснюється порядок оприлюднення інформації електропередавальними організаціями щодо трансформаторних підстанцій? Методика розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.

Всі ці та деякі інші питання в доступній формі керівництвом інспекції Держенергонагляду у Чернігівській області були доведені до учасників конференції.