Останнє оновлення: 23:12 вівторок, 25 квітня
Ріки й дороги
Ви знаходитесь: Економіка / Регіон / «Переправа, переправа…» Або Навесні через Десну – хоч на крилах. ФОТО
«Переправа, переправа…» Або Навесні через Десну – хоч на крилах. ФОТО

«Переправа, переправа…» Або Навесні через Десну – хоч на крилах. ФОТО

Довжина звивистого русла Десни у межах Чернігівщини – більше 530 км. Загалом в Україні – понад 575 км. Здійснивши віртуальну подорож рікою від північних кордонів країни до Дніпра, я дізнався, де, як і чим можна переїхати ріку. Зокрема, під час повені.

Важким транспортом перетнути ріку можна аж у… чотирьох місцях. Це автомобільні мости неподалік Коропа, Сосниці, в Острі й два під Черніговом (у масштабі області – в одному місці).

Щоправда, є міст поблизу Новгород-Сіверського, але на лівому березі Десни він опирається уже на землю Сумської області.

Під час повені Десну можна перетнути лише під Черніговом, в Острі і біля Коропу. Найбільше можливостей для переправи зявляється спекотного літа. Ні, не тому, що можна переплисти! А тому, що… селяни заготовляють сіно.

Новгород-Сіверський

Перший міст на території Чернігівщини – понтонний, під самісіньким Новгородом-Сіверським. Ним проходить дорога від райцентру до сіл Бирине, Прокопівка, Підгірне. Проте цей шлях 18 січня розірвала шуга, що пливла річкою. Розірвала у прямому розумінні: частина мосту попливла за течією. Невдовзі утікача спіймали, та він і досі далеко від «робочого місця».

«Є сполучення через Пирогівку Сумської області», – сказала Ірина Пузирей, начальник управління економіки та розвитку інфраструктури Новгород-Сіверської райдержадміністрації. Втім, ближча до реалій Бириного сільський голова Надія Гуща відповіла не так оптимістично: «Мучимося ми: нема ніякої переправи. Їхати на Остроушки, щоб далі через Шостку – грязюка навколо. А через Десну поки що човном не возять».

За словами заступника начальника Служби автомобільних доріг в Чернігівській області Юрія Мартинова, крига на річці у тих місцях уже зійшла і тривають планові заходи з відновлення мосту. «Потрібно тягнути його 25 кілометрів річкою – це не за годину й не за дві зробиться, – відповів він. – Скільки це коштуватиме, ніхто вам не скаже – як можна уявити, скільки коштує перетягнути міст?».

Капітальний автомобільний міст у Новгород-Сіверському районі знаходиться між селом Путивськ з боку Чернігівщини і Пирогівкою Сумської області. Межі областей тут проходять руслом ріки. Поруч стоїть залізничний міст. «Є низина біля села Путивськ, там дорога проходить, але підїзні шляхи уже років шість не переливало. Раніше, коли ще мостів не було, заливало луки», – сказав Юрій Панасенко, сільський голова с. Горбове Новгород-Сіверського району.

Короп

Кілька сіл Коропського району мають переправи. Пором – не розкіш, а засіб пересування. Адже селяни косять сіно за Десною. Вузька «смужка» луків на лівому березі належить до Чернігівщини, а за нею – землі Сумщини. Відповідно пороми у Мезині, Свердловці, Радичеві діють влітку – тоді, коли триває косовиця. Вони розраховані на перевезення трактора з причепом. У Розльотівській сільраді повідомили, що порому не мають. Коли остаточно скресне крига, люди зможуть переправлятися човном.

Автомобільним мостом поблизу Коропа не можуть завадити користуватися жодні повені. У цьому запевнив перший заступник голови Коропської РДА Геннадій Дроздов: «Міст і насипи у нас високі і навіть у старі часи, коли луками гуляло «море» на 3-5 кілометрів, ніколи такого і близько не було, щоб дороги переливало. Міст у Сосницькому районі, підїзд до якого затоплює, будували пізніше. Їх два такі є: сосницький і поблизу Новгорода-Сіверського, як їхати на Шостку».

Сосниця

Село Спаське має переправу на лівий берег, але вона не діє. «Чи будемо ставити пором, вирішимо у травні. Минулого року не ставили – люди сіно косили на своїх паях у полі, – пояснив сільській голова Микола Герасименко. – Пором перевозив трактори, вантажівки на зразок ГАЗ-52».

Села Пекарів, Кнути, Костирів, Синютин, що лежать між Сеймом і Десною, щороку потрапляють до зведень про надзвичайні ситуації як відрізані від сполучення з райцентром. У Пекарівській сільраді розповіли, що останні дні Десну переходили пішки 22-23 березня. Тепер переправлятися доведеться човном. Під час повені дорогу в багатьох місцях переливає, але люди до переправи можуть добратися кіньми. «Можемо до Десни доїхати велосипедами, залишити їх біля порому і переплисти човном, – діляться секретами долання весняних луків і форсування ріки співробітники Пекарівської сільради. – А на тому боці можна викликати таксі з райцентру». Втім, у селі практично нема людей, які до райцентру їздять щодня. За нормальних умов пором може перевозити автотранспорт, навіть вантажівки.

Автомобільний міст неподалік Сосниці чи не кожної весни відпочиває – повеневі води заливають ділянку дороги Т-2521, що веде з Сосниці до «Московської траси». Якщо не дуже глибоко, водії ризикують і поволі їдуть, наганяючи хвилю. Був випадок, коли після цього авто залишилося без держномера. І де він там потонув – не знайдеш! Коли ж дорога «тоне» надто глибоко, доводиться об’їжджати через коропський міст.

Мена

Єдиний капітальний міст на Менщині – залізничний у селищі Макошине. Автотранспорт тут може переправитися лише влітку, поромом. «Щойно Десна входить у береги, виставляються поромні переправи. Один пором – для сільськогосподарських потреб, а другий – це звязок між Борзною і Менським районом. Він може взяти 20 тонн, – розповідає селищний голова Макошиного Валерій Кравцов. – Ось пік повені, за прогнозом, буде 20 квітня, а у травні ми, напевно, виставимо пором. На той час, коли небезпечно переходити річку по льоду, ми узгоджуємо із залізничниками можливість пішого переходу залізничним мостом. А коли скресає крига, людей перевозить човен».

Пором в Куковичах служить для заготівлі сіна. «Триває капітальний ремонт і майже доходить до завершення. Пором повністю переоснащено, – сказав куковицький сільській голова Віталій Чичкан. – Він починає працювати приблизно на початку червня, коли СК «Куковицький» перевозить трактори і «КамАЗи» з сіном».

Понтонний, але великої вантажопідйомності міст є у селі Максаки. «Він зараз знятий. Коли вода спаде, будемо встановлювати. Міст танковий, може витримати 60 тонн, – сказав лісківський сільський голова Микола Лавський. – Ним перевозять сіно Ховми, Сидорівка, Степанівка. І в бік Борзни цим мостом їздять».

Куликівка

Район розташований на лівому березі Десни, проте до нього належить і «шматочок» луків на правому. Тому в селі Ковчин діє пором. «Коли починає косити фермерське господарство «Колос» – у червні, а то й у липні – вони наводять пором і тоді до самої осені плаваємо, – сказав ковчинський сільський голова Михайло Мороз. – Я знайшов дані за 1697 рік, що уже тоді була поромна переправа у Ковчині».

Це остання поромна переправа на Десні, нижче за течією нема жодної.

Чернігів

Вперше міст через Десну в Чернігові зведений у 1859 році. До того часу доводилося переправлятися поромом. Майже сторіччя по тому, 1956 року, був зведений новий міст, а старий розібрано. Ще за три десятиріччя, 1986-го року, зведено другий автомобільний міст поблизу Чернігова. Він стоїть за 20 км нижче за течією від першого, неподалік села Шестовиця. Пропускає транзитний транспорт. Проблеми під час весняних повеней не виникають.

Крім автомобільних, у Чернігові є капітальні пішохідний і залізничний міст. Також у 80-х роках працював пором для чернігівців, які бажали відпочити на пляжах лівого берега.

Козелець

Останній на Чернігівщині міст через Десну, та й просто останній на Десні до самого її устя – у містечку Остер. Оскільки підїзні шляхи – на високих насипах, під час весняних повеней проблем не буває. У цьому запевнив заступник міського голови Юрій Заплавський.

А чи варто?

На топографічній карті Чернігівської області, складеній 2006 року, на Десні позначена 31 поромна переправа. На сьогодні з них залишилися лише девять. Мостів поки що не поменшало. Постійно діючих автомобільних – шість. Ще два – понтонні. Залізничних – три. Є один капітальний пішохідний.

Чому не більше? Можливо, через те, що наші міста і шляхи-дороги зявилися за часів, коли не було й мови про мости через великі ріки. А за часів розвиненого соціалізму керівництво держави, мабуть, думало про більш високі матерії, як-от космічні простори чи ядерні запаси.

Сьогодні… Дивлюся на бюджети будівництва та затоплену навесні дорогу, і думку гадаю: краще і не будуйте. Ось, наприклад, віадук Мійо у Франції – найвищий у світі вантовий автодорожній міст – зведено за 475 млн. доларів. Вдвічі довше будували вдвічі коротший типовий залізобетонний Дарницький автомобільний міст у Києві. За… 840 млн. доларів. О, як наші державні мужі уміють будувати!

Сергій СТУК,
тижневик «Чернігівщина» №14 від 5 квітня 2012 р.


Збільшити

Десна у Новгороді-Сіверському


Збільшити

Десна у Новгороді-Сіверському


Збільшити

Пором у с. Мезин Коропського району


Збільшити

Пором у с. Мезин Коропського району


Збільшити

Пором у с. Мезин Коропського району


Збільшити

Десна поблизу с. Мезин


Збільшити

Вид з мосту поблизу Сосниці


Збільшити

Сосницький міст влітку


Збільшити

Сосницький міст влітку


Збільшити

Сам-то міст - високий...


Збільшити

... а толку з того?


Збільшити

Міст в м. Остер Козелецького району

Коментарі (2)

Борода | 2012-04-10 09:53

Хороший очерк. И концовка - на отлично. Так держать! :)

Старожил | 2012-04-10 09:08

=Також у 80-х роках працював пором для чернігівців, які бажали відпочити на пляжах лівого берега.=
Не было парома. были два теплоходика. Один работал там, где сейчас пешеходный мост, а второй (всего несколько навигаций) у полка связи на Бобровице.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!



Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Активісти облаштували могилу отамана Галаки

SVOBODA.FM


RedTram
Загрузка...
Північний вектор