Кров’ю діляться не за гроші

У Чернігівській обласній станції переливання крові, незважаючи на назву закладу, кров як таку нікуди не переливають. З неї готують медичні препарати. Це швидко мовиться, та не скоро робиться: навіть найсвіжіші ліки – з крові, зданої місяців дев’ять тому.

А хворих рятує кров людей, які справді хочуть допомогти, а не заробити. Адже донорством, відверто кажучи, не заробиш.

Про все це та про «технологію» роботи з «клієнтом» розповів майбутній головний лікар станції переливання Андрій Корж.

– У січні мені буде 75 років, тож хочу відсвяткувати ювілей і… Наступника собі уже підготував, це Андрій Корж, – повідомив теперішній головлікар Василь Зуб. – Я працював начальником обласного управління охорони здоров’я. Потім – два роки уповноваженим Міністерства охорони здоров’я СРСР в Монгольській республіці в Улан-Баторі. Коли повернувся, був начальником облуправління. Але на держслужбі є певні обмеження, тому в 61 рік перейшов на цю роботу.

Втім, Василь Сергійович сповнений енергії і зовсім залишати роботу поки що не збирається.

Лише сировина

Андрій Корж значення роботи станції пояснив досить просто: без неї смертність була би значно більшою.

– Компоненти крові переливаються тоді, коли необхідно рятувати життя хворого. У нас в області за рік проводиться близько 30 тисяч трансфузій. Майже стільки ж людей помирають з різних причин – серцево-судинних захворювань, онкологічних тощо.
– У людей «на слуху» поняття «переливання», а насправді?
– Це у часи війни та повоєнні роки переливали кров в натурі після встановлення групи. Насправді переливається не суцільна кров, а окремо плазма (жовта) або еритроцити (червона маса клітин крові).

Не кожному достатньо усвідомлення того, що він допомагає людям. Проте, якщо донор обирає матеріальну винагороду, вона буде символічною – така собі компенсація за клопіт. Діє постанова кабміну №1821, датована 27 грудня 2006 року, згідно з якою за літр крові дають 160 гривень. А минуло-то півдесятка років і цю винагороду «з’їла» інфляція.

– Напишіть про почесних донорів. Про те, що здана кров не лише рятує життя, а й дає деякі блага для людини, пільги, – підказує Юхим Волянюк, 74-річний терапевт. Цього року він отримав стипендію Президента України як лікар-отоларинголог Ніжинської районної поліклініки.

– Деякі люди приходять здавати безоплатно. Ми їх після 40 кровоздач або 60 плазмоздач представляємо на отримання звання «Почесний донор України», – розповідає Андрій Корж. – У них є деякі пільги в державних закладах, як-от безкоштовне протезування зубів та 50-відсоткова знижка на ліки, першочергове надання відпустки у зручний час, а також надбавка до пенсії в розмірі 10%. Це звання на Чернігівщині мають близько 1050 осіб, серед них і наші працівники. А звання «Заслужений донор України» отримують ті, хто здавав кров понад 100 разів. Таких в області лише двоє.

Жінкам легше

– Наскільки часто можна здавати кров?
– Донор може приходити кожні два місяці. За цей час кров повністю відновлюється. Після п’яти разів робиться перерва на три місяці. Плазму можна здавати раз на місяць. Є донори з 30-річним «стажем».
– Скільки?
– Перший раз беремо 300-350 мл. Жодної шкоди від цього нема. Якщо для чоловіків це й може бути незвично, то жінко дуже гарно витримують. У подальшому беремо по 450 мл. Це норми, встановлені відповідними наказами.
– Яка крововтрата критична?
– При втраті 20% крові виникають шокові явища, 30-40% – це вже… проблема. А загалом у дорослої людини вагою 90 кг може бути 5 літрів крові.

«Просіювання»

Незважаючи на незначну матеріальну мотивацію до процедури здачі дійдуть не всі. Того, хто бажає поділитися кров’ю, як і годиться, зустрічають… паперами. У картці донора, окрім анкетних даних – перелік понад десятка видів хвороб, після яких людині вже ніколи донором не бути: від сифілісу до розладів психіки. Є у реєстратурі й «чорний список» – імена тих, у кого коли-небудь були «погані» аналізи. Також тут не приймають після 60 років та надто молодих – до 18-ти.

Після паперової частини – загальний аналіз крові. Краплинка з пальця. За кілька хвилин, з результатами аналізу – на зустріч з лікарями-терапевтами.

– Те, що іноді кажуть, начебто приходять здавати кров безпритульні чи алкоголіки – неправда. Можете почергувати з восьмої ранку до завершення прийому – жодного такого не побачите, – запевняє Андрій Корж.

Чайку і – в «ліжко»

Безпосередньо перед процедурою донор повинен… випити теплого чаю з печивом. Своєрідна компенсація втрати організмом крові. Принаймні, запевняє майбутній головлікар, це має запобігати запамороченню донорів-новачків. Хоча таке, каже, буває нечасто.

Цим «формальності» завершуються. Перехід безпосередньо до процедури переливання символізують вузькі сходи до другого поверху.

Тричі відмір – раз «відріж»

Групу і резус-фактор крові донора на станції визначають… тричі. Вперше – під час аналізу крові, вдруге – перед здачею, і, зрештою, лаборант виконує «контрольну» перевірку після здачі.

– «Людський фактор», таким чином, виключений, – сказав Андрій Корж.

Їм кров не потрібна – грошву подавай

Відвідування станції донор завершує тим же, з чого й починає – паперами. Отримує довідку про здачу крові. Відповідно має право на відпочинок цього дня і на один додатковий вихідний. Але…

– Приватних підприємців, напевно, довідкою про здачу крові не розчулити?
– Що ж, тоді вже це особиста справа донора, відпустять – значить добре, – зітхає співрозмовник.

Швидко лиш говориться

Отриману кров спеціальний прилад розділяє на еритроцитну масу і плазму. Тобто клітини – окремо, рідина – окремо. А є апарат, який безпосередньо під час процедури може розділяти кров і забирати лише плазму.

– Відділ препаратів готує з крові медичні препарати, – розповідає лікар-лаборант Ольга Колесникова. – Плазму розділяємо на фракції, щоб отримати потрібний білок. Однак перш ніж буде готовий препарат, проходить до дев’яти місяців. Зокрема, плазма має простояти замороженою півроку – на карантині.

«Бункер»

– Порція плазми кожного донора зберігається окремо у замороженому вигляді, – Ольга Колесникова демонструє десяток морозильників у підземному приміщенні. – Якщо за цей час у донора щось виявили – гепатит, сифіліс тощо – знищується все, що у нього взято раніше.
– Тобто людина повинна прийти повторно?
– Так, або приходить самостійно, або ми викликаємо на обслідування. Лише після цього віддаємо його плазму в роботу. Тобто будь-яке зараження на станції виключене.

Цілодобово

Блукання порції крові апаратами й відділеннями станції завершується в «експедиції», де препарати видаються лікувальним закладам.

– Ми забезпечуємо і область, і Чернігів – у нас немає окремої міської станції. Для кожного медичного закладу є термоконтейнери, адже вдруге заморожувати плазму не можна. Кріопреципітат допомагає вижити людям, хворим на гемофілію, альбумін застосовується при опіках, хворобах печінки, – навів приклади Андрій Корж. І додав, що робота відділу препаратів – цілодобова, бо приїжджають за «продуктом» і серед ночі.

Охолоджений вантаж

– А як же по області, у віддалених районах?
– Кров здають у центральних районних лікарнях. Однак, прийнявши у донора кров, з нею нічого не роблять – охолодженою привозять до нас. З усієї області. Адже для переробки крові потрібні ліцензії та обладнання.
– Доводиться возити туди-сюди.
– Райони забирають у нас компоненти й препарати крові за необхідністю. У деяких районах діють морозильні камери – можуть дістати й використати. Ближні райцентри, як-от Ріпки, Мена, в разі проблем приїжджають отримують необхідне у нас. У термінових випадках, коли потрібно рятувати життя, у віддалених районах, наприклад, Срібне, Варва, Талалаївка, – припускається переливати цільну кров. Звісно, лише після обстеження.

Якщо фінансування залежить від наших обранців та чиновників, то не забуваймо, шановні читачі, що забезпечення станції «сировиною» цілком залежить він нас.

Данило МИРОНЕНКО, фото автора

Адреса: Чернігівська обласна станція переливання крові