Посівна на дорозі з елементами «армянського комсомолу». ФОТО

«Пишите: приступили к севу в счет следующего года!» - кричав водій вантажівки, з якої у всі боку сипалося зерно, кореспонденту на узбіччі. А той завзято робив нотатки у записнику.

Це сюжет карикатури з журналу «Перець» чи то кінця 80-х, чи то початку 90-х років минулого століття. А нижче – повідомлення зі Срібнянського району Чернігівської області, що надійшло сьогодні від газети газети «Срібнянщина».

Водії, які ранком 8 вересня, виїжджали на дорогу від повороту на Калюжинці Срібнянського району і їхали далі, на підйом до Сокиринець, відразу пригальмовували, вражені побаченим.

Вся дорога була всипана товстим шаром зерна пшениці, причому зерна незвичайного, якогось дивного яскраво-оранжевого кольору. Десь зо два десятки людей на чолі з керівником ПСП “Сокиринське” В. Г. Лазарєвим намагались за допомогою віників, відер та лопат зібрати його з проїжджої частини.

Як виявилось, у причепі автомобіля, що перевозив протруєне насіння пшениці, на ходу відкрився задній борт і зерно, приблизно 10-15 тонн, за лічені секунди опинилося на асфальті.

Вразило не стільки побачене, як реакція на цю подію. Працівників ПСП змусили вручну збирати протруєне зерно, не видавши їм жодних засобів індивідуального захисту, навіть респіраторів чи рукавиць. Поки люди збирали пшеницю, автомобілі як і раніше їхали дорогою, зерно розліталося з-під коліс на узбіччя.

У райвідділі МЧС, куди надійшло звернення про розсипану на дорозі пшеницю, пояснили, що це – не їхня компетенція. Схоже відреагували і в санепідемстанції. Головний санітарний лікар району Л. Г. Бугаєнко сказала, що терміново виїхати на місце події працівник санепідемстанції не має можливості, тим більше, що, за її словами все зерно вже прибране. Розмова з Л. Г. Бугаєнко відбулася о 11 годині, але пшеницю прибирали і о 12 годині, і пізніше...

Оперативно відреагували на звернення лише у райвідділі міліції.

Майже все протруєне зерно, зібране вручну у кілька величезних мішків, ще довго стояло біля дороги. Частина пшениці, яка висипалась у траву, залишалась незібраною, бо зробити це за допомогою віників та лопат було неможливо.

За кілька десятків метрів від цього місця знаходиться ставок, куди не так давно орендарі водойми запустили рибу. Досить першого дощу і залишки протруєної пшениці опиняться у водоймі. Наслідки такої “підгодівлі” не важко передбачити.