Відчути вересень

Замріяно спілкуватися з водою, іти до середини річки і заховатися у теплій вологості від холодного північного вітру...

Я озираюся на безлюдний бархан лівого берега Десни. Порив здіймає стовп піску і мені стає надзвичайно добре. Поодинокі перехожі мабуть здивовано дивляться на мене з пішохідного мосту. З якого це дива я так брутально не вірю у календар? Для них все закінчилось після Іллі… Я ж не дотримуюсь “канону” і не відмовляю собі у задоволенні. “Канон” як невдала інструкція з користування життям на основі успішного досвіду її автора… Проте автори не оплатили рахунків своїх послідовників – вони зустрінуть великий замок на дверях до вічності…

Повертаючись косою до берега, я уявляю себе старим євреєм, який тікає з Єгипту і… відчуваю вересень…

Чернігів, 05.09.04
Десна, Річковий порт, лівий берег