Більшість українців повністю відмовилися від російського медіапродукту

До 81% українців повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати дослідження «Індекс медіаграмотності українців», проведеного громадською організацією «Детектор медіа».

«Від 68% до 81% респондентів сказали, що вони повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва (у тому числі музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту. Ми бачимо підтвердження цьому, наприклад, і в трендах YouTube. У топ-10 українського YouTube дійсно більше немає російської музики або російських ліберальних блогерів», - сказала під час презентації цих результатів директорка Детектор медіа Галина Петренко.

Водночас, за її словами, у топдесятці українського Ютубу можна зустріти російські серіали або Comedy Club. Це пояснюється як звичкою та певною інерцією споживання, так і відсутністю хорошої пропозиції нового українського розважального контенту, на виробництво якого на ринку не вистачає коштів.

Також результати дослідження свідчать, як розповіла Петренко, про те, що лише 18% респондентів у порівнянні із 32% у 2020 році вирішують, наскільки можна довіряти новині, інтуїтивно. Натомість фактично вдвічі зросла частка людей, які довіряють новині, якщо її розміщено в медіа, якому вони довіряють.

Загалом результати дослідження засвідчили, що рівень загального індексу медіаграмотності українців значно змінився за два роки, з 2020 по 2022 рік. Так, частка авдиторії з вищим за середній рівень цього показника зросла із 55% до 81%.

Частка авдиторії з високим рівнем компетентності зросла вдвічі в трьох субіндексах загального рівня медіаграмотності: розуміння ролі ЗМІ у суспільстві (з 45% до 72%), цифрової компетентності (з 49% до 64%) та чутливості до спотвореного контенту (з 56% до 66%).

Згідно з даними дослідження, високим є рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років і низький серед старшої вікової групи 56-65 років.

При цьому чим нижче освітній статус, тим нижчим є й індекс. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній становить 33%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, - лише 10%.

Суттєві відмінності у рівні медіаграмотності спостерігаються між людьми з різним матеріальним статусом. Чим вищим є рівень добробуту, тим вищий показник має індекс. Серед категорії людей, яким грошей вистачає лише на їжу, 27% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Водночас серед опитаних, яким вистачає на все та які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 12%.