У Чернігові тепер є живі скульптури!

Обличчя, руки, одяг і головні убори - все вкрите срібною фарбою! Доки не ворухнуться - від справжніх скульптур не відрізниш. Учасників театру четверо. Артисти Ігор Лисчік, Денис Грищенко, Андрій Кобець та гример Світлана Бровченко, яка зовсім скоро теж дебютує в якості персонажа. Вона й розповідає про те, «навіщо і чому», пише тижневик "Семь дней".

- Почули розповідь знайомого, який приїхав зі Львова (там живі скульптури на вулицях і площах - явище звичне), і вирішили спробувати самі. У перший день був такий ажіотаж! Людей зібралося безліч, особливо дітей. 

Вал вибрали через те, що там збирається багато людей - і взагалі місце дуже красиве. Для Чернігова це в новинку, а іноземці походять і кажуть: «Ось це - як у нас!». Якщо до колективу будуть приєднуватися люди, можемо виступати і в нових місцях, наприклад в горсаду. Дуже б хотілося. 

Перетворення в статуї відбувається по вихідних: у будні хлопці працюють, Світлана вчиться. Театр скульптур для них - хобі. 

- Люди до наших виступів ставляться по-різному. Дивуються, що ми з Чернігова: кажуть, думали, що це якийсь корпоратив і запросили моделей з Києва. Буває, що й запрошують - на корпоративи, дні народження, весілля ... Увечері стояти не страшно, але буває, звичайно, п'яні підходять, «запитують». 

Їх я намагаюся ввічливо відвести в сторону. Пенсіонери іноді бурчать: «Молоді працювати ніде, ось вони і подалися ... Раніше на заводах працювали!». Багато припускають, що це акція чи протест. Ніяка не акція! Ми займаємося цим для себе. Несемо радість людям. Оплати не вимагаємо.

- Але коробочку для збору грошей ставите ... 

- Туди кладуть хто скільки може, але можна і просто так з нами сфотографуватися - за спасибі. Зібрані гроші йдуть виключно на грим і костюми. Температура на вулиці вже досить висока, нерухомо стояти загримованому нелегко, але хлопці терплять. Образи бувають різні, одному з артистів довелося навіть у зимовій шапці під травневим сонечком постояти, але нічого - витримав!

Хоча зазвичай «скульптурна група» намагається розташуватися в тіні - і фотографії виходять краще, і не так задушливо. Спеціальну фарбу-грим, якою покриті обличчя артистів, привозять з Києва. Світлана запевняє, що вона легко змивається і не викликає подразнення. 

Наноситься на підготовлену шкіру: спершу - рідина для пом'якшення шкіри, потім зволожуючий крем, а на нього вже власне фарба. На спеці «позолота» трохи тече, так що підфарбовуються «по ходу п'єси». 

Костюми теж вимагають підготовки: одяг спочатку просякується клеєм, потім фарбується. Старий він чи новий - не видно. 

- Ким збираєтеся постати перед чернігівцями найближчим часом? 

- Ідей безліч. Готуємо образи хлопця з гітарою, з собакою. Можна вийти в костюмі Афродіти, ангела, Амура ... Навіть виступити в образі персонажів з «Гамлета»! Так що будемо шукати нові костюми, використовувати інші кольорові гами. 

Дуже хотілося б залучити більше людей: розширити маршрут руху, придумувати нові образи до свят, влаштовувати «живий коридор». Якщо хтось з читачів зацікавиться театром, ми з задоволенням обговоримо можливості спільних виступів!

Анатолій Данівський