На птахів можна полювати, та не можна рятувати

Схвильований жіночий голос пролунав у слухавці редакційного телефону «Нашого слова» позаминулого четверга.

«Давайте разом щось зробимо, аби лелеки, які невідомо чому не відлетіли, не замерзли», – промовила жінка, вказавши місце, де живуть птахи.

У Городищі, на його околиці у напрямку Волосківців, на людських городах помітили пару лелек. Птахи непоспіхом щипали зелену озимину. Поблизу городів є невеличкий ставок, де лелеки, ймовірно, шукають собі їжу.

Кілька хвилин спостерігали за птахами. Та коли наблизились до них, аби сфотографувати, лелеки дружно піднялися в гору, змахнувши крильми.

Жителі Городища розповіли, що зазвичай лелеки до Спаса, тобто 19 серпня, уже покидають наші краї і летять туди, де тепло. А ці залишилися. Невідомо, чому.

Як же порятувати білих красенів від загибелі? «Наше слово» спитало про це у директора зоопарку Зінаїди Максименко.

– Уперше від вас чую про цих лелек, ніхто не повідомляв про них, – відповіла Зінаїда Сергіївна. – Заберемо обов’язково. Хоча наш заклад може мати неприємності через це. Ми вже неодноразово давали притулок лелекам у нашому звіринці. За це довелося відповідати перед судом – не можна втручатися у дику природу. Кому із звірини і птаства судилося жити, нехай так і буде, а кому судилася загибель – нічого не поробиш. Суд мене, як директора, попередив, аби більше не підбирали звірини. Однак чисто по-людськи я не можу відмовитися, серце ж не камінь. Отож, я думаю, що городищенських лелек ми порятуємо від холоду і голоду, а навесні випустимо на волю.