Музей ім. Тарновського представив шату кіота ікони Іллінської Божої Матері. ФОТО

Чернігівському історичному музею імені Василя Тарновського 26 листопада виповнилося 114 років.

До Дня народження співробітники музею підготували подарунки: видрукували черговий, дванадцятий, збірник наукових праць “Скарбниця української культури” та відкрили для широкого загалу шанувальників історії і культури України унікальний витвір мистецтва 17 століття – шату кіота ікони Іллінської Божої Матері.

Презентована “Скарбниця” містить 26 публікацій різних за обсягом і рівнем наукової розробки з історії Чернігівщини. Введені до наукового обігу музейні колекції та окремі предмети: керамічні твори Г.П. Денисенка, печатки дворянських зібрань Лівобережної України 18 ст., меморії архієпископа І. Рогалевського, панно з палат Павла Полуботка тощо.

Окремими розділами подані матеріали наукових конференцій, що відбулися в музеї протягом 2009–2010 років. У збірнику поданий звіт про роботу музею за 2009 рік. Авторами статей є музейні працівники, викладачі вишів, аспіранти. Книжка ілюстрована, в т.ч. кольоровими фотографіями музейних експонатів.

Шата – унікальний витвір золотарства, створена в 1695 році на замовлення і коштом гетьмана Івана Мазепи, понад 80 років зберігалася в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського у розібраному вигляді. Це були 18 окремих срібних орнаментованих платівок, що кріпилися до дерев’яного каркасу та між собою цвяхами і заклепками. На них відтворені сцени з життя Богородиці. Нижній фриз оздоблений гербом І. Мазепи з літерами “ІМГВЦПВЗ”.

Ця видатна пам’ятка українського золотарства була передана до Чернігівського історичного музею 1929 року, працівники якого попри тиск тоталітарної держави врятували твір від продажу закордон або переплавки. Під час фашистської окупації шата переховувалася в Оренбурзькому краєзнавчому музеї.

За 300 років свого існування пам’ятка зазнала певних пошкоджень: були втрачені окремі деталі, у кількох місцях з’явилися розриви металу, на платівках чимало отворів від цвяхів, якими вони прибивалися до кіота, сліди ремонтів.

Дослідженням цієї пам’ятки займалися головний зберігач фондів музею Г.П. Арендар та мистецтвознавець А.К. Адруг. На початку 2010 року шата кіота ікони Іллінської Богородиці була відреставрована фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України (керівник групи – Голуб В.М.) і отримала друге життя. Її вже мали можливість оглянути відвідувачі Українського музею у Нью-Йорку та Національного музею історії України.

В експозиції музею Тарновського вона пробуде до середини грудня 2010 року, після чого на два тижні вирушить на виставку “Шедеври сакрального мистецтва України 17–18 ст.”, де єдина буде представляти Чернігівщину.