Граф Розумовський відвідав Батурин. ФОТОрепортаж

Нащадок останнього гетьмана України Кирила Розумовського Олександр Андрійович побував у маєтку свого пращура, а нині-державному історичному заповіднику «Гетьманська столиця» наприкінці минулого тижня.

Граф приїхав з Відня на особисте запрошення відомого політика і мецената, засновника благодійного фонду Миколи Рудьковського.

Останній був однокурсником сина графа, Андрія, коли навчався у Віденьському університеті. Відтоді у Миколи Рудьковського склалися дружні і теплі стосунки із родиною Розумовських.

До Батурина граф приїхав побачити родинний маєток кількарічної реконструкції. Мармурові сходи, дорогий паркет, античні статуї, реконструйоване умеблювання, ошатне оздоблення, на стінах – родовід Розумовських у портретах… Серед експонатів чимало предметів, що належали родині графа. Усе це до глибини душі вразило Олександра Андрійовича. А ще більше – кількість туристів, які щодня відвідують «Гетьманську столицю». У супроводі директора музею Наталії Ребрової гості оглянули сам палац, а також об’єкти на території цитаделі Батуринської фортеці, побували у Воскресенській церкві – усипальниці гетьмана Кирила Розумовського.

Граф Олександр Андрійович, який востаннє був тут 1998 року і дивився на руїни, тепер висловив своє захоплення від побаченого у заповіднику. Він навіть жартома сказав, що не проти оселитися у відновленому палаці як спадкоємець.

– Я навіть не міг очікувати такого рівня реконструкції, що тут побачив. Це величезна робота, кошти і все це просто неймовірно – зазначив граф Олександр Розумовський. Коли висловлював подяку адміністрації музею та будівельникам.

До речі, він та Микола Рудьковський подарували музею старовинну храмову ікону «Господь-Вседержитель» для палацової церкви. А директор заповідника висловила надію на сприяння меценатів у поверненні до Батурина оригіналів портретів Розумовських, Микола Рудьковський зі свого боку пообіцяв допомогти у придбанні для експозиції музею кількох раритетних експонатів.

Між іншим, Олександр Андрійович володіє російською мовою, а усі його нащадки мають слов’янські імена і є парафіянами Православної Церкви. Однокурсник Миколи Рудьковського, Андрій Олександрович, у серпні 2004 року вінчався у Козельці.

– Коли я в Україні, у Батурині – я відчуваю, що я вдома - наголошує граф Розумовський. Це мета мого життя – повернутися до історичного коріння, щоб діти мої і онуки ніколи не забули, що ми – українці. А православ’я не дозволить нам забути: звідки ми і хто є в цьому світі. Сподіваюся, що мої нащадки будуть часто сюди навідуватися, зберігати родинні традиції, підтримувати зв’язки з історичною Батьківщиною.

– Андрій Розумовський був моїм одногрупником в університеті. – згадує молоді літа Микола Рудьковський. - Він допомагав мені вивчати англійську, я ж йому – російську. Коли я робив перші самостійні кроки у Відні, Олександр Андрійович і його родина дуже мені допомогли. Андрій, який вже тоді розмовляв багатьма мовами Європи, показав мені гарний приклад роботи над собою і став взірцем для мене. Я збагнув, що це необхідно, аби відчути себе повноцінним європейцем. Маючи такий приклад, вчу іспанську, німецьку, англійську. В цій родині по-особливому спілкуються між собою, підтримують дітей, вказують їм шлях в житті, націлюють добиватися усього шляхом самовдосконалення і наполегливої праці. Спілкування з цією родиною дало мені впевненість і розуміння того, що досягти успіху можна, якщо постійно працювати над собою. Я із вдячністю приймаю гостей з родини Розумовських в Україні. Адже це завжди приємно робити для добрих, відкритих і щирих людей.

Прізвище Розумовських дуже відоме і шановане в Австрії, де зараз проживає сім’я. Син гетьмана Андрій Кирилович був послом у Відні у часи Наполеона. У столиці Австрії навіть є вулиця імені Розумовського і палац "Розумовскі-пале". Він також опікувався творчою роботою Людвига ван Бетховена, коли той був ще маловідомим композитором. Вдячний Бетховен присвятив нащадку гетьмана «Російські квартети», які також називають «Квартетами Розумовського».

Сам же граф Розумовський не може однозначно сказати, чи відоме прізвище допомагає йому в житті:«Звичайно, моє прізвище передбачає високий рівень відповідальності і порядності. Але в компаніях, де я працював, це не мало великого впливу—ніхто не буде платити заробітну плату лише тому, що співробітник знатного роду, зважали на професійні якості. Після війни, в 45 році, в нас не було ні копійки. Все, що в нас зараз є, ми заробили самі. Можна втратити все, але якщо є освіта—є майбутнє»-каже граф, який ще за радянський часів відкривав представництво Австрійських Авіаліній в Москві, а потім працював у складі топ-менеджменту швейцарської фармацевтичної компанії «Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд».

Між іншим, як зазначив Микола Рудьковський, діти графа Олександра Андрійовича вже розглядали можливість інвестицій в агропромисловий сектор Чернігівщини, аналізували законодавство, вивчали регіон на місці. Цілком можливо, що напрацювання для інвестицій сімейного капіталу Розумовських будуть реалізовані після стабілізації економічної і політичної ситуації в країні.

Того ж дня граф Олександр Андрійович та Микола Рудьковський відвідали Собор Різдва пресвятої Богородиці в селищі Козелець, спорудженого 1763 року на кошти родини Розумовських. Саме в цьому храмі в 2004 році вінчався син графа Андрій. Старовинна храмова ікона, яку гості подарували собору, нагадуватиме про візит нащадка останнього гетьмана України до Козельця.