"Зачарована Десна". И не только. ФОТОрелаксация
Я лежу на возі. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. Віз наш увесь дерев'яний. До Десни верстов п'ять дуже складної дороги.
Переїхати треба дві великі калюжі з гнилицями, що ніколи не висихали, два мости, потім знову одну гнилицю, потім два хутори з собаками і село Мале Устє по вузесеньких кручених вуличках.
Далі треба їхати вздовж річки крутим берегом і боятись, щоб не перекинутись у воду.
Потім треба брати праворуч униз і з розгону — через річечку бродом. Далі на гору і з гори, і знов на гору і з гори, а далі праворуч раз і другий. Знов понад річкою між осик і дубів…
І вже аж там, над самою Десною, було моє царство.
Александр ДОВЖЕНКО "Зачарована Десна"
Фото: Сергей СТУК
Высокий Вал напоминает:сегодня – последний рабочий день недели, на улице – лето.
| Версия для печати Отправить по e-mail Обсудить на форуме |
| Просмотров : 25748 |
Фотоновости
Комментарии (2)
Banzay | 2009-07-15 10:03
Толстый | 2008-07-04 10:20