Останнє оновлення: 16:41 неділя, 23 листопада
Лінія фронту
Ви знаходитесь: Кримінал / Надзвичайні події / Бійці АТО відкинули лінію фронту на 20 км від Маріуполя
Бійці АТО відкинули лінію фронту на 20 км від Маріуполя

Бійці АТО відкинули лінію фронту на 20 км від Маріуполя

Завдяки вдалому контрнаступу українських бійців лінія фронта була відкинута на 20 км від Маріуполя. Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" повідомив радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко

"Лінія фронту відсунута від Маріуполя на 20 кілометрів! План локальної наступальної операції затвердив Верховний Головнокомандувач, Президент України Петро Порошенко. Координацію здійснював Штаб АТО за участю секретаря РНБО Турчинова та голови МВС Авакова. Завдяки цьому раптовому для ворога удару, російсько-фашистські війська були змушені відкликати артилерію, бронетехніку і "Гради", відправлені раніше в район Дебальцевого",- цитує Геращенка Espreso.tv.

За словами речника, основою ударного угруповання українських сил був полк Нацгвардії "Азов", допоміжними - силами артилерії і спецназ ЗСУ та інші підрозділи Нацгвардії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що робити в умовах надзвичайних ситуації військового характеру?

Геращенко також повідомив, що серед українськмих бійців загиблих немає, але є багато поранених.

"Наступною метою на черзі на Південному фронті є звільнення від російсько - терористичних військ район.Тельманове - Новоазовська і вихід наших військ на державний кордон України",- повідомив він.

 

Коментарі (1)

Алекс | 2015-02-10 19:34

ОЧЕНЬ ПРОСИЛИ РАСПРОСТРАНИТЬ ЭТУ ЗАМЕИКУ НА САЙТАХ : ,,Пару дней назад ехала в метро.
 На Золотых Воротах кого-то прижало в двери. Долго просили "відпустіть будь-ласка двері". Я подумала, что у прижавшего дверями человека, слабая реакция, потому что, ну уж очень
 долго реагирует. Когда через несколько станций людей стало меньше, я
 увидела мужчину в военной форме с очень уставшим лицом. Я сидела около
 поручня, все места были заняты. Мужчина подошел и облокотился о поручень
 рядом со мной на рюкзак за спиной. Он почти лежал на этом поручне.
 Сомнений не было. Человек ехал прямо с проклятой войны
 Это
 было видно и по лицу, и по тому, как он морщился, когда переминался с
 ноги на ногу. Что-то очень болело. Я робко дотронулась до его плеча и
 спросила : "Присядите?" "Нет".
 Пару станций я не знала как
 заговорить. Сидя мне не было видно нашивки на рукаве. Перед выходом
 нашла 200 грн. Когда поднялась, увидела на рукаве "Киборг", спросила: "
 Вы домой?" "Да". "Трудно было?" "Да".
 Я не знала как продолжить разговор, но очень хотелось обнять, благодарить, плакать. Все уставились на нас и стали слушать.
 Я, вдруг, начала чистить Его запачканную шапку со словами "Ой, у Вас шапочка запачкалась". Руки Он держал в карманах.
 Я засунула Ему в карман купюру прямо в руку и сказала: "Возьмите. Купите жене цветы".
 Усталость
 с Его лица мгновенно ушла и Он громко выпалил: "Не надо! У меня есть
 деньги. Вы что! Нельзя! " Я себя почувствовала глупо и виновато. Зато,
 наконец, нашлись слова : "Это единственное, что я могу для Вас сделать!"
 Мой
 Герой оказался правдивее меня, потерянной в Киеве среди встречающихся
 ватников и священников - сепаратистов. Он сказал прямо из сердца : " Без
 вас, мы-никто". Ко мне возвращался ум и я, рыдая по-детски, выдавила из
 себя: "Это мы без Вас никто!" Я не смогла сдержать рыданий и тупо пошла к
 противоположной двери, обливаясь соплями и слезами. А Он говорил и
 говорил : "Спасибо Вам. Я куплю жене цветы"
 Я рыдала потом еще часа
 два. В слезах выходили несказанные слова. Как много я хотела сказать! И
 не сказала! Надеюсь только на то, что этот Мужчина услышал своим
 сердцем.
 Кому не лень, репостните пожалуйста. Может Этот Киборг прочтет, что Я хотела Ему сказать много-много СПАСИБО!
 Что
 Они у нас САМЫЕ ЛУЧШИЕ! Что мы их ОЧЕНЬ любим и ОЧЕНЬ молимся за НИХ.
 Что мы обнимаем ИХ. Что песня "Землянка" отдыхает по сравнению с нашей
 нежностью и любовью к Ним.
 И пусть все плюются, но я очень хочу, что
 бы Они все вернулись живыми победителями и воспитали своих деток такими
 же правдивыми и настоящими как Они.
 Услышь меня, Киборг, из метро. Ты
 идешь защищать меня от орды, а я не смогла даже обнять тебя. Но, я
 очень хотела! Возвращайся живым, пожалуйста!
Автор: Anna Blashch"
закрити

Додати коментар:

Фотоновини

  Голодний 1947 рік у Чернігів

SVOBODA.FM