Жорстоко побили журналіста Віктора Татарина

Жорстоко побили громадського діяча, журналіста, жителя с.Сядрино Корюківського району Віктора Татарина.

Сьогодні, 14 січня на нього напав односелець Олександр Гарнієр, нащадок палкого більшовика, керівника Сосницької повітової міліції.

Повідомляє Північний Вектор.

 Саме про нього розповідала одна з історичних розвідок Віктора Татарина.

Постраждалий є організатором літературного фестивалю «Гоголівка», активістом громадського руху «Вільний Чернігів».
Віктор Татарин отримав травми середньої важкості. Він вже написав заяву до правоохоронних органів.

Ось що пише журналіст стосовно побиття на власній сторінці у Facebook:

"Я Шарлі" як для мене звучало спочатку якось не так. Бо малювати карикатури на історичних персон на кшталт Магомета чи Христа не сприймав, доки сьогодні не відчув себе на місці журналістів з відомого французького тижневика.

Французькі колеги робили не на цих історичних персон карикатури, а на ті кричущі несправедливості, на відсутність духовності у людей, карикатурне поклоніння Христу й Магомету. Сьогодні близько 9.30. я зазнав насилля з боку правнука відомого на Корюківщині історичного персонажа Олександра Гарнієра. (Олександр Гарнієр – комісар, учасник громадянської війни 1917 – 1922 років. Воював на боці більшовицької Росії. Приймав участь у першому поході більшовицьких військ зими 1918 року. Був учасником подій під Крутами. У грудні 1921 році загинув). 

Я, як фізична особа, Віктор Татарин, не мав би претензій до п'яного хуліганського вчинку Олександра Гарнієра і можливо б пробачив дурість цього малоосвіченого чоловіка. Та проте, як вчинок проти журналіста, повинен бути оцінений суспільством і кожним громадянином зокрема.

А ще й кримінальним кодексом. Та й вирішувати якісь проблеми силою кулака, зброєю (Олександр Гарнієр-молодший погрожував, дай Бог, муляжем пістолета. Бо за зберігання зброї дуже "гарний" термін.) опускають людину до варварського стану.

Здавалося, що живемо ми у вільній від сепаратистів частині країни, насильства не повинно бути. Та проте я глибоко помилився. У цього уже не юного чоловіка присутні історичні невігластво та "шизофренія". Олександр Гарнієр, учасник штурму Зимового Палацу в Петрограді, як Ігор Гіркін в Україну, приніс на початку ХХ століття війну в наш край. То він ніяк не повинен бути героєм цієї землі. 
Усім друзям з Чернігова, Корюківщини, Ніжина дякую за підтримку, особливо моральну й психологічну».