«Генерал» АТО: Війна – це театр з кров’ю

Він прийшов з АТО, щоб перепочити і знов повернутися. Нічого не афішував. Не дзвонив. Просто зустрілися на вулиці й обнялися, як давні друзі. По-чоловічому. Так буває з тими, кого знаєш з дитинства.

А потім говорили, аби зрозуміти, що діється з Україною і з нами.

Його називають «генералом», адже він не доброволець, а той, хто віддав армії кращі роки свого життя. Говорили про все.

Прагнули удвох розібратися у тому, чого не можемо збагнути: він з боку воєнних, а я – цивільних. Тому не називаю його ім’я. На його прохання в обмін на повну відвертість.

Підемо на Київ, а може й на Москву

-Ти говорив з полоненими днр-івцями, лнр-рівцями? Чим вони дихають? Хто вони?

- Та різні вони. Є і безробітні, і колишні шахтарі, у яких нема роботи. І блатні є, і ті, хто звик воювати і «віджимати».

Пропонували: «Давайте разом підемо на Київ олігархів трусити». Ми перезирнулися. Полонений зразу виправився: «Ну, тоді давайте на Москву підемо! Там теж багато олігархів можна потрусити!».

- Росіян бачив?

-У бінокль бачив козаків. Їх там чимало. Але складно розрізнити, хто там росіянин, хто сепаратист, коли всі у майже однаковому камуфляжі і з бородами.

Парадокси на війні

-Бачив речі, які важко осягнути розумом на війні?

-Багато. Наприклад, стріляючий танк, який сепаратисти чи росіяни возили на трейлері. Такі собі циркові гастролі. Це з комічного.

А з незрозумілої війни – це коли блок пост сепаратистів знаходиться в полі за 250 метрів від траси, по якій ходить наша техніка й колони. І вони жодного разу звідти нас не обстрілювали. Тільки махали нам руками, коли проїжджали.

-Можливо війна настільки набридла, що вони воюють з-під палки?

-По-різному буває. В нашу частину з добровольців перейшли хлопці. Вони зараз не можуть зрозуміти тактики війни і обурюються: невже ми просилися на війну для того, щоб сидіти в бліндажах під обстрілом?

Театр з кров’ю

-Невдоволення критичне? На грані дезертирства?

- Ні. Просто не можемо зрозуміти ЩО відбувається. Не війна, а якась гра. Складно сказати, коли лопне терпіння від сидіння в окопах. Щось бутафорське, як в театрі, відбувається. Тільки крові багато.

- Гладіаторські бої?

- Можливо. В сучасному варіанті. Тільки в той же час іде активна торгівля, легальна і нелегальна. Метал, вугілля, продукти, зброя, цілі підприємства – іде «віджимання». Складається враження, що зараз на війні заробляють ті, хто раніше не мав нічого. І вони та ті хто, знайшов свої бізнес-ніші, а також ті, хто будує бізнес-імперії. Вони проти того, щоб війна закінчувалася.

-І військові в цій схемі?

- Ті військові, хто знаходиться зі зброєю в руках на передовій, - ні. Особливо старші з офіцерського складу, хто служив і бачив армію нинішню та ще радянських часів. Вони зараз основа армійської дисципліни.

Коли закінчиться війна

-У «театрі» стріляють над головою?

- Кілька разів над головою свистіли кулі. Дякую своїм друзям, «підігнали» захисний маскувальний костюм, якого не бачить тепловізор.

- Наші виготовляють?

- Ні, британці. Видно тільки руки, обличчя - незакриті частини тіла. Тому і снайпери кілька разів побачили. До речі, у сепаратистів – російська зброя, яка потужніша за нашу летальною силою. Допомоги в сучасній зброє нам із заходу ще й в очі не бачив.

- Коли закінчиться війна?

- Не знаю. Навряд чи у 2015-му. Ситуація складна, особливо з призовом.

Кого призивати???

-Не зрозумів. У нас же оголошено призов орієнтовно із 20 січня, або Порошенко підпише ось-ось.

- Я запитував. З нашої, Чернігівської області мають призвати 2 тисячі. Але це нереально. Військових спеціалістів у такій кількості в запасі нема. Думаю, зможуть призвати у кілька разів менше.

- Чому?

- Причин багато. До тог ж, скоро закінчуються рік, на який можна призивати. Я поки що виходу не бачу, за рахунок кого буде поповнюватися армія.

- Але ж багато добровольців можуть залишитися?

-Можуть. А можуть і ні. Моя б воля, я б всі батальйони територіальної оборони зараз би розформував і влив би їх у склад Збройних сил України. І дисципліна б покращилася і матеріальне становище.

- Яким чином. Те, що в кадрових частинах дисципліна краща, я бачив…

- Я читаю в чернігівські пресі, що чернігівському батальйону треба цілих 6 бензопил. Навіщо!? Сепаратистів пиляти? Там дерев майже нема!

Я не хочу говорити, але для нас, військових, це виглядає диким. Їм же не так давно уже видавали бензопили! Так і не настачишся. Дисципліна у добровольців така, що не хочу і говорити. Їх треба розформувати і влити в армію. Інакше діла не буде.

Про голодних собак і російські винищувачі

-Розумію, що четверта мобілізація тебе насторожує.

- Вона однозначно потрібна, але. Я бачу, хто може прийти нам заміну, скільки здатна призвати область і мені стає сумно. Адже ще й вдягнути треба не так, як влітку, і всі заходи провести, щоб можна було вести війну в умовах зими. Це складно.

-А там на Донбасі взимку ще багато людей залишилося?

- Бували в таких селах, де одні голодні собаки та коти ходять. Порожньо. Більшість людей покинули зону бойових дій. Правда, в Нікішиному наочно видно бутафорність війни. Половина населеного пункту наша, а половина проросійських бойовиків. Місцеві ходять то на один бік, то на інший. І там , і там погано. Бо війна.

-Спостерігаю з нашими зведеннями, сайтами бойовиків і розумію, що українська авіація майже не з’являється в небі після активних наступальних дій улітку? А російська?

-Так, наших не видно. А ось росіян бачив регулярно. Рано-вранці на сході сонця: по 6-8 винищувачів курсують вдовж українського кордону.

-Чого не вистачає нашим бійцям зараз?

- Мене турбує завтрашній день, після призову. Прийдуть новенькі і понад усе не вистачатиме досвіду. Доводилося навчати бійців і чернігівських батальйонів. Не хотіли навчатися. Із 50 на заняття ходили 10-12 чоловік. І їх нічим не заставиш.

От чому я кажу про влиття добровольчих батальйонів в армію.

Армії не треба гарматне м’ясо. Нам треба навчені професійні бійці. Саме тому мене турбує заміна, яка прийде на фронт замість нас.

Бесіду вів Сава КРАВЧИК